Ухвала

від 20.05.2021 по справі 120/2879/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2021 р. Справа № 120/2879/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до споживчого товариства "Голіаф" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення зі споживчого товариства "Голіаф" (далі - СТ "Голіаф") боргу на суму 51399,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість щодо адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 51399,90 грн.

Вказана заборгованість підтверджується обліковою карткою платника податків за 2021 рік, актом про результат фактичної перевірки № 2315/02/32/07/05/33727624 від 05.11.2020 та рішенням про застосування штрафних санкцій № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 в розмірі 51399,90 грн.

Незважаючи на те, що відповідачу надсилалось вищезазначене рішення про застосування штрафних санкцій, спірна заборгованість залишається непогашеною.

Відтак контролюючий орган звертається до суду з позовом про примусове стягнення з СТ "Голіаф" існуючого в нього боргу в сумі 51399,90 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копію ухвали надіслано сторонам.

23.04.2021 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Так, на думку відповідача, до спірних правовідносин слід застосовувати строки, передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідач звертає увагу, що рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 отримане СТ "Голіаф" 26.11.2020. Водночас в силу вимог чинного законодавства, в разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, контролюючий орган має звернутися до суду з позовом про стягнення таких санкцій протягом 30 днів після отримання рішення суб`єктом госпдарювання. Отже, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом необхідно обчислювати з 28.12.2020. Відтак позивач пропустив цей строк, оскільки подав адміністративний позов 02.04.2021 та не навів поважних причин його пропуску.

30.04.2021 поштою позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 24595/21 від 06.05.2021), в якій заперечує проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та зазначає, що відповідно до облікової картки платника податків спірна заборгованість виникла 14.01.2021. Таким чином, адміністративний позов подано до суду своєчасно та з дотриманням тримісячного строку, на пропусуку якого наполягає відповідач.

Крім того, позивача вказує на те, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду з адміністративним позовом регулюється не Кодексом адміністративного судочинства України, а статтею 102 Податкового кодексу України, згідно з якою податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні платником податків нарахованого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно, якщо податковий борг виник у зв`язку з відмовою платника у самостійному погашенні грошового зобов`язання, в даному випадку відповідач самостійно не сплатив суму застосованих до нього штрафних санкцій протягом 30 днів з дня отримання відповідного рішення, то такий борг стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

05.05.2021 до суду надійшли заперечення, в яких відповідач наполягає на залишенні без розгляду позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд керується такими мотивами.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 122 КАС України. Зокрема, частиною першою цієї статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення до суду визначених законом позовних вимог.

Інші строки звернення допускаються, але вони мають бути чітко встановлені Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 51399,90 грн, який виник на підставі рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Для звернення до суду з зазначеними вимогами законом встановлено спеціальний строк.

Так, згідно з підпунктами 14.1.156 та 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); а податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Водночас статтею 102 ПКУ регламентовано строки давності у податкових правовідносинах та питання щодо їх застосування.

Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 ПКУ встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, законом України, а саме Податковим кодексом, визначено спеціальний строк для звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості - протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/8231/15, від 06.10.2020 у справі № 1.380.2019.006990 та від 17.11.2020 у справі № 809/1086/16.

Як видно з матеріалів справи, спірна заборгованість відповідача складається зі штрафних санкцій в розмірі 51399,90 грн, застосованих за рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 на підставі положень Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Водночас така правова природа спірної заборгованості не змінює вищезазначеного спеціального строку звернення контролюючого органу до суду з позов про її примусове стягнення (1095 календарних днів) та не свідчить про необхідність застосування строків, визначених в абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Так, у відповідності до п. 1.1 ст. 1 ПКУ Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За приписами пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В силу положень п. 110.1 ст. 110 ПК платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з абз. 3 п. 102.1 ст. 102 ПКУ у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Таким чином, з аналізу наведених норм права суд доходить висновку, що для стягнення контролюючим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу, застосованих до суб`єкта господарювання за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, підлягають застосуванню строки давності, передбачені статтею 102 ПКУ для стягнення податкового боргу (суми узгодженого грошового зобов`язання, в тому числі штрафних санкцій).

Правильність зазначеної позиції опосердоковано підтверджується висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 26.02.2019 у справі № 824/1019/17-а та від 23.10.20218 у справі № 812/2005/17.

Отже, судом не встановлено факту пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, тоді як відповідач помилково вважає, що у даному випадку необхідно застосовувати строк звернення до суду, визначений в абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Керуючись ст.ст. 166, 248, 256, 257, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 120/2879/21-а за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до споживчого товариства "Голіаф" про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала складена 20.05.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович