Рішення

від 10.07.2007 по справі 16/230/05-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/230/05-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2007 р.                                                 Справа №  16/230/05-нр

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Гриньової Т.В.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

за участю представників за первісним позовом:

позивача –Коссе Д.Д. по дов. від 04.01.2005р.;

відповідача - 1 –Гоманюк О.Г по дов. від 06.10.2006р.;

відповідача –2 –Кремповська І.М. по дов. від 05.04.2007р.,

представників за зустрічним позовом:

позивача –Кремповська І.М. по дов. від 05.04.2007р.;

відповідача - Коссе Д.Д. по дов. від 06.01.2005р.;

третьої особи - Гоманюк О.Г по дов. від 06.10.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом

Миколаївської обласної спілки споживчих товариств,

54017, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 49,

до відповідачів:

1) товариства з обмеженою відповідальністю “Екюр”,

54050, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 2д;

2) Миколаївської міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про  визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії

за зустрічним позовом

Миколаївської міської ради

до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств,

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю “Екюр”,

про розподіл спільного часткового майна –незавершеного будівництвом об'єкту нерухомості, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2005р. Миколаївська обласна спілка споживчих товариств (далі -МОССТ) звернулася у господарський суд Миколаївської області з позовом № 01-01/603 від 18.08.2005р. до товариства з обмеженою відповідальністю “Екюр” (далі –ТОВ “Екюр”) про усунення обмежень щодо користування майном шляхом виселення із земельної ділянки. Заявою від 03.10.2005р. № 01-01/709 МОССТ уточнила склад сторін у справі, зазначивши другим відповідачем Миколаївську міську раду (далі –Міська рада), та змінила предмет позову: просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між Міськрадою та ТОВ “Екюр”; зобов'язати ТОВ “Екюр” виселитися із самовільно зайнятої земельної ділянки, усунути перешкоди у користуванні належним МОССТ майном; зобов'язати Міськраду відновити становище, що існувало до порушення прав МОССТ відповідними пунктами рішення Міськради № 33/15 від 27.07.2001р. шляхом прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки для будівництва критого ринку в Корабельному районі міста Миколаєва по вул. Самойловича.

Заявою від 02.11.2005р. № 11478/05-14-06 Міськрада звернулася до МОССТ з зустрічним позовом про розподіл спільного часткового майна –незавершеного будівництвом об'єкту нерухомості по вул. Самойловича, 2 у місті Миколаєві. Третьою особою на стороні Міськради виступає ТОВ “Екюр”.

Ухвалою від 07.11.2006р. господарський суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.  

Ухвалою від 13.12.2005р. господарський суд призначив судову будівельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі.

Отримавши висновок експерта, ухвалою від 15.05.2006р. господарський суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 30.05.2006р. господарський суд припинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки стороною у справі виступає суб'єкт владних повноважень (Міськрада) і дану справу слід розглядати за правилами КАС України.

Вказану ухвалу МОССТ оскаржила до Вищого господарського суду України (ВГСУ). Постановою від 08.02.2007р. № 16/230/05 ВГСУ скасував ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.05.2006р. і направив справу для розгляду по суті.

Ухвалою від 21.02.2007р. справу № 16/230/05 прийнято господарським судом Миколаївської області для розгляду по суті і надано № 16/230/05 –нр.

Строк вирішення спору продовжений ухвалами від 16.04.2007р. та від 15.05.2007р. за клопотанням сторін.

У судових засіданнях оголошувалися перерви; 10.07.2007р. у поновленому після перерви засіданні за згодою сторін суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Під час провадження у справі позивачі неодноразово змінювали та уточнювали позовні вимоги, остаточно визначившись таким чином:

МОССТ –позивач за первісним позовом просить суд: 1) Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між Миколаївською міською радою та ТОВ “Екюр”, укладеного на підставі рішення № 33/15 від 27.07.2001р.; 2) Зобов'язати ТОВ “Екюр” виселитися із самовільно зайнятої земельної ділянки; 3) Зобов'язати ТОВ “Екюр” усунути обмеження щодо користування належним позивачу майном незавершеного будівництва критого ринку в Корабельному районі міста Миколаєва по вул. Самойловича шляхом виконання протипожежних та санітарних вимог та вимог ДБН.   

Міськрада –позивач за зустрічним позовом просить суд визнати її власником частки, що дорівнює 100%, недобудованого об'єкту нерухомості, розташованого між поштовими адресами вул. Самойловича, 2-д та вул. Самойловича, 2-г у місті Миколаєві вартістю 499368 грн. 59 коп., встановленою судовою будівельно-технічною експертизою.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову як у первісному, так і у зустрічному позовах.

Щодо первісного позову суд виходить з такого: Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Проте МОССТ не зазначила підстав для визнання договору оренди недійсним, не навела норм матеріального права, яким не відповідає вказаний договір або які він порушує.

Крім того, звертаючись з позовом до суду, МОССТ вважає порушеним своє право землекористувача, яке, на її думку, вона набула з 1987 року, тобто з моменту прийняття на баланс основних засобів від об'єднаної дирекції колгоспних ринків, якій земельна ділянка площею 1,78 га була надана у користування на невстановлений строк для будівництва колгоспного ринку згідно з рішенням Миколаївського міськвиконкому від 09.09.1983р. № 917. З 1987 року МОССТ почала реконструкцію та будівництво зазначеного ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу (ЗК) України (561-12), який був чинним до 01.01.2002р., право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. З матеріалів справи вбачається, що до набрання чинності Земельним Кодексом (ЗК) України (2768 - ІІІ), МОССТ державного акту на землю не мала.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України (2768 - ІІІ), який набрав чинності з 01.01.2002р., право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. МОССТ не може мати землю у власності або постійному користуванні, оскільки згідно з ч. 2 ст. 92 чинного ЗК України такі права набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. З довідки № 19/11-1376 –витяг з ЄДРПОУ, - вбачається, що МОССТ належить до приватної власності, відтак, згідно зі ст. 93 чинного ЗК України вона має право одержати земельну ділянку лише у тимчасове (короткострокове або довгострокове) користування, тобто оренду. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК України). Такий договір МОССТ з Міськрадою не укладала, хоча згідно з п. 6 Розділу X чинного ЗК України в редакції Закону № 2059 –IV від 06.10.2004р. до 01.01.2008р. повинна була переоформити у встановленому порядку право оренди на земельну ділянку.

Отже, на момент звернення з позовом та на момент прийняття рішення МОССТ не надала суду доказів, що підтверджують її права землекористувача у встановленому законом порядку. Таким чином, право, яке не існує (не виникло) –не може бути порушеним, відтак, у задоволенні першої вимоги первісного позову МОССТ слід відмовити.

Друга позовна вимога первісного позову задоволенню також не підлягає, оскільки по-перше: ТОВ “Екюр” не порушує права позивача, яке дотепер не виникло, по-друге: ТОВ “Екюр” не займає земельну ділянку самовільно. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Екюр” використовує земельну ділянку по вул. Самойловича, поблизу “Вечірнього ринку” та насосної станції 3-го підйому –не самочинно, а на підставі договору оренди землі від 01.08.2001р., укладеного з Міськрадою і зареєстрованого 03.08.2001р. за № 673. Чинність вказаного договору встановлена рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.03.2007р. по справі № 13/137/06 за позовом ТОВ “Екюр” до Міськради за участю МОССТ в якості третьої особи про визнання за ТОВ “Екюр” права власності на об'єкти нерухомості, поєднані в єдиний комплекс  - ринок “Корабельний” в місті Миколаєві по вул. Самойловича, 2-д.

Третя позовна вимога первісного позову в уточненій МОССТ редакції, не обґрунтована належним чином. Згідно зі ст. 33 ГПК України сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Проте МОССТ не подано жодних доказів на підтвердження факту належності її майна незавершеного будівництва критого ринку в Корабельному районі, якого саме майна, у повному обсязі або у частині, не зазначено у чому саме полягають обмеження у користуванні майном; яким чином виконання (або невиконання) ТОВ “Екюр” протипожежних, санітарних вимог та вимог ДБН обмежує її право користування майном. Твердження МОССТ щодо належності їй майна незавершеного будівництва критого ринку спростовується договором “Про сумісну діяльність по дольової участі в будівництві в Корабельному районі ринку на підставі рішення V сесії XXII скликання від 23.05.1995р. № 5/8  Миколаївської міської ради народних депутатів, Постанови правління Миколаївської облспоживспілки № 101/1 від 02.06.1995р.”, відповідно до якого Міськрада також має право претендувати на частину майна.

За таких обставин третя позовна вимога первісного позову задоволенню також не підлягає.

Щодо зустрічного позову суд виходить з такого: у зв'язку з тим, що через брак коштів МОССТ не змогла завершити будівництво ринку, Міськрадою було прийнято рішення від 23.05.1995р. № 5/8 “Про фінансування будівництва ринку у Корабельному районі”, згідно з яким в якості додаткового джерела фінансування МОССТ було дозволено залишати у своєму розпорядженні належні до перерахування кошти ринкового збору. На виконання вказаного рішення був укладений договір “Про сумісну діяльність по дольової участі в будівництві в Корабельному районі ринку на підставі рішення V сесії XXII скликання від 23.05.1995р. № 5/8  Миколаївської міської ради народних депутатів, Постанови правління Миколаївської облспоживспілки № 101/1 від 02.06.1995р.” (далі - Договір),  відповідно до п. 1 якого МОССТ зобов'язана завершити будівництво протягом 1,5 року, тобто до 1997 року.

Оскільки у встановлений Договором строк МОССТ зобов'язання щодо завершення будівництва не виконала, Міськрада листом від 27.08.1997р. № 35-20-1242 запропонувала МОССТ розірвати Договір, на що остання листом від 21.10.1997р. № 01/461 дала згоду. З розірванням Договору у Міськради виникло право вимагати виділу своєї частки в натурі.

З листа МОССТ від 04.05.2001р. № 01-01/130 вбачається, що внесок Міськради у будівництво ринку складає 602800 грн. або 38,4% від загальної вартості недобудованого об'єкту.    

Згідно зі ст. 71, 76 чинного на той час ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.

Зустрічну позовну заяву про розподіл спільного часткового майна - незавершеного будівництвом об'єкту нерухомості по вул. Самойловича, 2 у місті Миколаєві (з урахуванням уточнених 18.05.2007р. позовних вимог), Міськрада подала до суду 02.11.2005р., тобто після закінчення строку позовної давності у 2000 році. Відтак, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного та зустрічного позовів - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова