Постанова

від 19.05.2021 по справі 910/19358/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Справа№ 910/19358/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача Судейкін В.К.,

Логонович О.А.,

від відповідача 1 не з`явились,

від відповідача 2 Олійник О.С.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 (повний текст рішення складено 22.03.2021)

у справі №910/19358/20 (суддя Курдельчук І.Д.)

За позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ"

про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 №ГККБ-110619-50, -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 року №ГККБ-110619-50.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуваний договір укладено без погодження позивача, вимога якої передбачена п. 16.3. договору підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, а тому договір про відступлення права вимоги від 11.06.2019 року №ГККБ-110619-50 суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦК України, що у відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній Беті", нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТІ". Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" 2 102, грн. судового збору солідарно.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю письмової згоди позивача на укладення договору про відступлення права вимоги, а тому спірний договір укладений з порушенням умов договору підряду №АДО-КР-5 (пункти 16.3), що суперечить вимогам частини першої статті 516 ЦК України, відтак наявні визначені законом підстави для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято із грубим порушенням приписів матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи, з визнанням обставин доведеними, які не підтверджуються поданими доказами. Зокрема скаржник вважає, що місцевий господарський суд безпідставно встановив пов`язаність оспореної угоди із договором підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року. Також на думку скаржника договір підряду був повністю виконаний первісним кредитором та припинив свою дію 31.12.2017 року. Скаржник також наголошує, що оспорюваний договір в оригіналі судом першої інстанції не досліджувався, а відповідність його копії оригіналу сторонами не визнавалась. Крім того позивач, ні в позові, ні в заявах по суті справи не обґрунтував та не довів, як саме оспорений договір стосується його законних прав та обов`язків, а також на думку відповідача 2 фактично предметом оспореної угоди є право вимоги інфляції та відсотків за період прострочення виконання позивачем судового рішення. Й наостанок скаржник долучає до апеляційної скарги договір про відступлення права вимоги №ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 року, без обґрунтування неможливості подати даний договір до місцевого господарського суду, оскільки такий договір не був наданий до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року у справі №910/19358/20, розгляд справи призначено на 19.05.2021 року.

28.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

19.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/19358/20 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №910/15093/20, відповідь на відзив на апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги.

Також, 19.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшла заява про відвід суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/19358/20 відмовлено.

В судовому засіданні 19.05.2021 року представник відповідача 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив зупинити провадження у справі №910/19358/20 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №910/15093/20, апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, заперечував проти зупинення провадження у справі, та просив відмовити у задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача 1.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі №910/19358/20 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №910/15093/20 колегія суддів зазначає наступне.

Вичерпний перелік підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі наведений у статті 227 ГПК України.

Пунктом 5 частини 1 вказаної статті передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Так, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, виникає в судовому процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

В обґрунтування свого клопотання про зупинення провадження відповідач 2 посилається на те, що в даній справі №910/19358/20 неможливо з`ясувати питання обсягів та змісту прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Колегія суддів зазначає, що предметом дослідження у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 року №ГККБ-110619-50.

В той же час у справі №910/15093/20 є вимога про стягнення з відповідача заборгованості, право вимоги на стягнення якої належить позивачу на підставі Договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року, укладеного між ТОВ "БЕТІ" та ТОВ "Група компаній БЕТІ".

Колегія суддів зазначає, що підстави і порядок стягнення заборгованості визначені умовами самого договору та нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

На переконання колегії суддів, матеріали справи містять усі необхідні документи для встановлення обставин, що мають значення для даної справи та можуть бути в повному обсязі самостійно встановлені судом у даній справі.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду подання Конституційним Судом України, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №910/19358/20.

На підставі вищенаведеного, клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі №910/19358/20 має бути залишеним без задоволення.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.06.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн", Відповідач-1) укладено договір про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 з Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" (Відповідач-2). (т.1, а.с. 20).

Відповідно до умов договору №ГКБ-110619-50, а саме п. 1.1. Відповідач-1 передає всі належні йому в повному обсязі права вимоги щодо стягнення з КП "Київміськсвітло" боргу у загальній сумі 1 459 222,57 грн., що виник на підставі бездіяльності Боржника щодо оплати будівельних робіт за предметом закупівлі Боржника "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві" відповідно до ДСТУ БД 1.1- 1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)" на об`єкті будівництва "Мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві", що виконані Первісним кредитором та виконання яких прийнято Боржником згідно акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту звірення розрахунків, підписаних Боржником, а також наявністю боргу підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 та іншими передбаченими законом підставами, правочинами та документами, а ТОВ "БЕТІ" приймає належне ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" право вимоги боргу від Боржника.

Згідно з п. 1.2.1 Договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року прострочення боржником виконання грошового зобов`язання перед первісним кредитором в сумі 3 024 234, 71 грн. підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року, постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі №910/9241/18.

Підпунктом 2.2.1 Договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року визначено, що до обов`язків ТОВ "БЕТІ" входить "не пізніше п`яти робочих днів після набуття чинності цим Договором сповістити Боржника про укладення цього Договору. Дане зобов`язання вважається виконаним з моменту здачі до установи поштового зв`язку відповідного повідомлення ТОВ "БЕТІ", адресованого Боржнику.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 позов задовольнив повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 432 690,92 грн. заборгованості, 454 215,09 грн. пені, 86 569,51 грн. 3% річних, 254 705,60 грн. інфляційних втрат, 30 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 66 249,34 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 р., яка залишена без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019р., Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 скасовано частково, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з КП "Київміськсвітло" на користь ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" 3 024 234 грн 71 коп. боргу за договором підряду №АДО-КР-5 , 454 215 грн 09 коп. пені, 76 061 грн. 56 коп. 3% річних, 224 398 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 408 456 грн. 21 коп. гарантійного внеску за договором забезпечення №АДО-ЗБ-5, 65 609 грн. 86 коп. судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовлено".

Отже, предметом спору у справі №910/9241/18 було стягнення боргу саме за договором підряду від 09.06.2017 року №АДО-КР-5.

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2017 року між КП ЕЗО м.Києва Київміськсвітло (замовник) та ТОВ ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ (підрядник) укладено договір підряду №АДО-КР-5 (надалі - договір підряду), за умовами якого договору підряду, в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власних матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати в обумовлений цим договором строк роботи (далі - роботи) за предметом закупівлі: Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О.Патона через річку Дніпро у м. Києві відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) відповідно до вимог замовника, які містяться в проектній документації, a замовник зобов`язується прийняти роботи та оплати їх вартість (п.1.2 договору підряду). (т.1, а.с. 15-9).

Пунктами 16.2, 16.3 договору підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, на підставі, та у зв`язку із правовідносинами щодо виконання якого виник та розглянутий судами господарський спір у справі №910/9241/18, передбачено, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яка переписка, що стосується Договору, мають бути направлені відповідними Сторонами за адресами, зазначеними в Договорі, і будуть вважатися як такі, що були направлені належним чином, якщо вони зроблені в письмовій формі при доставці під розписку посильним чи уповноваженим представником Сторони, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштою. Жодна із Сторін не має права передавати права та обов`язки за цим Договором третій особі без отримання письмової згоди іншої Сторони .

В матеріалах справи відсутня згода позивача на відступлення Відповідачем-1 свого права вимоги Відповідачеві-2 за договором №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року КП "Київміськсвітло".

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року провадження у справі № 910/15093/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про стягнення 1 459 222,57 грн. зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі № 910/19358/20.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі № 910/15093/20, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем оплати основного боргу за Договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 , вимога про стягнення суми якого була предметом розгляду у справі Господарського суду міста Києва № 910/9241/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній БЕТІ" до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло". Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний додатково сплатити пеню, інфляційні збитки та 3% річних за періоди, які не були охоплені судовими рішеннями у справі № 910/9241/18 (пеню - за період з 15.04.2018 по 04.06.2019, інфляційні збитки та 3% річних - за період з 16.08.2018 по 04.06.2019) та у зв`язку з тим, що сума основного боргу була остаточно погашена відповідачем лише 05.06.2019, а її погашення здійснювалось різними платежами. Оскільки позивачу на підставі Договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 , укладеного між ним та ТОВ "Група компаній БЕТІ", належить право вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у загальній сумі 1 459 222,57 грн., то позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача на його користь сум пені, інфляційних збитків та 3% річних, загальна сума яких за вказані періоди становить 1 459 222,57 грн.

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що договір відступлення порушує права позивача, оскільки відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України, позивач просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не є стороною спірних правочинів, а відтак має право на звернення до суду із позовом про визнання недійсним правочину, лише якщо він є заінтересованою особою.

Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі є: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені.

Також колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі №6-605цс16) згідно з якою оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав

Колегія суддів звертає увагу, що умовами договору про відступлення прав вимоги передбачено, що ТОВ Органік Корпорейшн передає всі належні йому в повному обсязі права вимоги щодо стягнення з КП "Київміськсвітло" боргу у загальній сумі 1 459 222,57 грн., що виник на підставі бездіяльності Боржника щодо оплати будівельних робіт за предметом закупівлі Боржника "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві" відповідно до ДСТУ БД 1.1- 1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)" на об`єкті будівництва "Мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві", що виконані Первісним кредитором та виконання яких прийнято Боржником згідно акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, акту звірення розрахунків, підписаних Боржником, а також наявністю боргу підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 та іншими передбаченими законом підставами, правочинами та документами, а ТОВ "БЕТІ" приймає належне ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" право вимоги боргу від Боржника.

Як вже було встановлено вище, предметом спору у справі №910/9241/18 (рішення за яким підтверджується наявність боргу передано за спірним договором) було стягнення боргу саме за договором підряду від 09.06.2017 року №АДО-КР-5 .

Крім того, як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року по справі № 910/15093/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про стягнення 1 459 222,57 грн., яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем оплати основного боргу за Договором підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 , вимога про стягнення суми якого була предметом розгляду у справі Господарського суду міста Києва № 910/9241/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній БЕТІ" до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло". Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний додатково сплатити пеню, інфляційні збитки та 3% річних за періоди, які не були охоплені судовими рішеннями у справі № 910/9241/18 (пеню - за період з 15.04.2018 по 04.06.2019, інфляційні збитки та 3% річних - за період з 16.08.2018 по 04.06.2019) та у зв`язку з тим, що сума основного боргу була остаточно погашена відповідачем лише 05.06.2019, а її погашення здійснювалось різними платежами. Оскільки позивачу на підставі Договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 , укладеного між ним та ТОВ "Група компаній БЕТІ", належить право вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у загальній сумі 1 459 222,57 грн., то позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача на його користь сум пені, інфляційних збитків та 3% річних, загальна сума яких за вказані періоди становить 1 459 222,57 грн. .

Колегія суддів дійшла висновку, що з аналізу вищезазначених доказів вбачається, що за договором про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року було відступлено саме заборгованість, яка виникла на підставі договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року , з огляду на, що колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що оскаржуваний договір не містить посилання на договір підряду.

Колегія суддів також зазначає, що формальна відсутність реквізитів договору на підставі якого виникла заборгованість, яка є предметом договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року при наявності інших відомостей, які свідчать про відступлення права вимоги боргу саме по договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, не береться до уваги.

Системний аналіз матеріалів справи дає можливість дійти висновку, що предметом договору відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року є саме заборгованість по договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року.

Так, у п. 1.1. договору відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року зазначається, що передається право вимоги боргу, що виник на підставі бездіяльності Боржника щодо оплати будівельних робіт за предметом закупівлі Боржника "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві" відповідно до ДСТУ БД 1.1- 1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) " на об`єкті будівництва "Мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О. Патона через річку Дніпро у м. Києві", що виконані Первісним кредитором.

При цьому предметом договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року є виконання робіт за предметом закупівлі: Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О.Патона через річку Дніпро у м. Києві відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) відповідно до вимог замовника, які містяться в проектній документації. (п. 1.1. договору).

Також пункт 1.1. договору відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року містить посилання на акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року, вересень 2017 року.

Пунктами 4.5. та 4.6. договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року передбачено, що підставою для здійснення проміжних розрахунків є підписані Сторонами Акт КВ-2в та Довідка КБ-3, які складаються Підрядником в двох примірниках і передаються до 28 числа звітного місяця уповноваженому представнику Замовника, що здійснює технічний нагляд. Уповноважений представник Замовника, що здійснює технічний нагляд, до 1 числа місяця, наступного за звітним, перевіряє результат виконаних Робіт та, у разі відсутності зауважень, візує передані Підрядником Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 і подає їх на підпис Замовнику.

Проміжний платіж за звітний місяць в межах, визначених п. 4.4. Договору, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць.

Крім цього наявність боргу підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 у справі №910/9241/18 та іншими передбаченими законом підставами, правочинами та документами (п.1.1. договору відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року).

Як вбачається з позовної заяви відповідача 2, долученої ним до відзиву по даній справі (т.1, а.с. 141-154) по справі №910/9241/18, предметом позову є заборгованість по договору підряду № АДО-КР-5 від 09.06.2017 року.

Колегія суддів підкреслює, що у п. 1.2.1. договору відступлення права вимоги №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року зазначено, що саме прострочення грошового зобов`язання підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/9241/18.

У судовому засіданні 19.05.2021 року представник відповідача 2 Олійник О.С. зазначив, що відступлення права вимоги здійснювалось не на підставі судового рішення по справі №910/9241/18.

Відповідно до акту приймання передачі №1 від 11.06.2019 року по договору про відступлення права вимоги (т.1, а.с. 21-22) вбачається, що первісним кредитором новому кредитору передавались зокрема саме документи по договору підряду. (п. 23-52).

Поряд з цим, пунктами 16.2, 16.3 договору підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, передбачено, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яка переписка, що стосується Договору, мають бути направлені відповідними Сторонами за адресами, зазначеними в Договорі, і будуть вважатися як такі, що були направлені належним чином, якщо вони зроблені в письмовій формі при доставці під розписку посильним чи уповноваженим представником Сторони, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштою. Жодна із Сторін не має права передавати права та обов`язки за цим Договором третій особі без отримання письмової згоди іншої Сторони .

Тобто, сторони чітко визначили в договір підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року за яких умов можлива передача прав та обов`язків за цим договором, а саме за наявності згоди іншої сторони , однак, як вбачається з матеріалів справи згода позивача на відступлення ТОВ Органік Корпорейшн свого права вимоги ТОВ"БЕТІ" за договором №ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року відсутня про, що наполягає позивач.

Згідно з положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 514 та 516 цього ж Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом . Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків (ст.516).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В пункті 16.3 договору підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року передбачено, що жодна із Сторін не має права передавати права та обов`язки за цим Договором третій особі без отримання письмової згоди іншої Сторони.

Тобто, умовами договору підряду чітко встановлено, що для передання прав та обов`язків за цим договором іншій особі необхідне письмове погодження сторони даного договору, в іншому випадку ж таке передання прав та обов`язків забороняється.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суд першої інстанції, з`ясувавши, що: Договір відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги укладено всупереч вимогам статей 512, 514, 516 ЦК України, оскільки він суперечить умовам пункту 16.3. договору підряду щодо заборони сторонам передавати свої права та зобов`язання за цим договором третій особі без письмової згоди, а наявність отримання згоди позивача відповідачами не доведено належними та допустимими доказами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 1.1.2. договору про відступлення права вимоги № ГКБ-110619-50 від 11.06.2019 року первісний кредитор підтверджує, що нарахування штрафних санкцій та пені за прострочення боржником виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а здійснюється за весь період фактичного прострочення виконання зобов`язань.

Тобто, вказаною умовою фактично було змінено умови відповідальності, які були встановлені договором підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, що є прямим порушенням прав боржника.

Тому посилання скаржника на порушення судом першої інстанції статей 203, 204 Цивільного кодексу України, дотримання сторонами спірного правочину всіх вимог законодавства та відсутність порушення прав та інтересів позивача, не знайшли свого підтвердження.

Окрім того посилання скаржника на те, що договір підряду був повністю виконаний первісним кредитором та припинив свою дію 31.12.2017 року є необґрунтованими оскільки відповідно до п. 14.1. договору підряду цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором , у тому числі гарантійних зобов`язань.

Тобто, факт того, що підрядник повністю виконав свої зобов`язання в частині виконання робіт не свідчить про повне припинення дії договору, оскільки в будь-якому випадку залишаються зобов`язання замовника.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що оспорюваний договір в оригіналі судом першої інстанції не досліджувався, а відповідність його копії оригіналу сторонами не визнавалась виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року суд витреубовував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Корпорейшн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" оригінал договору про відступлення права вимоги від 11.06.2019 №ГКБ-110619-50. (т.1, а.с. 55).

При цьому з протоколу судового засідання від 18.02.2021 року вбачається, що позивач вказав, що оригінал договору ніколи не бачив, однак представник відповідача 2 (Бабак В.С.) зазначив, що копія яка міститься в матеріалах справи є ідентичною оригіналу . (т.2, а.с. 89).

Окрім того посилання скаржника на те, що оспорений договір до дати винесення судового рішення був викладений в редакції договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 року, а вказана редакція судом першої інстанції не досліджувалась взагалі ніяким чином не спростовують висновків місцевого господарського суду, оскільки по перше договір про відступлення права вимоги №ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 року не є предметом спору та дослідження в даній справі, а по друге даний договорів не було подано до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Як вже було встановлено вище, поданий апелянтом договір про відступлення права вимоги №ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 року, не був поданий на розгляд в суді першої інстанції і відповідно не досліджувався останнім, при цьому, скаржник не був позбавлений можливості надати такий договір під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак своїм правом не скористався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відсутність письмової згоди позивача на заміну кредитора у зобов`язанні за договором підряду №АДО-КР-5 від 09.06.2017 року, обов`язковість якої передбачена договором (п.16.3), є підставою для визнання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України такого договору у зв`язку з тим, що він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено відсутність письмової згоди позивача на укладення договору, а відповідачами належними та достатніми доказами не спростовано обставин відсутності такого погодження, наявні всі правові підстави для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ГКБ-110121-12 від 11.01.2021 року та відповідно задоволення позову Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" в повному обсязі.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №910/17580/18.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року у справі № 910/19358/20.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року у справі №910/19358/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року у справі № 910/19358/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19358/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.05.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко