Рішення

від 24.05.2021 по справі 620/2278/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/2278/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт (далі - ТОВ Фірма Контакт ) звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби (далі - ПМ Держмитслужби, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати безпідставний наказ № 529 від 20.11.2020 відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280, від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702;

визнати протиправними дії відповідача в цілому щодо не розгляду відповідно до Митного кодексу України заперечень на акт і щодо не скасування безпідставного акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача № 48/7.11-19-12/19422086 від 11.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на початку грудня 2020 року на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача від 20.11.2020 № 7.11-19-19/49 про проведення перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280, від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702, згідно якого підставою проведення перевірки вказано, зокрема наказ № 529 від 20.11.2020 ПМ Держмитслужби, при цьому вказаний наказ № 529 від 20.11.2020 відповідачем на адресу позивача не надсилався. Однак, 22.12.2020 на адресу позивача надійшов акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт № 48/7.11-19-12/19422086 від 11.12.2020 щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280, від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702, яким встановлені порушення митного законодавства, в результаті чого: занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за вказаними вище митними деклараціями на загальну суму 262532,27 грн та занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за вказаними вище митними деклараціями на загальну суму 393798,41 грн. Однак, як слідує з акту перевірки підставою для її проведення стали листи Київської митниці Держмитслужби та лист Київської митниці ДФС, якими нібито було встановлено факт невірної класифікації товарів, при цьому вказані листи не є джерелом інформації та відповідним приводом для проведення перевірки іншими митними органами в розумінні Митного кодексу України. Тобто підстави проведення даної невиїзної перевірки (листи Київської митниці) не збігаються із правовими підставами визначеними пунктом першим частини другої статті 351 Митного кодексу України, що вказує на протиправність наказу відповідача № 529 від 20.11.2020 про проведення перевірки і усіх похідних рішень і дій від цього протиправного, безпідставного рішення (наказу, як правового акту індивідуальної дії), як наслідок оскаржуваний наказ підлягає визнанню нечинним з моменту його винесення та скасуванню. Також є необґрунтованими та безпідставними висновки, викладені в акті перевірки, оскільки ТОВ Фірма Контакт законно і обґрунтовано класифікувала товар за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280, від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702 під час розмитнення товарів за кодом УКТ ЗЕД 9018 90 84 00 - і за цим кодом товару Київською митницею ДФС було проведено розмитнення товару за цими митними деклараціями, а тому висновки акту перевірки про порушення позивачем митного законодавства є також безпідставними, як і наказ на проведення цієї перевірки. Також позивач зазначає, що 22.12.2020 на його адресу надійшов вказаний акт перевірки, на який останнім в межах п`ятиденного строку з моменту його отримання, а саме 24.12.2020 надіслано до відповідача заперечення, які штучно залишені відповідачем без розгляду, в зв`язку з пропуском строку всього на декілька днів. Вказує, що в період дії карантину в Україні, посадові особи ПМ Держмитслужби мали розглянути обґрунтовані заперечення позивача від 24.12.2020 щодо відсутності будь-яких порушень митного чи іншого законодавства за вищевказаними митними деклараціями і задовольнити ці заперечення та скасувати безпідставний акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт від 11.12.2020 № 48/7.11-19-12/19422086.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

09.04.2021 відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що ПМ Держмитслужби діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, як наслідок позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній вказує аналогічні обставини, викладені в позові та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем подано заперечення, в яких останній просить відмовити у задоволенні позову ТОВ Фірма Контакт .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Наказом ПМ Держмитслужби від 20.11.2020 № 529 призначено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, 06.11.2017 № UA125100/2017/328280 та 18.12.2017 № UA125100/2017/332702 (далі - наказ № 529 від 20.11.2020) (а.с.89).

У зв`язку з призначенням перевірки, 20.11.2020 позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлене письмове повідомлення № 7.11-19-19/49 про проведення перевірки з 07.12.2020 по 10.12.2020 тривалістю 4 робочих дні (а.с.90), яке отримане позивачем 23.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.90 на звороті).

За результатами проведеної відповідачем перевірки з урахуванням наявної інформації та відповідно до частини 14 ст. 354 Митного кодексу України (далі - МК України), 11.12.2020 відповідачем складений Акт № 48/7.11-19-12/19422086 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280 та від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702, яким встановлено порушення позивачем вимог Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584-VII (із змінами та доповненнями), пункту 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, підпункту г пункту 5 частини 8 ст. 257 МК України в частині невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 8525801900 - ставка ввізного мита - 10 %, ПДВ - 20%, застосовано товарну підкатегорію 9018902000 - ставка ввізного мита - 0%, ПДВ - 7% ), що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі (а.с.94-95), які призвели до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 656 330,68 грн, в тому числі по сплаті ввізного мита на суму 262 532,27 грн та по сплаті ПДВ на суму 393 798,41 грн (далі - акт перевірки) (а.с.94-95).

Як слідує з матеріалів справи вказаний акт перевірки направлений позивачу листом від 11.12.2020 № 7.11-2/7.11- 19/13/11113 та отриманий позивачем 15.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.96- 96 на звороті).

В подальшому, позивачу направлені податкові повідомлення- рішення, а саме:

від 28.11.2020 № 0000981119 за платежем ввізне мито на суму 262 532,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 131 266,14 грн (а.с.97);

від 28.11.2020 № 0000991119 за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 393 798,41 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 196 899,21 грн (а.с.98), які отримані ТОВ Фірма Контакт 29.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99- 99 на звороті).

При цьому, на адресу відповідача 28.12.2020 надійшли заперечення ТОВ Фірма Контакт від 24.12.2020 на акт перевірки (а.с.100-104), однак у зв`язку з тим, що заперечення позивача на акт перевірки направлені на адресу митниці з порушенням строку, встановленого частиною 8 ст. 354 МК України останні залишені без розгляду, про що повідомлено позивача (а.с.41).

Позивач вважаючи вказаний вище наказ та прийнятий на його підставі акт перевірки, протиправними, дії щодо не розгляду заперечень протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;

пост-митний контроль.

Статтею 345 МК України встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до ст. 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Статтею 352 МК України передбачено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Згідно зі статтею 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою.

Як встановлено частиною шостою статті 345 МК України, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Позовні вимоги ТОВ Фірма Контакт в частині визнання протиправним та скасування наказу№ 529 від 20.11.2020 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 6 ст. 346 МК України право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з ч. 4 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Тобто направлення копії наказу про проведення митним органом перевірки передбачено лише при проведенні документальної планової перевірки, а для проведення документальної невиїзної перевірки достатнім є направлення суб`єкту, що перевіряється, письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, що свідчить про дотримання відповідачем вимог частини четвертої ст. 351 МК України в частині повідомлення позивача про проведення перевірки.

Щодо посилань позивача на відсутність підстав у ПМ Держмитслужби для проведення документальної невиїзної перевірки відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 351 МК України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 ст. 351 МК України передбачені підстави для проведення митним органом документальної невиїзної перевірки, а саме:

виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій;

виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів;

виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно посилається на той факт, що проведення документальної невиїзної перевірки можливе лише при отриманні інформації від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стало проведення відповідачем аналізу електронних копій митних декларацій, які були отримані за зверненням митниці від 11.08.2020 № 7.11-1/7.11-19/7/7292 від Київської митниці Держмитслужби як правонаступника Київської митниці ДФС, у якій позивач здійснював митне оформлення спірного товару - вироби медичного призначення, запасні частини до ендоскопів, призначені виключно для встановлення і використання в ендоскопах Суmо .

Таким чином, оскільки документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи проводяться за місцем реєстрації платника податків відповідно до інформації ЄДРПОУ, тому саме відповідач здійснив аналіз копій митних декларацій за митними оформленнями товарів, що ввозилися на митну територію України позивачем, та призначив проведення перевірки відповідно до норм пункту 1 частини 2 ст. 345 МК України.

Тобто підставою для проведення перевірки були не листи Київської митниці Держмитслужби, як зазначає позивач, а саме здійснення аналізу копій митних декларацій, за результатами якого виявлені ознаки, що свідчили про можливе порушення останнім законодавства України з питань митної справи.

Як вказано в акті перевірки, відповідачем здійснювався аналіз документів, які подавалися до митного оформлення, та чинного законодавства в частині класифікації спірного товару і жодним чином не вказано, що підставою для проведення перевірки були листи Київської митниці Держмитслужби чи Київської митниці ДФС. В розділі II акту перевірки вказано лише про те, що митницею під час перевірки була використана інформація, яка надана у вказаних листах, що не заборонено законодавством з урахуванням норм ст. 352 МК України.

В зв`язку з тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем чинного законодавства з питань митної справи в частині класифікації спірного товару, відповідачем правомірно в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства винесено оскаржуваний наказ.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо безпідставності висновків, викладених в акті перевірки щодо виявлених порушень в частині класифікації спірного товару.

Відповідно до частини 15 ст. 354 МК України доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

В межах даної справи податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржуються.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем наказу № 529 від 20.11.2020 та в подальшому акту перевірки.

Також не знайшли свого підтвердження посилання позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині не розгляду заперечень на акт перевірки.

Відповідно до частини 8 ст. 354 МК України у разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов`язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п`яти робочих днів з дня отримання акту або довідки. Такі заперечення є невід`ємною частиною акту або довідки про результати перевірки.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як встановлено судом акт перевірки отриманий позивачем 15.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а заперечення на вказаний акт надійшли до відповідача 28.12.2020, при цьому останні датовані особисто позивачем 24.12.2020, що свідчить про пропуск п`ятиденного строку для їх подання, встановленого МК України, як наслідок відповідачем правомірно залишено вказані заперечення без розгляду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на продовження процесуальних строків, зокрема для подання заперечень на акт перевірки, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні, оскільки процесуальними є строки, що встановлені законом та у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до норм МК України процесуальні дії проводяться лише у справах про порушення митних правил, до яких не належить дана судова справа. Інші строки, визначені нормами МК України, не є процесуальними строками.

Крім того до МК України зміни щодо продовження будь-яких строків у зв`язку із запровадження карантину не вносилися.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ТОВ Фірма Контакт задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт (вул. Гетьмана Полуботка, буд.7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 19422086).

Відповідач: Північна митниця Держмитслужби (прос. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675).

Повний текст рішення суду складено 24.05.2021.

Суддя О.М. Тихоненко