Постанова

від 14.09.2021 по справі 620/2278/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2278/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати безпідставний наказ № 529 від 20.11.2020 відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280, від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702;

визнати протиправними дії відповідача в цілому щодо не розгляду відповідно до Митного кодексу України заперечень на акт і щодо не скасування безпідставного акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача № 48/7.11-19-12/19422086 від 11.12.2020.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що законодавець чітко окреслив джерело отримання інформації для проведення перевірки - отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів. Північна митниця Держмитслужби як контролюючий орган і суб`яєкт владних повноважень не є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Також, апелянт вказує, що листи Київської митниці Держмитслужби не є джерелом інформації та відповідним приводом для проведення митної перевірки в розумінні пункту 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України.

Тому, на думку позивача, підстави проведення невиїзної перевірки не збігаються з правовими підставами, визначеними пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, що вказує на протиправність наказу № 529 від 20.11.2020 про проведення документальної невиїзної перевірки.

03 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Північної митниці Держмитслужби, в якому відповідач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Північної митниці Держмитслужби від 20.11.2020 № 529 призначено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, 06.11.2017 № UA125100/2017/328280 та 18.12.2017 № UA125100/2017/332702 (далі - наказ № 529 від 20.11.2020) (а.с.89).

У зв`язку з призначенням перевірки, 20.11.2020 позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлене письмове повідомлення № 7.11-19-19/49 про проведення перевірки з 07.12.2020 по 10.12.2020 тривалістю 4 робочих дні (а.с.90), яке отримане позивачем 23.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.90 на звороті).

За результатами проведеної відповідачем перевірки з урахуванням наявної інформації та відповідно до частини 14 ст. 354 Митного кодексу України (далі - МК України), 11.12.2020 відповідачем складений Акт № 48/7.11-19-12/19422086 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280 та від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702, яким встановлено порушення позивачем вимог Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584-VII (із змінами та доповненнями), пункту 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, підпункту г пункту 5 частини 8 ст. 257 МК України в частині невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 8525801900 - ставка ввізного мита - 10 %, ПДВ - 20%, застосовано товарну підкатегорію 9018902000 - ставка ввізного мита - 0%, ПДВ - 7% ), що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі (а.с.94-95), які призвели до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 656 330,68 грн, в тому числі по сплаті ввізного мита на суму 262 532,27 грн та по сплаті ПДВ на суму 393 798,41 грн (далі - акт перевірки) (а.с.94-95).

Як слідує з матеріалів справи вказаний акт перевірки направлений позивачу листом від 11.12.2020 № 7.11-2/7.11- 19/13/11113 та отриманий позивачем 15.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.96- 96 на звороті).

В подальшому, позивачу направлені податкові повідомлення- рішення, а саме:

від 28.11.2020 № 0000981119 за платежем ввізне мито на суму 262 532,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 131 266,14 грн (а.с.97);

від 28.11.2020 № 0000991119 за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 393 798,41 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 196 899,21 грн (а.с.98), які отримані ТОВ Фірма Контакт 29.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99- 99 на звороті).

При цьому, на адресу відповідача 28.12.2020 надійшли заперечення ТОВ Фірма Контакт від 24.12.2020 на акт перевірки (а.с.100-104), однак у зв`язку з тим, що заперечення позивача на акт перевірки направлені на адресу митниці з порушенням строку, встановленого частиною 8 ст. 354 МК України останні залишені без розгляду, про що повідомлено позивача (а.с.41).

Позивач вважаючи вказаний вище наказ та прийнятий на його підставі акт перевірки, протиправними, дії щодо не розгляду заперечень протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Вважаючи, що наказ про проведення перевірки, а також дії відповідача щодо не розгляду заперечень на акт перевірки протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем чинного законодавства з питань митної справи в частині класифікації спірного товару, відповідачем правомірно в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства винесено оскаржуваний наказ.

Щодо не розгляду контролюючим органом заперечень на акт перевірки, суд першої інстанції вказав, що акт перевірки отриманий позивачем 15.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а заперечення на вказаний акт надійшли до відповідача 28.12.2020, при цьому останні датовані особисто позивачем 24.12.2020, що свідчить про пропуск п`ятиденного строку для їх подання, встановленого МК України, як наслідок відповідачем правомірно залишено вказані заперечення без розгляду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 24 чатини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Форми митного контролю визначено приписами статті 336 МК України, згідно з частиною першою якої митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;

9) пост-митний контроль.

Таким чином, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів є одніє з форм здійснення митного контролю, передбачених законодавство України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, шостої статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Як вбається з матеріалів справи, спірним наказом Північної митниці Держмитслужби від 20.11.2020 № 529 призначено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, 06.11.2017 № UA125100/2017/328280 та 18.12.2017 № UA125100/2017/332702 (далі - наказ № 529 від 20.11.2020) (а.с.89).

Проведення документальних невиїзних перевірок врегульовано приписами статті 351 МК України, відповідно до частини першої якої предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Щодо підстав призначення документальної невиїзної перевірки, то відповідно до частин другої, третьої статті 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки стало проведення відповідачем аналізу електронних копій митних декларацій, які були отримані за зверненням митниці від 11.08.2020 № 7.11-1/7.11-19/7/7292 від Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці ДФС), де позивач здійснював митне оформлення спірного товару - вироби медичного призначення, запасні частини до ендоскопів, призначені виключно для встановлення і використання в ендоскопах Суmо .

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи проводяться за місцем реєстрації платника податків відповідно до інформації ЄДРПОУ, тому саме відповідач здійснив аналіз копій митних декларацій за митними оформленнями товарів, що ввозилися на митну територію України позивачем, та призначив проведення перевірки відповідно до норм пункту 1 частини 2 ст. 345 МК України.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що єдине джерело отримання інформації для проведення перевірки - отримана від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів.

На думку колегії суддів, призначення документальної невиїзної перевірки відповідачем на підставі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, є правомірним та відповідає приписам частини другої статті 351 МК України.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта про те, що листи Київської митниці Держмитслужби не є джерелом інформації та відповідним приводом для проведення митної перевірки, оскільки підставою для проведення перевірки були не листи Київської митниці Держмитслужби, а саме здійснення аналізу копій митних декларацій, за результатами якого виявлені ознаки, що свідчили про можливе порушення останнім законодавства України з питань митної справи

Так, з матеріалів акту перевірки вбачається, що відповідачем здійснювався аналіз документів, які подавалися до митного оформлення, та чинного законодавства в частині класифікації спірного товару. Останній не містить інформації про те, що підставою для проведення перевірки були листи Київської митниці Держмитслужби чи Київської митниці ДФС.

При цьому, використання під час перевірки інформації, яка надана у вказаних листах, не суперечить приписам митного законодавства та не є підставою для скасування оскаржуваного наказу про проведення перевірки.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного наказу № 529 від 20.11.2020 про проведення документальної невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 20.10.2017 № UA125100/2017/326655, від 06.11.2017 № UA125100/2017/328280, від 18.12.2017 № UA125100/2017/332702 на підставі пункту 1 частини другої статті 351 МК України з огляду на виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій.

При цьому, щодо оскарження позивачем дій митного органу щодо не розгляду відповідно до Митного кодексу України заперечень на акт і щодо не скасування безпідставного акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача № 48/7.11-19-12/19422086 від 11.12.2020, то судом першої інстанції було вірно встановлено, що акт перевірки отриманий позивачем 15.12.2020, а заперечення на вказаний акт надійшли до відповідача 28.12.2020, при цьому останні датовані особисто позивачем 24.12.2020, що свідчить про пропуск п`ятиденного строку для їх подання, встановленого МК України.

До того ж, апеляційна скарга ТОВ Фірма Контакт не містить жодних доводів на спростування встановлених вище обставин та висновків.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновків, викладених в Акті № 48/7.11-19-12/19422086 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма Контакт колегія суддів відхиляє, оскільки останні не стосуються предмету спору в межах даної справи. Так, позивачем безпосередньо акт перевірки не оскаржується, заявлені позовні вимоги стосуються виключно наказу про проведення перевірки та дій митного органу щодо не розгляду заперечень на акт і його нескасування за наслідком розгляду.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна