Ухвала

від 30.04.2021 по справі 371/806/17

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 371/806/17 Провадження № 8/358/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року, яке набрало законної сили 14 листопада 2017 року, у цивільній справі №371/806/17, провадження № 2/371/487/17, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, відповідача ОСОБА_2 зобов`язано: звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки площею 0,0001 га, розташованої по АДРЕСА_1 , яка згідно зведеного плану земельної ділянки, виготовленого товариством з обмеженою відповідальністю Земфонд , є накладеною на земельну ділянку, належну ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати в сумі 2040 гривень.

28.09.2018 відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку мотивує тим, що при ухваленні судового рішення було встановлено, що частина земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0001 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку належить позивачу, зайнята відповідачем.

Такі обставини були підтверджені відомостями зведеного плану земельних ділянок, належних сторонам, планом ділянки, належної позивачу та зайнятої відповідачем, схемою даної ділянки.

На кадастрових планах відображені: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки.

Межі земельної ділянки, належної позивачу, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, були визначені виконавцем топографо-геодезичних робіт, межові знаки передані власнику земельної ділянки на зберігання, що підтверджено актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_4 від 29 березня 2017 року.

Вказані письмові документи були виготовлені на замовлення позивача товариством з обмеженою відповідальністю Земфонд на підставі договору, укладеного з позивачем 20 березня 2017 року, предметом якого було виконання топографо-геодезичних робіт.

Разом з тим, згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення земельно - технічного експертного дослідження від 19 липня 2018 року № 15/06/18, наданого судовим експертом ОСОБА_5 : Накладення фактичної межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та меж земельної ділянки з к/н 3222910101:01:016:0006 та 32229101101:01:016:0005 відповідно до каталогу координат (наданий до плану земельної ділянки та Державного акту на землю Гречкосій ОД. за адресою: АДРЕСА_1 ) (зі сторони ділянки по АДРЕСА_1 ), становить S1-0,0002 га (2 кв. м.)

Також накладення фактичної межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 та меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 з к/н 3222910101:01:016:0009 та к/н 3222910101:01:016:0010 відповідно до правовстановлюючих документів, становить S2 - 0,0055 га (55 кв.м)

Така невідповідність виникла у зв`язку із зміщенням меж земельних ділянок відповідно правовстановлюючих документів відповідно фактичних меж земельних ділянок .

Зазначені заявником обставини не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на час розгляду справи, існували на час ухвалення судового рішення, не були встановлені судом, та стали відомі тільки після ухвалення судового рішення, отже є нововиявленими, а відтак рішення, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

За викладених обставин відповідач ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення у цивільній справі №371/806/17, провадження № 2/371/487/17, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Ухвалою судді Корбута В.М. від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

У зв`язку із задоволенням заяви про відвід судді Корбута В.М., після повторного авторозподілу судової справи, ухвалою судді Тітова М.Б. від 09 листопада 2018 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження.

Під час судового розгляду справи відповідачка ОСОБА_2 підтримала свою заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_4 і його представник ОСОБА_1 висловили заперечення проти заяви відповідачки та вказали на те, що посилання заявника ОСОБА_2 як на нововиявлені обставини на висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження №15/06/18 від 19.07.2018 року, є безпідставним та таким, що не відноситься до предмету справи, яка розглядалася, та не є будь-якими доказами по цій справі, оскільки судове рішення виносилося по спірних відносинах між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стосовно перешкоджання ОСОБА_2 вільно користуватись власнику - ОСОБА_4 частиною належної йому земельної ділянки площею 0,0001 га, що позбавляє його можливості користуватися іншою його власністю - колодязем.

Експертне дослідження, на яке посилається заявник, проводилося стосовно меж земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (особою, яка не є власником суміжної земельної ділянки і, взагалі, яка давно, ще у 2000 році померла).

Також позивач звернув увагу суду на те, що в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок: площею 0,10 га, що має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0326 га, що має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Вказані обставини були підтверджені договором купівлі-продажу жилого будинку та договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченими державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори 05 травня 2003 року, державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №267099 та серії ЯБ №267100, виданими 05 травня 2005 року.

Купівля-продаж земельної ділянки була здійснена між покупцем - ОСОБА_4 та продавцем - ОСОБА_7 , яка діяла від свого імені та імені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При цьому, така особа, як ОСОБА_6 стороною при укладення даної угоди - взагалі не була. В договорі купівлі-продажу земельної ділянки було зазначено, що земельна ділянка вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, до цього часу нікому іншому не продана, не подарована, не заставлена, в спорі та під арештом не перебуває, в оренду не здана, сервітутами, як постійними, так і строковими, не обмежена.

На підставі цього договору купівлі-продажу земельної ділянки на ім`я ОСОБА_4 05 травня 2005 року було оформлено та видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯБ №267099 та серії ЯБ №267100.

Оформленню на його ім`я державних актів на право власності на земельні ділянки передувало виготовлення технічної документації із землеустрою, під час розробки якої, відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, на підставі даних кадастрової зйомки інженер- землевпорядник склав кадастровий план земельної ділянки з відповідними координатами поворотних точок, визначенням складу угідь, власників суміжних земельних ділянок, відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки, тощо.

Проте, експертом для проведення експертного дослідження було використано документи, (державний акт на право приватної власності на землю, план ділянки, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування), - ОСОБА_6 , а не власника цієї земельної ділянки - ОСОБА_4 .

Таким чином, експертом проведено експертне дослідження стосовно меж земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а тому його висновок не може бути нововиявленими обставинами по справі, яка розглядалася за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Вказані експертом обставини не існували на час розгляду справи та прийняття по ній рішення.

Також сторона позивача вказала на те, що під час прийняття рішення судом було зазначено наступне: ...В судовому засіданні встановлено, що частина земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0001 га, яка згідно державного акта на право власності на земельну ділянку належить позивачу, зайнята відповідачем.

Такі обставини підтверджені відомостями зведеного плану земельних ділянок, належних сторонам, планом ділянки, належної позивачу та зайнятої відповідачем, схемою даної ділянки.

На кадастрових планах відображені: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки.

Межі земельної ділянки, належної позивачу, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, були визначені виконавцем топографо-геодезичних робіт, межові знаки передані власнику земельної ділянки на зберіганні, що підтверджено актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_4 від 29 березня 2017 року.

Вказані письмові документи виготовлені на замовлення позивача товариством з обмеженою відповідальністю Земфонд на підставі договору, укладеного з позивачем 20 березня 2017 року, предметом якого було виконання топографо-геодезичних робіт.

Надані позивачем письмові докази, що містять висновки спеціаліста, який здійснив топографо-геодезичні роботи, не спростовані відповідачем.

Докази, які спростовують такі висновки, відповідач не надавала, клопотань про призначення експертизи з метою перевірки висновків спеціалістів не заявляла, факту зайняття нею частини земельної ділянки позивача не заперечила.

На підставі наданих позивачем письмових доказів дії відповідача необхідно кваліфікувати як самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 0,0001 га, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 212 ЗК України.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що до приватизації земельних ділянок їх межі були іншими, між земельними ділянками була стічна канава, не ґрунтуються на законі. Такі дані не мають доказового значення у справі з огляду на ті обставини, що межі земельних ділянок спеціалістом визначені на підставі даних державного акта на право приватної власності на землю та Публічної кадастрової карти України .

Тому на переконання позивача, наведений заявником ОСОБА_2 , як доказ, висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження 215/06/18 від 19.07.2018 року, є за датою пізніше у часі, ніж відбувся розгляд справи та постановлено судове рішення від 15.09.2017 року, а отже такий доказ не був і не міг бути предметом дослідження при розгляді справи. До того ж, цей експертний висновок також підтверджує факт самовільного захоплення ОСОБА_2 земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 біля колодязя (предмета розгляду), площею 0,0002 га.

Також стороною позивача з урахуванням наведених обставин вказано на те, що відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України, суд не може здійснювати переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані заявником докази на обгрунтування заяви про перегляд судового рішення, приходить до наступних висновків.

Як убачається з резолютивної частини рішення Миронівського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року у цивільній справі №371/806/17, провадження № 2/371/487/17, яке набрало законної сили 14 листопада 2017 року, відповідача ОСОБА_2 зобов`язано: звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки площею 0,0001 га, розташованої по АДРЕСА_1 , яка згідно зведеного плану земельної ділянки, виготовленого товариством з обмеженою відповідальністю Земфонд , є накладеною на земельну ділянку, належну ОСОБА_4 .

Обгрунтовуючи свої висновки, суд в мотивувальній частині судового рішення визнав встановленим та доведеним факт того, що частина земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0001 га, яка згідно державного акта на право власності на земельну ділянку належить позивачу, зайнята відповідачем.

Такі обставини були підтверджені відомостями зведеного плану земельних ділянок, належних сторонам, планом ділянки, належної позивачу та зайнятої відповідачем, схемою даної ділянки. Межі земельної ділянки, належної позивачу, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, були визначені виконавцем топографо-геодезичних робіт, межові знаки передані власнику земельної ділянки на зберіганні, що підтверджено актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_4 від 29 березня 2017 року.

Судом були прийняті до уваги письмові документи виготовлені на замовлення позивача товариством з обмеженою відповідальністю Земфонд на підставі договору, укладеного з позивачем 20 березня 2017 року, предметом якого було виконання топографо-геодезичних робіт.

Судом також констатовано той факт, що відповідач не надала суду докази, які спростовують такі висновки, клопотань про призначення експертизи з метою перевірки висновків спеціалістів не заявляла.

Тому на підставі наданих позивачем письмових доказів, судом дії відповідача кваліфіковано як самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 0,0001 га, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 212 ЗК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Заявник ОСОБА_2 в своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження 215/06/18 від 19.07.2018 року, яким встановлено факт накладення фактичної межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та меж земельної ділянки з к/н 3222910101:01:016:0006 та 32229101101:01:016:0005 відповідно до каталогу координат (наданий до плану земельної ділянки та Державного акту на землю Гречкосій ОД. за адресою: АДРЕСА_1 ) (зі сторони ділянки по АДРЕСА_1 ), становить S1-0,0002 га (2 кв. м.)

Також накладення фактичної межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 та меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 з к/н 3222910101:01:016:0009 та к/н 3222910101:01:016:0010 відповідно до правовстановлюючих документів, становить S2 - 0,0055 га (55 кв.м)

Така невідповідність виникла у зв`язку із зміщенням меж земельних ділянок відповідно правовстановлюючих документів відповідно фактичних меж земельних ділянок.

Крім того, за клопотанням відповідача ОСОБА_2 під час розгляду її заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, по справі було проведено земельно-технічну експертизу судовим експертом Гуменюк Л.В.

Так, згідно висновку експерта №46/19 від 10.07.2020 площа накладання земельної ділянки з к/н 3222910101:01:016:0009, яка розташована по АДРЕСА_2 на земельну ділянку з к/н 3222910100:01:016:0005, яка розташована по АДРЕСА_1 , складає 1,8 кв.м.

Площа накладання земельних ділянок з к/н 3222910100:01:016:0005 та з к/н 3222910100:01:016:0006, які розташовані по АДРЕСА_1 на земельні ділянки з к/н 3222910101:01:016:0009 та к/н 3222910101:01:016:0010, які розташовані по АДРЕСА_2 , складає 51,0 кв.м.

Зазначені висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження 215/06/18 від 19.07.2018 року та висновок експерта №46/19 від 10.07.2020, отримані як докази пізніше ніж відбувся розгляд справи та постановлено судове рішення від 15.09.2017 року, а отже такі докази не були і не могли бути предметом дослідження при розгляді справи.

Крім того, зазначений висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження 215/06/18 від 19.07.2018 року підтверджує факт самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 біля колодязя, що становить площу 2 кв.м. ( 0,0002 га.)

Висновок експерта №46/19 від 10.07.2020 підтверджує факт самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 біля колодязя, що становить площу 1,8 кв.м. ( 0,00018 га.)

З урахуванням положень ч. 4 ст. 423 ЦПК України суд приходить до висновку, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами нові докази надані відповідачем ОСОБА_2 , які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд також враховує положення ч. 5 ст. 423 ЦПК України, згідно якої при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Тому за вищевказаних обставин необхідно відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 255, 260, 261, 352-354, 423-429 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 травня 2021 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов