Ухвала

від 18.05.2021 по справі 640/24049/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

18 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 640/24049/19

Провадження № 11-144апп21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І.,Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 640/24049/19 за позовом Головного управління ДПС у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Альянс-Капітал , ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року (суддя Катющенко В. П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (судді Єгорова Н. М., Сорочко Є. О., Федотова І. В.)

УСТАНОВИЛА:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт (далі - ТОВ Еліт ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Альянс-Капітал (далі - ТОВ Фірма Альянс-Капітал ), ОСОБА_1 , у якому просило: визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлених актом № 1 про проведення електронних торгів від 03 липня 2019 року з продажу майна ТОВ Еліт , яке перебуває в податковій заставі згідно з актом опису від 08 жовтня 2014 року № 15/26-59-25-01-15; визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлених актом № 1 про проведення електронних торгів від 22 листопада 2018 року з продажу майна ТОВ Еліт , яке перебуває в податковій заставі згідно з актом опису від 08 жовтня 2014 року № 15/26-59-25-01-15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, Головному управлінню ДПС у м. Києві відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначив, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а у зв`язку із тим, що переможцями торгів є фізична та юридична особи, справа має вирішуватись за правилами цивільного та господарського судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження.

Не погодившись із постановленими щодо нього рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і повернути матеріали справи для продовження розгляду.

Позивач послався на те, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не врахували, що повноваження контролюючих органів щодо звернення до суду із цим позовом, який є фактично позовом про визнання правочинів недійсними, визначені підпунктом 20.1.30 пункту 201 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Водночас у відзиві на касаційну скаргу ТОВ Фірма Альянс-Капітал просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін. Вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким влаcником відчужуваного майна є боржник, продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів, а покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15 травня 2020 року відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, а ухвалою від 31 березня 2021 року передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.

Так, оцінюючи наявність винятків, що виключають можливість передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що:

- позивач наполягав на розгляді цієї справи в порядку адміністративного судочинства України у судах першої та апеляційної інстанцій і зазначав про те, що суди безпідставно вважають, що справа має розглядатися судами цивільної та господарської юрисдикцій;

- позивач, який оскаржує судове рішення, обґрунтував порушення судами правил предметної юрисдикції наявністю постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 817/274/17, в якій зроблено висновки про те, що: контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними (як от у випадках ухилення від сплати податків тощо) та щодо застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, зокрема, шляхом подання позовів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; вимоги податкового органу про визнання правочинів, укладених господарюючими суб`єктами, недійсними підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такий спір є публічно-правовим та походить з компетенції органів Державної фіскальної служби здійснювати податковий контроль; про непідвідомчість зазначеного спору адміністративним судам є помилковим та не ґрунтується на правильному застосуванні норм права;

- Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Тому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність винятків, що перешкоджають передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Окрім цього, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що Велика Палата Верховного Суду висловлювала у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17 позицію про те, що спір, пов`язаний із проведенням електронних торгів та реєстрацією права власності на майно, придбане на цих торгах, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Юрисдикційність справ про оскарження прилюдних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем майна є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, на переконання колегії суддів касаційного суду, немає підстав вважати, що у наведених вище справах та у справі № 640/24049/19 правовідносини є подібними, оскільки у них позивачами не були суб`єкти владних повноважень (податкові органи), які вважали, що реалізовують свої повноваження в порядку, визначеному підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що за змістовним критерієм спір у справі, що розглядається, пов`язаний не лише з оскарженням результатів електронних торгів, але й реалізацією податкового контролю при визнанні оскаржуваних правочинів недійсними та застосуванні визначених законодавством заходів, стягненні в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами. Тому констатувала, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновку щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах за зверненням суб`єкта владних повноважень - органу Державної податкової служби на виконання ним визначених ПК України функцій.

Перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час вирішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду питання про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи (далі - Закон № 142-ІХ).

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України (у редакції Закону № 142-ІХ) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

У розумінні наведених положень колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинна направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.

Як слідує з матеріалів справи, спір у справі № 640/24049/19 ініційований позивачем у грудні 2019 року, касаційну скаргу позивачем подано 01 квітня 2020 року. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина шоста статті 346 КАС України в редакції Закону № 142-IX.

Посилаючись на оскарження позивачем судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не звернув уваги на те, що скаржник не обґрунтовував порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах, як передбачено пунктом 2 частини шостої статті 346 КАС України.

Так, у касаційній скарзі скаржник посилається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 817/274/17, що не є позицією іншого касаційного суду у розумінні пункту 2 частини шостої статті 346 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що при відсутності різної практики касаційних судів у справах з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах КАС України надає достатні та чіткі механізми для суду, який розглядає справу в касаційному порядку, задля узгодження існуючої судової практики чи заповнення її прогалин.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висновки, викладені у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду може самостійно оцінити на предмет необхідності їх врахування у цій справі, а у випадку незгоди з такими позиціями - вправі передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України.

Отже, передбачені частиною шостою статті 346 КАС України підстави для передачі справи № 640/24049/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні.

Згідно із частиною шостою статті 347 КАС України (у редакції Закону № 142-ІХ) якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи № 640/24049/19 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Справу № 640/24049/19 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Альянс-Капітал , ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів - повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

2. Копію цієї ухвали надіслати скаржнику та іншим учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: В. В. Британчук Г. Р. Крет

Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко

І. В. Григор`єва К. М. Пільков

М. І. Гриців О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима В. В. Пророк

В. І. Данішевська Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко

Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач

В. С. Князєв С. П. Штелик