П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/2879/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції -Сало П.І.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
10 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до споживчого товариства "Голіаф" про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
02 квітня 2021 року позивач, Головне управління ДПС у Вінницькій області, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до споживчого товариства "Голіаф", в якому просив стягнути зі споживчого товариства "Голіаф" борг в сумі 51 399,90 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити адміністративний позов без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій №1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 є предметом оскарження у справі №120/7453/20-а. При цьому, позивачем подавалось клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення у справі №120/7453/20-а, а тому суд першої інстанції мав прийняти рішення про зупинення провадження в даній справі.
15.07.2021 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від споживчого товариства "Голіаф", в якому відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, СТ "Голіаф" (код ЄДРПОУ 33727624) зареєстроване як юридична особа 27.09.2005 та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Вінницькій області (Крижопільське управління, Крижопільська ДПІ) з 25.10.2005. Основний виді діяльності товариства згідно з КВЕД: 47.11 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами".
Відповідно до даних облікової картки платника податку станом на 01.04.2021 за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 51399,90 грн (штрафні санкції - 51399,90 грн), що складається з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Дата виникнення боргу - 14.01.2021.
При цьому, 05.11.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області здійснено фактичну перевірку СТ "Голіаф" на підставі ст.ст. 20, 80 ПКУ, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.
За результатами фактичної перевірки складено акт фактичної перевірки від 05.11.2020 № 2315/02/32/07/05/33727624, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
На підставі вказаного акта Головне управління ДПС у Вінницькій області винесло рішення від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 51399,90 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.
У вказаному рішенні дійсно міститься посилання на акт перевірки від 18.02.2020 № 2315/02-32-07-05-33727624.
Також, судом встановлено, що вищевказане рішення оскаржується СТ "Голіаф" в адміністративній справі № 120/7453/20-а, тобто, вказаний борг не є узгодженим.
Також, у вищезазначеному рішенні позивач повідомив відповідача про те, що у триденний строк після сплати штрафу він повинен письмово повідомити орган виконавчої влади, який прийняв рішення про застосування фінансових санкцій, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф. У разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій сума штрафу стягується у судовому порядку. Рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржене в установленому порядку.
Судом встановлено, що рішення № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування фінансових санкцій було надіслане на адресу СТ "Голіаф" рекомендованим листом з повідомлення про вручення та отримане відповідачем 26.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
02.12.2020 СТ "Голіаф" звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
Судом встановлено, що на момент прийняття рішення в даній справі, рішення суду в адміністративній справі № 120/7453/20-а не прийнято.
При цьому, 02.04.2021 контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з СТ "Голіаф" спірної заборгованості зі сплати штрафу в розмірі 51399,90 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 51399,90 грн. оскаржене відповідачем СТ "Голіаф" до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження у відповідній адміністративній справі № 120/7453/20-а, однак на момент розгляду справи, рішення по вказаній справі не прийнято.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, до ухвалення рішення в адміністративній справі № 120/7453/20-а та набрання ним законної сили, сума спірного грошового зобов`язання у вигляді застосованих штрафних санкцій в розмірі 51399,90 грн не є узгодженою та не набула статусу заборгованості платника податків.
Більше того, сам позивач погоджується з тим, що спірне зобов`язання відповідача не є узгодженими, що підтверджується змістом клопотанням про зупинення провадження у справі від 12.05.2021.
Отже, станом на даний час правових підстав для примусового стягнення з відповідача спірного боргу (штрафу) немає, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про передчасність звернення Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду з позовом про стягнення боргу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 №481/95-BP (далі Закон №481/95-BP).
Статтею 16 Закону № 481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-BP передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону №481/95-BP у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно частини 7 статті 17 Закону №481/95-BP дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.
Пунктами 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Згідно з пунктами 10, 11 цього ж Порядку №790 у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.
Відповідно до п. 13 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідача притягнуто до відповідальності у вигляді застосування фінансових санкцій за порушення положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
При цьому, сума застосованих до відповідача штрафних санкцій за своєю правовою природою не є податковим зобов`язанням платника податків, а є покаранням юридичної особи за вчинене порушення вимог чинного законодавства.
Колегія суддів звертає увагу, що виявлене порушення визначено не Податковим кодексом України, а окремим Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", порядок стягнення штрафу за вчинення порушення, також, передбачений не Податковим кодексом України, а самим Законом та прийнятим на його виконання Порядком № 790, яким, зокрема, визначено строк сплати фінансових санкцій в добровільному порядку, а також строк на оскарження відповідно до вимог чинного законодавства.
З матеріалів справи встановлено, що 05.11.2020 податковим органом проведено фактичну перевірку СТ "Голіаф" та встановлено порушення положень ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронно-касовий апарат, не зазначеними у ліцензії.
За результатами перевірки складено акт від 05.11.2020 № 2315/02/32/07/05/33727624, а у подальшому прийнято рішення від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 про застосування до СТ "Голіаф" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 51399,90 грн.
02.04.2021 Головним управління ДПС у Вінницькій області подано адміністративний позов, в якому позивач просить суд стягнути з СТ "Голіаф" борг, який складається зі штрафних санкцій за порушення товариством законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 51399,90 грн.
При цьому, 12.05.2021 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, оскільки СТ "Голіаф" подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення від 24.11.2020 за № 1692/02-32-07-05-33727624 у справі №120/2879/21-а. Враховуючи вказане, на думку апелянта, заборгованість, яка підлягає стягненню станом на 05.11.2021 є неузгодженою, а тому наявні підстав для зупинення провадження у справі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.05.2021 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 236 КАС України суд не зупиняє провадження у справі за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.
Суд першої інстанції вказав, що ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження в справі. Відтак стадія розгляду справи по суті розпочалася 08.05.2021.
Отже, беручи до уваги факт подання позивачем клопотання про зупинення провадження 12.05.2021, тобто після початку розгляду справи по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку, що клопотання про зупинення провадження подане позивачем з порушенням строків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 236 КАС України.
При цьому, судом також встановлено, що позивач раніше достовірно знав про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі.
Так, суд першої інстанції вказав, що згідно відомостей з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", 02.12.2020 СТ "Голіаф" звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування штрафних санкцій в розмірі 51399,90 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження у відповідній адміністративній справі № 120/7453/20-а.
При цьому, 29.12.2020 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву СТ "Голіаф", у зв`язку з чим, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.
Враховуючи, що ухвала суду про відмову в зупиненні провадження у справі оскарженню не підлягає, в апеляційній скарзі апелянт вказує, що частина 1 статті 236 КАС України не ставить суд у залежність від наявності чи відсутності клопотання сторін при вирішенні питання про зупинення провадження у справі.
При цьому, на думку апелянта, суд першої інстанції після отримання відзиву від 23.04.2021 на позовну заяву СТ "Голіаф", в якому відповідач зазначає про оскарження рішення від 24.11.2020, прийнятого податковим органом про застосування штрафних санкцій у справі №120/7453/20-а, мав би прийняти рішення про зупинення провадження у даній справі.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки звертаючись до суду з адміністративним позов про стягнення боргу в сумі 51399,90 грн., податковий орган був обізнаний про оскарження СТ "Голіаф" рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1692/02-32-07-05-33727624 від 24.11.2020 про застосування штрафних санкцій в розмірі 51399,90 грн.
Тобто, апелянту було відомо, що рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 51399,90 грн. є предметом розгляду в адміністративній справі №120/7453/20-а, а тому звернення позивача до суду з вимогою про стягнення штрафу під час процедури судового оскарження свідчить про передчасність таких вимог та відсутність підстав для його стягнення в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також положення ст. 308 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з СТ "Голіаф" фінансових санкцій в сумі 51399,90 грн.
Крім того, щодо прохальної частини апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якій апелянт просить оскаржуване рішення від 21.05.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ГУ ДПС у Вінницькій області про стягнення боргу з СТ "Голіаф" залишити без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 319 КАС України визначені підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині.
Частиною 1 статті 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Враховуючи положення ст. 240 КАС України, а також досліджуючи матеріали даної справи, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, при цьому, апелянтом таких підстав не зазначено.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О. Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2021 |
Оприлюднено | 13.09.2021 |
Номер документу | 99520251 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні