РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 р. Справа № 120/2879/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до споживчого товариства "Голіаф" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
02.04.2021 до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення зі споживчого товариства "Голіаф" (далі - СТ "Голіаф") боргу на суму 51399,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість щодо адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 51399,90 грн.
Вказана заборгованість підтверджується обліковою карткою платника податків за 2021 рік, актом про результат фактичної перевірки № 2315/02/32/07/05/33727624 від 05.11.2020 та рішенням про застосування штрафних санкцій № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 в розмірі 51399,90 грн.
Незважаючи на те, що відповідачу надсилалось вищезазначене рішення про застосування штрафних санкцій, спірна заборгованість залишається непогашеною.
Відтак контролюючий орган звертається до суду з позовом про примусове стягнення з СТ "Голіаф" існуючого в нього боргу в сумі 51399,90 грн.
Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копію ухвали надіслано сторонам.
23.04.2021 до суду надійшов відзив, в якому відповідач позов заперечує та просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Так, на думку відповідача, до спірних правовідносин слід застосовувати строки, передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Відповідач звертає увагу, що рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 отримане СТ "Голіаф" 26.11.2020. Водночас в силу вимог чинного законодавства, в разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, контролюючий орган має звернутися до суду з позовом про стягнення таких санкцій протягом 30 днів після отримання рішення суб`єктом госпдарювання. Отже, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом необхідно обчислювати з 28.12.2020. Відтак позивач пропустив цей строк, оскільки подав адміністративний позов 02.04.2021 та не навів поважних причин його пропуску.
Також відповідач вважає безпідставними позовні вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області та зазначає, що акт про результат фактичної перевірки № 2315/02/32/07/05/33727624 від 05.11.2020 не підтверджує виникнення заборгованості відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020, а таке рішення прийняте на підставі неіснуючого акта перевірки № 2315/02-32-07-05-33727624 від 18.02.2020.
Крім того, відповідач звертає увагу, що на підставі рішення про застосування фінансових санкцій, прийнятого відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", не виникає будь-якої заборгованості без наявності рішення суду про стягнення такої з суб`єкта господарювання.
30.04.2021 поштою позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 24595/21 від 06.05.2021), в якій заперечує проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розглядута зазначає, що відповідно до облікової картки платника податків спірна заборгованість виникла 14.01.2021. Таким чином, адміністративний позов подано до суду своєчасно та з дотриманням тримісячного строку, на пропусуку якого наполягає відповідач.
Крім того, позивача вказує на те, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду з адміністративним позовом регулюється не Кодексом адміністративного судочинства України, а статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), згідно з якою податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні платником податків нарахованого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно, якщо податковий борг виник у зв`язку з відмовою платника у самостійному погашенні грошового зобов`язання, в даному випадку відповідач самостійно не сплатив суму застосованих до нього штрафних санкцій протягом 30 днів з дня отримання відповідного рішення, то такий борг стягується відповідно до норм ПКУ.
Також відповідач зазначає, що цей позов правомірно подано контролюючим органом на виконання його повноважень, передбачених пп. 20.119 п. 20.1 ст. 20 ПКУ та ст. 17 Закону № 481/95-ВР.
Щодо рішення про застосування штрафних санкцій № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020, то воно прийняте на підставі акта перевірки № 2315/02/32/07/05/33727624 від 05.11.2020, але в ньому зазначено помилкові реквізити акта за № 2315/02-32-07-05-33727624 від 18.02.2020.
05.05.2021 до суду надійшли заперечення, в яких відповідач наполягає на залишенні без розгляду позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Також відповідач підтримує висновки, наведені у відзиві на позовну заяву, та наголошує, що рішення про застосування фінансових санкцій відповідно до Закону № 481/95-ВР не створює будь-якої заборгованості без наявності рішення суду про стягнення таких фінансових санкцій, адже за змістом ч. 5 ст. 17 цього Закону стягується сума штрафу, а не боргу.
Крім того, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що спірна заборгованість виникла 14.01.2021, адже, на думку відповідача, у даному випадку борг виникає з моменту набрання законної сили рішення суду про стягнення штрафу.
12.05.2021 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України. Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа № 120/7453/20-а за позовом СТ "Голіаф" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020. Позивач зазначає, що у зв`язку з оскарженням вказаного рішення в судовому порядку, спірна заборгованість в сумі 51399,90 грн є неузгодженою. Тому, на думку позивача, наявні в матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини цієї справи без прийнятого рішення в адміністративній справі № 120/7453/20-а.
Ухвалою суду від 20.05.2021 відмовлено відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Головного управління ДПС у Вінницькій області. При цьому суд дійшов висновку, що для стягнення контролюючим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу, застосованих до суб`єкта господарювання за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, підлягають застосуванню строки давності, передбачені статтею 102 ПКУ для стягнення податкового боргу (суми узгодженого грошового зобов`язання, в тому числі штрафних санкцій). Судом не встановлено факту пропуску позивачем такого строку, тоді як відповідач помилково вважає, що у даному випадку необхідно застосовувати строк звернення до суду, визначений в абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.
Ухвалою суду від 20.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі. Суд дійшов висновку, що всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 236 КАС України позивач заявив клопотання про зупинення провадження після початку розгляду справи по суті, хоча достовірно знав про наявність підстав для її зупинення до початку цієї стадії судового процесу.
Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що СТ "Голіаф" (код ЄДРПОУ 33727624) зареєстроване як юридична особа 27.09.2005 та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Вінницькій області (Крижопільське управління, Крижопільська ДПІ) з 25.10.2005. Основний виді діяльності товариства згідно з КВЕД: 47.11 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами".
Відповідно до даних облікової картки платника податку станом на 01.04.2021 за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 51399,90 грн (штрафні санкції - 51399,90 грн), що складається з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Дата виникнення боргу - 14.01.2021.
Так, з наданих позивачем доказів видно, що 05.11.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області здійснено фактичну перевірку СТ "Голіаф" на підставі ст.ст. 20, 80 ПКУ, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.
За результатами фактичної перевірки складено акт фактичної перевірки від 05.11.202020 № 2315/02/32/07/05/33727624, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
На підставі вказаного акта Головне управління ДПС у Вінницькій області винесло рішення від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 51399,90 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.
У вказаному рішенні дійсно міститься посилання на акт перевірки від 18.02.2020 № 2315/02-32-07-05-33727624. Проте, оскільки це рішення не є предметом спору у цій справі, а оскаржується СТ "Голіаф" в адміністративній справі № 120/7453/20-а, суд не вдається до оцінки даного факту та його правового значення.
Разом з тим суд враховує, що у вищезазначеному рішенні позивач повідомив відповідача про те, що у триденний строк після сплати штрафу він повинен письмово повідомити орган виконавчої влади, який прийняв рішення про застосування фінансових санкцій, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф. У разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій сума штрафу стягується у судовому порядку. Рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржене в установленому порядку.
Судом встановлено, що рішення № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування фінансових санкцій було надіслане на адресу СТ "Голіаф" рекомендованим листом з повідомлення про вручення та отримане відповідачем 26.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
02.12.2020 товариство звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Рішення суду у відповідній адміністративній справі № 120/7453/20-а не прийнято.
Втім, 02.04.2021 контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з СТ "Голіаф" спірної заборгованості зі сплати штрафу в розмірі 51399,90 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПКУ визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За змістом приписів, що містяться у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 за № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, приписами частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
В силу вимог ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведеної позивачем фактичної перевірки встановлено порушення відповідачем положень ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронно-касовий апарат, не зазначеними у ліцензії.
За результатами перевірки складено акт від 05.11.2020 № 2315/02/32/07/05/33727624, а у подальшому прийнято рішення від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 про застосування до СТ "Голіаф" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 51399,90 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 481/95-ВР у разі невиконання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно з п. 10 Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за № 790, у разі невиконання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
В поданому адміністративному позові Головне управління ДПС у Вінницькій області просить суд стягнути з СТ "Голіаф" борг, який складається зі штрафних санкцій за порушення товариством законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 51399,90 грн.
Втім, на думку суду, звернення контролюючого органу до суду з вказаним позовом є передчасним.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.
Пунктом 54.5 статті 54 ПКУ визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В силу положень п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Водночас статтею 102 ПКУ регламентовано строки давності у податкових правовідносинах та питання щодо їх застосування.
Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 статті 102 ПКУ встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, законом України, а саме Податковим кодексом, визначено спеціальний строк для звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості - протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/8231/15, від 06.10.2020 у справі № 1.380.2019.006990 та від 17.11.2020 у справі № 809/1086/16.
Як видно з матеріалів справи, спірна заборгованість відповідача складається зі штрафних санкцій в розмірі 51399,90 грн, застосованих за рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 на підставі положень Закону № 481/95-ВР.
Водночас така правова природа спірної заборгованості не змінює вищезазначеного спеціального строку звернення контролюючого органу до суду з позов про її примусове стягнення (1095 календарних днів).
У відповідності до п. 1.1 ст. 1 ПКУ Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За приписами пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В силу положень п. 110.1 ст. 110 ПК платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з абз. 3 п. 102.1 ст. 102 ПКУ у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, з аналізу наведених норм права суд доходить висновку, що для стягнення контролюючим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу, застосованих до суб`єкта господарювання за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, підлягають застосуванню строки давності, передбачені статтею 102 ПКУ для стягнення податкового боргу (суми узгодженого грошового зобов`язання, в тому числі штрафних санкцій).
Правильність зазначеної позиції опосердоковано підтверджується висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 26.02.2019 у справі № 824/1019/17-а та від 23.10.20218 у справі № 812/2005/17.
Судом встановлено, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 51399,90 грн оскаржене відповідачем СТ "Голіаф" до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження у відповідній адміністративній справі № 120/7453/20-а.
Водночас станом на сьогодні рішення у вказаній справі не прийнято.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, до ухвалення рішення в адміністративній справі № 120/7453/20-а та набрання ним законної сили, сума спірного грошового зобов`язання у вигляді застосованих штрафних санкцій в розмірі 51399,90 грн не є узгодженою та не набула статусу заборгованості платника податків.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 826/48/16.
Більше того, сам позивач погоджується з тим, що спірне зобов`язання відповідача не є узгодженими, що підтверджується змістом клопотанням про зупинення провадження у справі від 12.05.2021.
Отже, станом на даний час правових підстав для примусового стягнення з відповідача спірного боргу (штрафу) немає, а тому звернення Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду з цим позовом є передчасним.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);
2) відповідач: споживче товариство "Голіаф" (код ЄДРПОУ 33727624, місцезнаходження: вул. Залізної дивізії, 17, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600);
3) представник відповідача: адвокат Супрун Микола Іванович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено 21.05.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2021 |
Оприлюднено | 25.05.2021 |
Номер документу | 97107693 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Сало Павло Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні