Рішення

від 19.05.2021 по справі 380/4781/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року справа № 380/4781/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Липитчук Я.І.,

за участю:

представників позивача Шейхет М.Г., Шнир Б.І.,

представники відповідача Окунь О.М., Коляда Б.О.,

треті особи не прибули

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Бердичівської міської ради Житомирської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Житомирської обласної державної адміністрації, Міністерства закордонних справ України, про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Бердичівської міської ради Житомирської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п. 3 щодо двох місць давніх поховань - єврейських кладовищ у місті Бердичеві Бердичівського району Житомирської області: 1) Єврейське кладовище XVIII ст. в північній частині міста по АДРЕСА_1 ; 2) Старе єврейське кладовище по АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати відповідача виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р ", в частині п. 3 щодо двох місць давніх поховань - єврейських кладовищ у місті Бердичеві Бердичівського району Житомирської області: 1) Єврейське кладовище XVIII ст. в північній частині міста по АДРЕСА_1 ; 2) Старе єврейське кладовище по АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 24.06.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 25.01.2021 суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Житомирську обласну державну адміністрацію, Міністерство закордонних справ України.

Ухвалою від 10.02.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Бердичівської міської ради Житомирської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Житомирської обласної державної адміністрації, Міністерства закордонних справ України, про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 03.03.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 12.03.2021 суд встановив участь представників Бердичівської міської ради Житомирської області Коляди Богдана Олександровича та Окунь Оксани Михайлівни в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області (вул. Житомирська, м. Бердичів, 30-а, 13312).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у місті Бердичеві Бердичівського району Житомирської області, занесеного до списку Списку історичних населених місць України, знаходяться два єврейські кладовища: 1) Єврейське кладовище в північній частині міста по вулиці Житомирська, закладене у XVIII ст.; 2) Старе єврейське кладовище по вулиці Шевченка, 7 - вулиця Торгова у центральній частині міста, територія сучасного парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка). Питанням відновлення початкових меж і розробки проекту землеустрою земельної ділянки двох кладовищ залишається відкритим.

Відповідачем не вживаються жодні заходи, спрямовані на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", зокрема в частині п. 3 щодо місць давніх поховань, зокрема органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин не проводить роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу, не продовжують здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження. Через таку бездіяльність на облік вказане кладовище станом на сьогодні не взято, фактичні межі кладовища на місці не встановлюються, жодна організація їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації не здійснюється, так як і не проводиться робота з вивчення стану закритого кладовища, у тому числі кладовищ національних меншин, не здійснюються заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження, проект землеустрою ділянки кладовища відсутній. Невиконання відповідачем п. 3 вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України" додатково створює перешкоди для Житомирської ОДА у реалізації покладених на неї обов`язків із виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини в силу вимог п. 11 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Для позивача постійно допускається бездіяльність, яка полягає у перешкодах реалізації права встановлення шефства над об`єктами культурної спадщин. Впродовж багатьох років територія Єврейського кладовища та давніх поховань були предметом вивчення за дослідження Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу. З цією метою вивчалися архівні документи, що зберігаються як у вітчизняних, так і в закордонних архівах. Дані документи опрацьовувались, фахівцями у сфері археології, геодезії, картографії тощо. Вважає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р відповідачем не виконано повністю. Така бездіяльність відповідача порушує інтереси та права позивачів.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 30.07.2020 вх. № 37903, у якому зазначає, що спір у справі виник у зв`язку з невиконанням, на думку позивача, Бердичівською міською радою вимог п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України . Так, згідно з п. 3 Розпорядження органи місцевого самоврядування мають провести із залученням громадських організацій, у тому числі із залученням організацій національних меншин роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження. Наголошує, що згідно з ст. 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України , а також параграфів 29, 30 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов, розпорядження ж є актами з організаційно - розпорядчих та інших поточних питань. Більше того, розпорядження Кабінету Міністрів України за № 604-р від 20.07.1998 щодо реалізації заходів збереження місць поховань у населених пунктах України, визначених саме п. 3 встановлено в межах 1998-1999 років. Тоді ж, як Закон України Про охоронну культурної спадщини на який постійно посилається позивач у позовній заяві був прийнятий 08.06.2000, тобто вже після реалізації заходів збереження місць поховань у населених пунктах України, які визначенні у п. 3 Розпорядження.

Звертає увагу, що на підставі науково-проектної документації Історико-архітектурного опорного плану з визначення територій історичних ареалів м. Бердичева Житомирської області , рішенням Бердичівської міської ради від 09.04.2015 № 1028 затверджено Генеральний план міста Бердичева. Відповідно до Генерального плану та Плану зонування території міста Бердичева, що затверджений рішенням міської ради від 26.02.2018 № 557 територія парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка знаходиться в реакреаційній зоні озеленених територій загального користування, де забезпечено збереження та подальший благоустрій зелених насаджень загального користування.

У 80-х роках минулого століття на території парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка єврейською громадою міста було встановлено пам`ятне місце вшанування рабина-проповідника Лібера Глізера, що проживав у місті Бердичеві у XVIII столітті у часи зародження хасидизму, а у 2015 році встановлено стелу з написом.

Уся територія парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка знаходиться у належному стані, жодних нарікань чи скарг на адресу виконавчого комітету Бердичівської міської ради стосовно неналежного утримання території парку не надходили.

Також зазначає, що вимоги пункту 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р, а саме вимоги щодо проведення робіт з вивчення стану закритих кладовищ, місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, здійснення заходів з облаштування цих місць, їх утримання та збереження, стосуються виключно вже виявлених закритих кладовищ.

Крім того, згідно з інформацією обласної інспекції з охорони культурної спадщини, щодо єврейського кладовища в м. Бердичеві, по вул. Житомирській (колишня Леніна), 72-А зазначено, що дане кладовище до пам`яток археології, історії та монументального мистецтва не належить, даний факт встановлено Вищим адміністративним судом по справі № К/9991/62011/11.

При цьому, відповідно до листа Бердичівської міської іудейської релігійної громади ХАБАД ЛЮБАВИЧ від 22.07.2020 № 22 територія недіючого єврейського кладовища, що розташоване в м. Бердичеві по вул. Житомирській, 72-А знаходиться у задовільному санітарному стані. Постійно проводяться заходи з благоустрою території з метою підтримання пам`яті про євреїв усіх часів. Пам`ятне місце вшанування рабина-проповідника Лібера Елізера, що знаходиться в парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, утримується у належному санітарному стані.

Замовлена науково-проектна документація Історико-архітектурний опорний план з визначення територій історичних ареалів м. Бердичева Житомирської області , підтверджує здійснення Бердичівською міською радою, її виконавчим комітетом та усіма структурними підрозділами, заходів щодо вивчення території міста.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи, Міністерства закордонних справ України, у судове засідання не прибув, подав клопотання від 06.04.2021 (вх. № 23077) про розгляд справи без участі представника Міністерства закордонних справ України.

Треті особи Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Житомирська обласна державна адміністрація, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, письмових пояснень з приводу предмету спору не надали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 20.07.1998 № 604-р, яким затверджено додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України, а саме:

1. Забезпечити розроблення проекту Закону України «Про похоронну справу» . 1998-1999 роки. Держбуд, Мін`юст, Мінкультури, Держкомрелігій за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

2. Взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації. 1998-1999 роки. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин.

3. Провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження. 1998-1999 роки. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин.

4. Не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ. Постійно. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування.

5. Забезпечити неухильне дотримання вимог статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" стосовно того, що крематорії та кладовища не підлягають приватизації. Постійно. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Фонд державного майна.

Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося з запитом на інформацію від 25.2020 № 230-20 до міського голови м. Бердичева, в якому просив повідомити, які заходи проведені Бердичівською міською радою на виконання п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України - щодо збереження давніх поховань в м. Бердичів:

1.єврейського кладовища по вул. Житомирській;

2.єврейського кладовища по вул. Шевченко - Торгова;

3.єврейського кладовища по вул. Бистрицькій (кол. вул.Войкова).

Відповідач листом від 03.03.2020 № ДПІ № 28/02-13 повідомив, що недіюче єврейське кладовище по вул. Житомирській, 72-а в м. Бердичеві обліковується на балансі комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств міста Бердичева . Відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 16.06.2016 № 2241 між КП Комбінат комунальних підприємств міст Бердичева та Іудейською релігійною громадою ХАБАД ЛЮБАВИЧ укладено договір про надання дозволу на проведення заходів з благоустрою недіючого єврейського кладовища по вул. Житомирській, 72-а в м. Бердичеві. Предметом даного договору є здійснення Іудейською релігійною громадою ХАБАД ЛЮБАВИЧ комплексу заходів з благоустрою недіючого єврейського кладовища в межах території згідно планових матеріалів земельної ділянки за власний рахунок або з інших джерел незаборонених законом.

Стосовно єврейського кладовища по вул. Шевченка - Торгова, повідомлено, що вказане кладовище за даною адресою у м. Бердичеві не обліковується. Натомість, на території парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка по вул. Торговій, 5 (біля входу зі сторони вул. Шевченка) знаходиться могила рабина-проповідника Лібера Елізера, що проживав у місті Бердичеві у ХVІІІ столітті у часи зародження хасидизму. У 80-х роках минулого століття єврейською громадою міста було відновлено дану могилу, у 2015 році встановлено стелу з написом. На даний час могила рабина-проповідника Лібера Елізера утримується у відповідному санітарному стані. Міське кладовище, що розташоване по вул. Бистрицькій на даний час є діючим та утримується КП Комбінат комунальних підприємств міст Бердичева .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині виконання п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» , що порушує його права та охоронювані законом інтереси, за їх захистом позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Відповідно до частини 2 статті 6 вказаного Закону до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 вказаного Закону об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку під уповноваженим органом розуміється орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу.

Пунктом 7 розділу ІІ Порядку передбачено, що об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.

Суд зазначає, що зі змісту п. 3 Розпорядження № 604-р не вбачається обов`язку Бердичівської міської ради Житомирської області включати вказані об`єкти до Переліку нововиявлених пам`яток культурної спадщини, а також здійснювати інші дії з метою виявлення та дослідження об`єктів культурної спадщини.

Зазначаючи про порушення відповідачем п. 3 Розпорядження № 604-р позивач посилається на Закон України «Про охорону об`єктів культурної спадщини» , та стверджує, що саме відповідач зобов`язаний замовити в установленому порядку дослідження з виявлення об`єктів культурної спадщини та подати отриману в результаті дослідження документацію на погодження до облдержадміністрації з метою включення об`єкта до переліку нововиявлених пам`яток культурної спадщини.

Суд зазначає, що позовна заява містить вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Бердичівської міської ради Житомирської області щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» саме в частині пункту 3 щодо проведення робіт з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.

При цьому позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували порушення відповідачем вказаного пункту.

У даній справі йдеться про об`єкти - єврейські кладовища у місті Бердичеві Бердичівського району Житомирської області: 1) Єврейське кладовище XVIII ст. в північній частині міста по вулиці Житомирська, 72; 2) Старе єврейське кладовище по вулиці вул. Шевченка. 7 у центральній частині міста, території сучасного парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, щодо яких території місця поховань не виділені, не впорядковані, огорожа відсутня, ділянки належно не позначені, визначення меж та режимів використання зон пам`яток архітектури і містобудування відповідно до ст. 32 З У Про охорону культурної спадщини та ДСТУ Б.Б.2.2-1.0:2016 відсутнє.

Щодо Старого єврейського кладовища по вул. Шевченка, 7 суд зазначає таке.

Виконком Бердичівської міської ради прийняв рішення від 20.09.1973 № 537 Про закриття існуючих старих кладовищ, відкриття нового комунального кладовища і організацію похоронного обслуговування в м. Бердичеві згідно якого закрито з 15.10.1973 всі існуючі в місті старі кладовища (по вул. Пушкіна, по вул. Леніна, на території будинкоуправління № 4.

Рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 15.03.1968 № 129 Про виділення з міського Будинку культури в самостійну господарську розрахункову групу міський парк культури імені Т.Г. Шевченка виділено міський парк культури імені Т.Г. Шевченка площею 12 га.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 12.12.2013 № 510 Про перейменування вулиць міста вулицю Леніна (де знаходиться єврейське кладовище) перейменовано на вулицю Житомирську.

Відповідно до Закону України Про поховання та похоронну справу виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території.

Відповідно до п. 3.2 Державних санітарних правил та норм Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України , ДСанПіН 2.2.2.028-99:

- місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту,

Заборонена зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.

Рішенням Бердичівської міської ради від 04.04.2015 № 1028 затверджено новий Генеральний план міста Бердичева, розроблений ДП Науково-дослідним і проектним інститутом містобудування .

У вказаному Генеральному плані міста Бердичева не зазначено єврейське кладовище ХVІ-ХVІІІ ст., що було розташовано на території сучасного парку культури та відпочинку в м. Бердичеві.

Крім того, суд встановив, що рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 15.03.1968 № 129 Про виділення з міського Будинку культури в самостійну господарську розрахункову групу міський парк культури імені Т.Г. Шевченка виділено міський парк культури імені Т.Г. Шевченка площею 12 га.

Рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 04.06.1968 № 325 Про відкриття міського парку культури в м. Бердичеві з 06.06.1968 відкрито госпрозрахунковий парк культури в місті Бердичеві.

Рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 12.12.1974 № 703 Про присвоєння найменування міському парку культури та відпочинку присвоєно Бердичівському міському парку культури та відпочинку ім`я Т.Г. Шевченка.

Згідно з рішенням міської ради від 26.02.2018 № 557 територія парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка знаходиться в реакреаційній зоні озеленених територій загального користування.

Враховуючи наведене дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України не може розповсюджуватися на ліквідоване єврейське кладовище ХVІ-ХVІІІ ст., за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 7 - вул. Торгова.

Щодо Єврейського кладовища XVIII ст. в північній частині міста по вулиці Житомирська, 72 суд зазначає таке.

Управлінням житлово-комунального господарства виконкому міської ради м. Бердичева замовлена науково-проектна документація Історико- архітектурний опорний план з визначення територій історичних ареалів м. Бердичева Житомирської області , яка була погоджена директором Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України А.М. Вінграновським та затверджена наказом Міністерства культури України від 22.11.2012 № 1364.

При цьому, до проведення досліджень культурної спадщини і розроблення Історико-архітектурного опорного плану м. Бердичева залучено Управління культури і туризму Житомирської облдержадміністрації, що підтверджується підписом і печаткою представника Управління. Предметом дослідження було виявлення комплексу нерухомих об`єктів культурної спадщини міста та пов`язаного з ними традиційного середовища, мета досліджень полягала в забезпеченні збереження об`єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища міста.

На підставі рішення Бердичівської міської ради від 25.06.2015 № 1115 Про вилучення та передачу земельних ділянок у власність, постійне користування та оренду фізичним і юридичним особам Бердичівській міській іудейській релігійній громаді Хабад Любавич , юридична адреса: м. Бердичів, вул. В`ячеслава Чорновола, 3:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:014:0115) площею 34282 кв.м для громадських потреб (будівництво паломницького центру) ум. Бердичеві по вул.. Житомирській, 74б;

- передано в оренду на 49 років земельну ділянку для громадських потреб (будівництво паломницького центру) площею 34282 кв.м, розташовану за адресою: м. Бердичів, вул. Житомирська, 746, за рахунок земель комунальної власності (землі житлової та громадської забудови).

Також, відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 16.06.2016 № 241 Бердичівській міській іудейській релігійній громаді Хабад Любавич надано дозвіл на укладення договору між комунальним підприємством Комбінат комунальних підприємств міста Бердичева та Іудейською релігійною громадою Хабад Любавич щодо здійснення комплексу заходів з благоустрою недіючого єврейського кладовища, що розташоване за адресою: м. Бердичів, вул. Житомирській, 72-а.

21.06.2016 між комунальним підприємством Комбінат комунальних підприємств міста Бердичева та Іудейською релігійною громадою Хабад Любавич укладено договір про надання дозволу на проведення комплексу заходів з благоустрою недіючого єврейського кладовища, що розташоване за адресою: м. Бердичів, вул. Житомирській, 72-а в межах території згідно планових матеріалів земельної ділянки.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору до заходів благоустрою відноситься: відновлення пам`ятних нагробних плит, усипальниці та інших будівель і елементів інфраструктури кладовища та постійне утримання їх в задовільному стані, прибирання території недіючого єврейського кладовища від сміття, розчищення від розростання дикої рослинності, яка захаращує територію кладовища та інші. Даний договір є чинним і діє з червня 2016 року.

Відповідно до додаткової угоди до договору від 21.06.2016 термін дії договору продовжено до 22.06.2022.

Сам факт існування цвинтаря, за даними досліджень, проведених позивачем, не дає підстав для тверджень про невиконання Бердичівською міською радою Житомирської області пункту 3 Розпорядження по відношенню до цього об`єкта.

Також суд зазначає, що заходи визначені пунктом 3 Розпорядження № 604-р відповідний суб`єкт може виконати лише після здійснення заходів передбачених пунктом 2 Розпорядження № 604-р, виконання яких, в свою чергу покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, а не на Бердичівську міську раду Житомирської області, яка є органом місцевого самоврядування.

Вищевказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 462/3063/17.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Бердичівської міської ради Житомирської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Житомирської обласної державної адміністрації, Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 25.05.2021.

Суддя Кедик М.В.