Постанова

від 20.05.2021 по справі 570/304/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року

м. Рівне

Справа № 570/304/20

Провадження № 22-ц/4815/648/21

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

позивач - Рівненська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської місцевої прокуратури на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2021 року (постановлену у складі судді Тимощука О.Я.) у справі за позовом Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року Рівненська місцева прокуратура звернулася до суду із позовом в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2021 року позовну заяву Рівненської місцевої прокуратури - залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що представник Рівненської місцевої прокуратури, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не з`явився у судові засідання призначені на 20 жовтня 2020 року, 02 грудня 2020 року, 26 січня 2021 року.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, Рівненська місцева прокуратура оскаржила її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Крім цього, зауважує, що представник прокуратури не з`являвся у судові засідання з поважних причин, про що повідомляв суд та просив відкласти розгляд справи.

Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Підготовче судове засідання призначалося на 20 жовтня 2020 року, 02 грудня 2020 року, 26 січня 2021 року.

У ст. 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження у кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дату і час такого засідання визначає суддя з урахуванням обставин справи та необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 197 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тлумачення зазначених норм процесуального права з урахуванням змісту ст. 200 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише у тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19).

Крім того, умовою для застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду, який не повідомив суд про причини неявки.

З матеріалів справи вбачається, що представник прокуратури просив відкласти підготовче судове засідання, яке призначалося на 02 грудня 2020 року та 26 січня 2021 року.

Таким чином, матеріали справи не свідчать про наявність факту повторної неявки представника позивача у судові засідання без зазначення причин такої неявки, у зв`язку з чим відсутні і підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Залишення позовної заяви без розгляду у даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати стороні позивача можливість захистити свої права у суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи у доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Рівненської місцевої прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2021 року - скасувати.

Справу направити до Рівненського міського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови буде виготовлений 21 травня 2021 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.