Рішення

від 12.05.2021 по справі 554/9719/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 12.05.2021 Справа № 554/9719/18

Провадження № 2/554/521/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді - Троцької А.І.,

при секретарях - Зайцевій Я.А., Бритвіній Є.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідачів - Дзюбло О.І., Чернишевої А.А., Кондри Л.С.,

представника третьої особи - Кондри Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Полтавської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю Ангробуд Полтава про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування пунктів рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог від 07.09.2021 року просила: визнати недійсним та скасувати пункт 8.4. рішення Шевченківської районної у м.Полтаві ради сьомого скликання, дев`ятої сесії від 23 червня 2016 року Про поділ та об`єднання земельних ділянок ; визнати недійсним та скасувати пункти 6, 6.1, 6.2, 6.3 рішення Шевченківської районної у м.Полтаві ради сьомого скликання, двадцятої сесії від 26 жовтня 2017 року Про поділ та об`єднання земельних ділянок ; зобов`язати Полтавську міську раду визначити площу земельної ділянки відповідно до рішення Виконавчого Комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1954 року Про затвердження матеріалів обміру кварталів: № 243 - 244,…… 447,…… з Додатком № 1, яка закріпляється за будинком АДРЕСА_1 відповідно до документації БТІ; зобов`язати забудовника ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою закріпленою за будинком АДРЕСА_1 шляхом перестановки паркану на попереднє місце де він знаходився до захвату ними частини зазначеної земельної ділянки.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначала, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Даний будинок є багатоквартирним. Багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , починаючи з 1954 року користувався прибудинковою територією відповідно до Рішенням Виконавчого Комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1954 року Про затвердження матеріалів обміру кварталів: № 243 - 244,…447,… , затверджено пропозицію комісії, по матеріалах виконаних Полтавським Міжміським бюро технічної інвентаризації по обміру кварталів: №№ 243 - 244,... 447,.., та реєстрацію землекористування по АДРЕСА_1 загальною площею 109880 кв. метрів згідно додатку № 1. Згідно додатку № 1 до рішення міськвиконкому від 27 грудня 1954 року № 862,. затверджено квартал № 447, де будинку АДРЕСА_4 (нині АДРЕСА_1 зареєстровано землекористування у розмірі 2331 кв.м земельної ділянки. Відповідно до п.8 рішення Шевченківської районної в місті Полтава ради від 23 червня 2016 року погоджено виділення в окрему садибу земельної ділянки по АДРЕСА_5 , площею 430 кв.м. і п.8.1, цього ж рішення, створеній садибі присвоєно адресу: АДРЕСА_5 . У рішенні судді Октябрського районного суду міста Полтави Хіль Л.М., від 24 червня 111 року вказано, що Площа частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 , яка пропонується в землекористування територіальній громаді міста Полтави в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (користувачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) - складає 902 кв.м. Відповідно до п.8,4 рішення Шевченківської районної в місті Полтава ради від 23 черв 2016 року : За садибою по АДРЕСА_5 зареєструвати земельну ділянку площею 902 кв.м. А в рішенні Шевченківської районної в місті Полтава ради від 26 жовтня 2017 року п. 6 вказано: Погодити об`єднання в одну садибу загальною площею 2430 кв.м. земельних ділянок за адресами : по АДРЕСА_5 площею 1000 кв.м., АДРЕСА_5 площею 430 кв.м. та АДРЕСА_6 площею 1000 кв.м., які належать ОСОБА_9 на праві власності від 16.06.2017 року... , тобто земельна ділянка зареєстрована за багатоквартирним будинком по АДРЕСА_5 за рік збільшилася з 902 кв.м. до 1000 кв.м. за рахунок суміжних земельних ділянок, зокрема виділених будинку АДРЕСА_1 . Однак земельна ділянка за адресою АДРЕСА_5 станом на 26 жовтня 2017 року перебувала у комунальній власності територіальної громади міста Полтави і не була власністю ОСОБА_10 , а тому ніяк не могла об`єднуватися з іншими земельними ділянками, при цьому без погодження меж земельної ділянки, виділеної будинку АДРЕСА_1 , з усіма суміжними власниками та землекористувачами, зокрема з ОСОБА_2 .

Ухвалою від 30 листопада 2018 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 15 квітня 2019 року провадження у справ закрито.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2019 року ухвалу районного суду від 15 квітня 2018 року скасовано, справу передано для продовження розгляду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 року, справу передано до провадження судді Троцької А.І.

Ухвалою від 11 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою від 16 грудня 2020 року підготовче судове провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, її представник ОСОБА_1 уточнені позовні підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Шевченківської районної у м.Полтаві ради Чернишева А.А. позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити. Крім того суду надано відзив, згідно якого відповідач просить повністю відмовити у задоволенні позову у зв`язку із його необгрунтованістю та недоведеністю, зокрема відсутністю у позивача, як співвласника багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 , належних документів на право власності або користування земельною ділянкою для розміщення та обслуговування цього будинку.

Представник Полтавської міської ради Дзюбло О.І. в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на відомості викладені у відзиві. Так, у відзиві зазначали, що вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, за нормами чинного законодавства, має право лише власник земельної ділянки або землекористувач, ким не являється позивач. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. За відсутності розробленого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування позбавлений можливості прийняти рішення щодо її передачі у власність або у користування. Відтак, захисту підлягає виключно право чи (та) інтерес особи, які виникли в установленому законом порядку і є порушеними. Відсутність порушеного права та охоронюваного законом інтересу ОСОБА_2 є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, натомість направила до суду відзив, за замістом якого просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Земельна ділянка біля будинку має статус прибудинкової території. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. ОСОБА_2 звернулася до суду як фізична особа, а тому вона не має права на земельну ділянку. Крім того, на прибудинкову територію відсутні правоустановлюючі документи та державна реєстрація на земельну ділянку прибудинкової території за співвласниками будинку по АДРЕСА_1 . Твердження про те що ОСОБА_11 самовільно захвалила частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає дійсності та позивачем не надано ніяких доказів. ОСОБА_11 на підставі права власності на земельну ділянку винесла межі в натурі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Кондра Л.С. позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити, посилаючись на мотиви викладені у відзиві.

Представник третьої особи ТОВ Ангробуд Полтава - адвокат Кондра Л.С. у задоволенні позову просила відмовити. Крім того суду надані пояснення до позову, де зазначалось, що земельна ділянка 0,3459 га згідно договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (Суперфіція) від 22 липня 2019року та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2019року, номер запису 32702348 передана ОСОБА_12 . Товариству з обмеженою відповідальністю Ангробуд Полтава , який здійснює будівництво двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями і підземним паркінгом згідно дозволу на будівництво ІУ012200722441. Що стосується твердження про самовільний захват частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 , то це не відповідає дійсності і позивачем не надано ніяких доказів. Згідно додатку Г форма акта приймання геодезичної розмічувальної мережі будівельного майданчика по АДРЕСА_7 пред`явлені до приймання знаки геодезичної основи для будівництва,їх координати ,познаки, місця установки і способи закріплення відповідають представленій технічній документації

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

За статтями 3 та 4 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи та закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Так, відповідно до ч.3, ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина 1 ст.13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 ст.81 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Управління житлово - комунального господарства від 10.02.2010 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , про що зроблено відповідний запис від 26.01.2010 року за номером 39 та зареєстровано в ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації -Інвентаризатор від 12.02.2010 року за номером запису 16698 в книзі 122 ( а.с.12).

Будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним.

Статтею 39 Земельного кодексу України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до ч.1-4 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України . Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Частинами 1-3 ст. 123 ЗК України, визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Інвестор із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір у порядку, передбаченому Законом України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", та який заінтересований в одержанні у користування земельної ділянки державної або комунальної власності, визначеної спеціальним інвестиційним договором як необхідна для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, має право замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) без надання дозволу органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що передає земельну ділянку у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, про що він зобов`язаний письмово повідомити відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів. До письмового повідомлення додається копія договору про виконання робіт із землеустрою щодо встановлення меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та копія укладеного спеціального інвестиційного договору.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії.

Якщо з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки звертається інвестор із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір у порядку, передбаченому Законом України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", або уповноважена ним особа, то до клопотання додається копія укладеного спеціального інвестиційного договору та копія документів, що підтверджують повноваження уповноваженої особи.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

На підтвердження заявлених вимог позивачем, зокрема, надано рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящихся від 27.12.1954р., однак вказане рішення не містить посилань чи вказівок щодо надання у власність чи передачу в користування земельної ділянки.

Так, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящихся від 27.12.1954р. затверджено пропозицію комісії, по матеріалах виконаних Полтавським міжміським бюро технічної інвентаризації по обміру кварталів, зокрема №447, та реєстрації землекористування по м.Полтава загальною площею 1098880 кв. метрів, згідно додатку №1 (а.с.9).

Згідно вказаного додатку №1, квартал №447 включає в себе АДРЕСА_4 (899 кв.м.), 19 (1744 кв.м.). ( а.с.10).

Позивач зазначає, що АДРЕСА_4 нині АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_8 , однак жодних доказів про зміну назви вулиці та нумерації будинків не надає.

Крім того позивачем надана копія викопіювання з кварталу АДРЕСА_9 , загальна площа земельної ділянки становить 2331 кв.м., на ній розміщені: житловий будинок, сараї, гаражі, вбиральня. Позивач стверджує, що нині це будинок АДРЕСА_1 , однак жодних доказів про зміну назви вулиці не надає, номер будинку також не зазначено. (а.с.11).

Статтею 152 Земельного Кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 29.11.2018р. у справі №923/23/17; від 27.11.2018р. у справі №910/15453/17, позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Разом із тим, позивачем ОСОБА_2 не надано жодного належного та допустимого доказу, що вона є власником або користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки вказана ділянка взагалі не сформована і не є об`єктом цивільних прав.

Таким чином суд приходить до висновку, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається наявність порушеного права чи інтересів ОСОБА_2 , оскільки передумовою захисту порушеного права є його виникнення - набуття особою права власності на земельну ділянку чи права користування нею, а тому у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою закріпленою за будинком АДРЕСА_1 та визнання недійсними та скасування п. 8.4. рішення Шевченківської районної у м.Полтаві ради сьомого скликання, дев`ятої сесії від 23 червня 2016 року і п.п. 6, 6.1, 6.2, 6.3 рішення Шевченківської районної у м.Полтаві ради сьомого скликання, двадцятої сесії від 26 жовтня 2017 року.

Не знаходить суд підстав і для задоволення позовної вимог щодо зобов`язання Полтавської міської ради визначити площу земельної ділянки, яка закріпляється за будинком АДРЕСА_1 , відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих від 27 грудня 1954 року з Додатком № 1,

Так, відповідно до ст. 50 ЗУ Про землеустрій , проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

-завдання на розроблення проекту землеустрою;

-пояснювальну записку;

-копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

-рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

-письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

-матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

-відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

-копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

-розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

-розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

-акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

-акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

-перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

-викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

-кадастровий план земельної ділянки;

-матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Таким чином, площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 може бути обрахована виключно при розробці проекту землеустрою щодо відведення даної ділянки та з урахуванням вимог статей 122,123 Земельного Кодексу України за відсутності розробленого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування позбавлений можливості прийняти рішення щодо її передачі у власність або у користування.

Враховуючи, що суду не надано розробленого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , то у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Оцінивши представлені суду докази суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави стягувати будь-які судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 273, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Полтавської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю Ангробуд Полтава про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування пунктів рішення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_10 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_10 .

Відповідачі:

Шевченківська районна у м.Полтаві рада, адреса: вул. І.Мазепи, 30, м.Полтава.

Полтавська міська рада, адреса: вул. Соборності, 36, м.Полтава.

ОСОБА_3 , адреса: вул. А.Кукоби, 12, м.Полтава.

Треті особи:

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_10

ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_11

ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_12

Товариство з обмеженою відповідальністю Ангробуд Полтава , адреса: вул. А.Кукоби, 12, м.Полтава

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2021 року.

Суддя Октябрського

районного суду м.Полтави Троцька А.І.