Постанова

від 13.05.2021 по справі 752/24400/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4621/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Київ

Справа № 752/24400/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Либідь , яка подана представником Хомюком Петром Миколайовичем, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про забезпечення позову, постановлену у складі судді Шевченко Т.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Либідь про стягнення заборгованості,

встановив:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Либідь про стягнення заборгованості.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на п/р НОМЕР_1 в АТКБ Приват , код ЄДРПОУ 22869879, ГБК Либідь .

В обґрунтування заяви зазначає, що при позитивному вирішенні позову відповідач може зняти кошти з рахунку, на якому знаходяться кошти, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти у розмірі 152 080 грн. 00 коп., що знаходяться на п/р 403052990000026007036202168, відкритому Гаражно-будівельним кооперативом Либідь (ЄДРПОУ 22869879) в АТ КБ Приват .

Не погоджуючись з ухвалою, представник ГБК Либідь - Хомюк П.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що припущення суду про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованим. Забезпечення позову щодо юридичної особи відповідача по справі ГБК Либідь шляхом арешту 152 080 грн. може призвести до припинення господарської діяльності відповідача.

Зазначає, що припущення заявника про те, що відповідач може обнулити рахунок є безпідставним та будь-яким чином не підтвердженим, оскільки це є фактично неможливим, адже на поточний рахунок відповідача - юридичної особи, що є неприбутковою організацією, надходять внески членів гаражно-будівельного кооперативу для здійснення поточної діяльності та виплати заробітної плати найманим працівникам. Судом не надано належної оцінки правовідносинам та доведеності ризиків, на які посилається у своїй заяві позивач. Також вважає необґрунтованими та незаконними позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача Хомюк П.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.

Представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до позовної заяви, 01 жовтня 2019 року між сторонами у справі був укладений цивільно-правовий договір, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов`язувався надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а відповідач, як замовник, зобов`язувався прийняти та оплатити дані послуги (роботи), вартістю 152 080 грн. (п. 4.1). на даний час роботи здійснені виконавцем у повному обсязі та прийняті замовником, про що свідчить акт виконаних робіт від 21 січня 2020 року, проте в порушення умов договору оплата виконаних робіт не здійснена. Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з ГБК "Либідь" 152 080 грн. вартості робіт.

Оскільки позовні вимоги позивача носять майновий характер, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в межах суми позову, адже невжиття заходів забезпечення позову, які заявник просить застосувати, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника у подальшому розгляді справи.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Порядок подання заяви про забезпечення позову передбачений статтею 152 ЦПК України .

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суду з даним позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Либідь про стягнення заборгованості в розмірі 152 080 грн., позивач ОСОБА_1 посилався на те, що 01 жовтня 2019 року між громадянином ОСОБА_1 та ГБК Либідь було укладено цивільно-правовий договір б/н, який за змістом є договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт по монтажу огорожі від посту № 2 вздовж 16 ряду до будівлі шиномонтажу по території ГБК Либідь . Відповідно до розділу 1 п. 1.1. договору від 01.10.2019 pоку, виконавець ( ОСОБА_1 ), зобов`язався надати замовнику (ГБК Либідь) послуги (виконати роботи) в обсязі і на умовах передбачених договором, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи). Невід`ємною частиною договору від 01.10.2019 року є кошторис по паркану ГБК Либідь за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 45, яким визначено види робіт та їх вартість.

Вказує, що роботи виконавцем (позивачем) виконані належним чином, у повному обсязі та прийняті замовником (відповідачем) в порядку передбаченому договором від 01.10.2019 року, що підтверджується актом виконаних робіт від 21 січня 2020 року, протоколом засідання правління ГБК Либідь № 332 від 04.02.2020 р. про повторне затвердження кошторису та акту виконаних робіт на ремонт і будівництво паркану навколо території ГБК Либідь , які були схвалені рішенням засідання правління кооперативу від 22.01.2020 р. на загальну суму 152 080 грн. Відповідно до пункту 4.2. договору від 01.10.2019 року, оплата за роботу здійснюється у готівковій формі у національній валюті України згідно з актом виконаних робіт. Однак, в порушення умов договору від 01.10.2019 року на неодноразові звернення виконавця ОСОБА_1 до адміністрації кооперативу Либідь , йому було безпідставно відмовлено в оплаті виконаних робіт.

Одночасно з позовною заявою позивач подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на п/р НОМЕР_1 в АТБК Приват , код ЄДРПОУ 22869879, ГБК Либідь , посилаючись на те, що при позитивному вирішенні позову відповідач може обнулити розрахунковий рахунок, на якому знаходяться кошти, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір, який виник з цивільно-правового договору, укладеного між сторонами 01 жовтня 2019 року щодо проведення ремонтно-будівельних робіт по монтажу огорожі від посту № 2 вздовж 16 ряду до будівлі шиномонтажу по території ГБК Либідь , відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов`язувався надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а відповідач, як замовник, зобов`язувався прийняти та оплатити дані послуги (роботи), вартістю 152 080 грн.

Отже, оскільки предметом даного позову є стягнення грошових коштів за виконання ремонтно-будівельних робіт по договору від 01.10.2019 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття зазначених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З огляду на викладене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів сторін по справі, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача, є співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення грошових коштів, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем заявлено позов про стягнення грошових коштів, а тому застосований судом спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його поточному банківському рахунку, у розмірі, що відповідає ціні позову, відповідає пред`явленим позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до заперечення факту наявності підстав для задоволення позову, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування постановленої ухвали, оскільки такі обставини підлягають дослідженню судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, яким буде надана належна правова оцінка у рішенні суду і такі не можуть бути підставою для відмови у задоволення заяви про забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, їх значення полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що накладений арешт буде перешкоджати господарській діяльності відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки арешт накладено не на поточний рахунок, а на конкретно визначену суму коштів, яка відповідає ціні позову, та знаходиться на рахунку відповідача, що не перешкоджає використанню даного рахунку відповідачем.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися певною сумою коштів до виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Отже, доводи апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача, відповідають обраному виду забезпечення позову та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Либідь , яка подана представником Хомюком Петром Миколайовичем, - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 травня 2021 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.