Рішення

від 12.05.2021 по справі 535/169/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/169/21

Провадження № 2/535/121/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Шолудько А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Колісник Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Литвиненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №535/169/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк про визнання припиненими договорів про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання припиненими договорів про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладених 03.02.2011 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , предметом яких є земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області: площею 2,7202 га, кадастровий номер 5322255100:00:003:0997, та площею 1,6349 га, кадастровий номер 5322255100:00:002:0455, які зареєстровані у Відділі ДКЗ у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис, відповідно, 08.05.2012 року за №532225510000004048450 та 03.05.2012 року за №5322255100000020096501 (далі - Договори).

Позов пред`явлено з підстав закінчення строку Договорів, на який їх було укладено, та порушення прав позивача на земельну ділянку .

26.02.2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що строк дії Договорів не закінчився, оскільки вони набрали чинності після їх державної реєстрації 03.05.2012 року та 08.05.2012 року, тобто строк їх дії спливає 03.05.2022 року та 08.05.2022 року, у зв`язку з чим право власності позивача на земельні ділянки не порушене. Листування, яке велося між позивачем та відповідачем з жовтня 2020 року по січень 2021 року, помилково здійснювалося без врахування вимог п.10.1 Договорів, що призвело до помилкових висновків про закінчення їх дії. Отже, Договори не є пролонгованими на новий строк, а є діючими на умовах, узгоджених сторонами під час їх підписання 03.02.2011 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с.38-40).

24.03.2021 року до суду надійшла письмова заява позивача про зміну підстав позову, надіслана поштою 23.04.2021 року, в якій позивач зазначив, що Договори між ОСОБА_3 та відповідачем були укладені строком на 10 років. Відповідно до п.10.1 вказаних Договорів вони набирають чинності після підписання їх сторонами та державної реєстрації. На підставі актів приймання-передачі, які є невід`ємною частиною Договорів, передача земельних ділянок була здійснена 03.02.2011 року. ОСОБА_4 у своє фактичне користування земельні ділянки та приступивши до реалізації свого права користування ними, відповідач не виконав передбачений законом та умовами Договорів обов`язок щодо своєчасного проведення їх державної реєстрації. Відповідач користувався земельними ділянками впродовж 1 року 3 місяців, зловживав своїм правом та умисно затягував реєстрацію Договорів, чим штучно створив підстави для збільшення їх строку дії, який становить 10 років. Тому позивач, як нинішній власник земельних ділянок добросовісно сподівався на те, що належне йому майно буде знаходитися у користуванні відповідача протягом узгодженого у Договорах часу, але відповідач після спливу цього строку не бажає повертати спірні земельні ділянки, тому його право власності підлягає судовому захисту шляхом визнання договорів припиненими (а.с.75-77).

У зв`язку із зміною позивачем підстав позову відповідач 13.04.2021 року подав до суду додаткові письмові заперечення від 08.04.2021 року, в яких зазначено, що сторонами Договорів під час їх укладення досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі і щодо календарних дат коли вони набирають чинності, строку дії. Сторонами не визначалося у який строк повинна бути здійснена державна реєстрація Договорів та хто із сторін Договорів повинен здійснити їх державну реєстрацію. ОСОБА_3 не зверталася до ТОВ АФ Маяк з проханням здійснити державну реєстрацію до певної календарної дати, в тому числі не висловлювала претензій стосовно проведення такої реєстрації у 2012 році та не вказувала на те, що вона у зв`язку з цим позбавлена значною мірою того, на що, як землевласник, розраховувала при укладенні спірних договорів 03.02.2011 року, в тому числі виходячи з умов договору про продовження користування орендарем земельною ділянкою до повного збирання врожаю, а також фактичного отримання плати за користування земельною ділянкою, у тому числі за 2011 рік, оскільки офіційно право на користування спірними земельними ділянками виникло у землекористувача тільки після державної реєстрації Договорів, а тому право користування земельними ділянками закінчується відповідно 03 та 08.05.2022 року. Виключний перелік підстав припинення Договорів передбачено у їх п.7.1. Позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту в контексті обставин справи та змінених підстав позову.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.154).

Представник позивача - адвокат Рожнів Я.Я., який діє на підставі ордера серії КН №000,36 на надання правової допомоги від 03.03.2021 року (а.с.59), у судовому засіданні заявлені позивачем вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини і підстави, викладені у заяві про зміну підстав позову та додатково пояснив, що у Договорах визначено строк їх дії і період часу протягом якого вони діють - 10 років. Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Такою календарною датою для спірних договорів є дата їх укладання - 03.02.2011 року. Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України положення п.10.1 Договорів не змінює загальний строк їх дії, визначений у п.3.1, що визначений у 10 років. Строк дії договору та набрання чинності договором є різними поняттями. Розділ 3 Договорів не містить посилань на те, що строк їх дії починається з моменту державної реєстрації. Отже строк дії Договорів розпочинається з 03.02.2011 року, що підтверджується і п.10.3 Договорів, відповідно до якого 03.02.2011 року були складені акти приймання-передачі земельних ділянок у користування, сплатою орендної плати за 2011 рік. Та зазначив, що права позивача, як власника земельних ділянок, порушуються не самим фактом реєстрації Договорів у 2012 році, а фактом відмови відповідача від повернення йому земельних ділянок у зв`язку із закінченням строку користування ними відповідно до умов договорів.

Представник ТОВ Агрофірма Маяк Литвиненко А.А., яка діє на підставі довіреностей №1 від 26.03.2021 (а.с. 101), під час судового розгляду позовні вимоги позивача не визнала у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві та письмових запереченнях. А також вказала, що даткові пояснення представника позивача є поверненням до первісних підстав пред`явлення позивачем позову, а тому не можуть бути враховані судом.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до переконання, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

Згідно з договором про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 03.02.2011 року між ОСОБА_3 (Землевласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (Землекористувач), Землевласник надає, а Землекористувач одержує право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання сільськогосподарської продукції та доходів від неї, площею 2,72 га, що розташована на території Котелевської селищної ради (за межами населеного пункту) Котелевського району Полтавської області (далі - Договір 1), який зареєстрований у Відділі ДКЗ у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 08.05.2012 року за №532225510000004048450 (а.с.16-18).

Відповідно до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 03.02.2011 року між ОСОБА_3 (Землевласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (Землекористувач), Землевласник надає, а Землекористувач одержує право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6349 га, що розташована на території Котелевської селищної ради (за межами населеного пункту) Котелевського району Полтавської області (далі - Договір 2), який зареєстрований у Відділі ДКЗ у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 03.05.2012 року за №5322255100000020096501 (а.с.19-21).

Передача та прийняття зазначених в Договорі 1 та Договорі 2 земельних ділянок проведена Землевласником Землекористувачу 03.02.2011 року, що підтверджується відповідними актами про передачу та прийняття земельної ділянки в користування від цього ж числа, та які є невід`ємною частиною Договорів (а.с.69, 70).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.10.2020 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2020 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,6349 га, кадастровий номер 5322255100:00:002:0455, яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 , 1932 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12, 13).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.10.2020 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2020 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,7202 га, кадастровий номер 5322255100:00:003:0997, яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 , 1932 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14, 15).

28.10.2020 року ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 , подав до ТОВ Агрофірма Маяк заяву про розірвання (припинення) договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 03.02.2011 року між ОСОБА_3 (Землевласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (Землекористувач), Землевласник надала а Землекористувач одержує право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,72 га (2,7202 га, кадастровий номер 5322255100:00:003:0997), що розташована на території Котелевської селищної ради (за межами населеного пункту) Котелевського району Полтавської області, який зареєстрований у Відділі ДКЗ у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 03.05.2012 року за №5322255100000020096501 (так в заяві), в якій він повідомив про свій намір припинити дію (розірвати) Договір 1 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, відсутність наміру підтримувати будь-які договірні відносини з господарством, та вимагав припинити користування та повернути його земельну ділянку не пізніше 03.02.2021 року або ж після збирання урожаю у 2020 році (а.с.22).

Відповідно до листа ТОВ Агрофірма Маяк від 25.01.2020 року ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 , повідомляється, що Договори укладені на 10 років, тобто до 03.02.2021 року, й відповідно до п.3.2 Договорів будуть пролонгованими на цей же строк і на тих же умовах, тобто до 03.02.2031 року (а.с. 52).

Крім того, 18.12.2020 року ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 , подав до ТОВ Агрофірма Маяк заяву про безпідставність пролонгації Договорів на 1 рік на підставі п. 3.1, у зв`язку з неможливістю його виконання через смерть Землевласника (а.с.23-24).

Відповідно до листа ТОВ Агрофірма Маяк від 12.01.2021 року ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 , повідомляється, що Договори укладені на 10 років, тобто до 03.02.2021 року, й відповідно до п.3.2 Договорів будуть пролонгованими на цей же строк і на тих же умовах, тобто до 03.02.2031 року (а.с.25).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.02.2021 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,7202 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:003:0997 та зазначено інше речове право правокористувача ТОВ Агрофірма Маяк - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, зареєстроване 08.05.2012 року на строк 10 років. Дата закінчення дії - 08.05.2022 року. Площа земельної ділянки, на яку поширюється дія емфітевзису - 2,7202 га (а.с.40-41).

На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.02.2021 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,6349 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:002:0455 та зазначено інше речове право правокористувача ТОВ Агрофірма Маяк - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, зареєстроване 03.05.2012 року на строк 10 років. Дата закінчення дії - 03.05.2022 року. Площа земельної ділянки, на яку поширюється дія емфітевзису - 1,6349 га (а.с.40-41).

Аналогічна інформація викладена в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.02.2021 року (а.с.53, 54).

Відповідно до даних, наданих відповідачем ТОВ Агрофірма Маяк , проводився розрахунок плати за користування земельними ділянками, що належали ОСОБА_3 , площею 1,63 га та 2,72 га за 2011 рік на суму, відповідно, 845,00 грн. та 1690,00 грн., а також плати за землю за 2011 рік у формі натуроплати (а.с.91-94), що не є орендною платою, як про це стверджує позивач та його представник (а.с.117-119).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У ст. 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У ч.1 ст. 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (ч.3 ст.251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст.203 ЦК України.

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У ч.1 ст.627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

Відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

На підставі ст.408 ЦК України строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.

Згідно зі ст.409 ЦК України власник земельної ділянки має право: вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі, на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Власник земельної ділянки зобов`язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.

Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору, зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом (ст.410 ЦК України).

Відповідно до ст.413 ЦК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку, на який було надано право користування; викупу земельної ділянки у зв`язку із суспільною необхідністю. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.102-1 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення Договорів) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування

земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні Договорів, набуваються лише після їх державної реєстрації, як передбачено п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції чинній на час укладення Договорів) .

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Сттатею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч.1 ст.254 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення Договорів, так і на момент їх державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції чинній на час укладення Договорів), обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Право емфітевзису є речовим правом. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Лише з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису емфітевтові, а емфітевт - його набув.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цих спірних Договорів має значення не момент їх підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Відповідно до пунктів 3.1 Договорів встановлений строк дії Договорів - 10 років (а.с.16, 19).

Згідно з пунктами 5.3, 5.4, 5.5. землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою та інші платежі, встановлені законом. Перехід права власності на земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Землекористувача не є підставою для зміни умов або розірвання цих Договорів. Землевласник не вправі вчиняти дії, які б перешкоджали Землекористувачу користуватися земельною ділянкою за її цільовим призначенням.

На підставі п.7.2 Договорів дія Договорів припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який його було укладено

Згідно з пунктом 10.2 Договорів, кожен з них укладений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один із яких знаходиться у Землевласника, другий - у Землекористувача, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є копія Державного акта на право власності на земельну ділянку, документація із землеустрою та акт приймання-передачі об`єкта землекористування.

У пунктах 10.1 Договорів сторони погодили, що ці Договори набирають чинності після підписання його Сторонами та державної реєстрації.

Отже, момент укладення Договорів, а відтак і початок перебігу строку їх дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

З Договору 1 та Договору 2 вбачається, що вони зареєстровані у Відділі ДКЗ у Котелевському районі 08.05.2012 року та 03.05.2012 року.

Отже відповідач обґрунтовано вказував, що строк Договору 1 закінчиться 08.05.2022 року, Договору 2 - 03.05.2022 року.

Умовами Договорів та нормами ЦК України не визначено хто із сторін договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) несе обов`язок забезпечити державну реєстрацію таких договорів, а тому відсутні підстави вважати, й по справі не встановлено наявності доказів, що відповідач зловживав своїм правом та умисно затягував реєстрацію Договорів, що призвело б штучного створення підстав для збільшення їх строку дії, та вплинуло б на позивача, як нинішнього власника земельних ділянок добросовісно сподівався на те, що належне йому майно буде знаходитися у користуванні відповідача до 03.02.2021 року.

Інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для припинення (дострокового припинення) Договорів, наявності підстав для повернення земельних ділянок позивачу до закінчення строку дії Договорів, позивач та його представник не зазначили і судом не встановлено.

У такому разі, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми судові витрати позивачу не відшкодовуються. Відповідач про понесення ним судових витрат не заявляв.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 264, 279 ЦПК України, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк про визнання припиненим договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 03.02.2011 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , предметом якого є земельна ділянка площею 2,7202 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер 5322255100:00:003:0997, який зареєстрований у Відділі ДКЗ у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 08.05.2012 року за №532225510000004048450, - відмовити повністю.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк про визнання припиненим договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 03.02.2011 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , предметом якого є земельна ділянка площею 1,6349 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер 5322255100:00:002:0455, який зареєстрований у Відділі ДКЗ у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 03.05.2012 року за №5322255100000020096501, - відмовити повністю.

Судові витрати сторонам не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , місцезнаходження: вул. Миколаївська, 169, смт Котельва Полтавської області, поштовий індекс 38600; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 32460293.

Повне судове рішення складено 21.05.2021 року.

Суддя