Ухвала

від 25.05.2021 по справі 917/1667/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.05.2021 Справа № 917/1667/20

Суддя Киричук О.А., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 917/1667/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія", 61128, м. Харків, проспект Льва Ландау, 149, оф. 212, ЄДРПОУ 37090791

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; ЄДРПОУ 00131819

про стягнення 430 265,66 грн.

Представники:

Стягувач: Новікова Ю.В., паспорт НОМЕР_1 від 20.06.03р., представник ТОВ "Харківська ЕСК"

Стягувач: Гончаренко О.В., паспорт № НОМЕР_2 від 24.01.18р., представник ТОВ "Харківська ЕСК"

Заявник/боржник: Ісаєв С.А., паспорт № НОМЕР_3 від 20.08.18р., представник АТ "Полтаваобленерго"

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення заборгованості за Договором підряду №1511 за виконання проектних робіт від 15 травня 2018 року у розмірі 430 265,66 грн., з яких: 365 246,41 грн (сума основного невиконаного зобов`язання), 10 957,4 грн (3 % річних), 6 610,96 грн (інфляційні втрати), 47 450,89 грн (пеня).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 у справі №917/1667/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" 365 246,41 грн основного боргу, 3 654,54 грн 1% річних, 4 003,25 грн інфляційних, 47 450,89 грн пені, судовий збір у розмірі 6 305,33 грн.

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 917/1667/20.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" зазначає, що ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія станом на 31.03.2021р. має заборгованість перед АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО на суму 510 017,37 грн., з них :

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 22.07.2020р. по справі №922/1401/20 заборгованості в розмірі 47 499,60 грн. та судовий збір в розмірі 1 213,63 грн.

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2020р. по справі №922/785/20 заборгованості в розмірі 227 478,03 грн. та судовий збір в розмірі 3 412,17 грн.

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020р. по справі №922/1403/20 заборгованості в розмірі 155 880,00 грн. грн. та судовий збір в розмірі 2 338,20 грн.

згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020р. по справі №922/1402/20 заборгованості в розмірі 76 889,40 грн. та судовий збір в розмірі 1 153.34 грн. за подання позовної заяви, а також 3 153.00 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

Всього - 519 017,37 грн.

Зазначені рішення (постанови) судів в частині стягнення коштів з ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія на користь АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО набрали законної сили, винесені накази, які направлені на виконання до відповідного органу ДВС.

24.03.2021р. АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО у відповідності до ст.203 Господарського кодексу України та ст.601 Цивільного кодексу України своєю заявою за №10-71/6025 зарахувало зустрічні однорідні вимоги на суму 426 660.42 грн.

Даною заявою АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО припинило свої зобов`язання перед ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія на суму 426 660,42 грн., з них:

згідно рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1667/20 - 365 246,41 грн. основного боргу, 3 654,54 грн. 1 % річних, 4 003,25 грн. інфляційних. 47 450,89 грн. пені, судовий збір у розмірі 6 305,33 грн. шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія перед АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО у сумі 426 660,42 грн.. з них:

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 22.07.2020р. по справі №922/1401/20 заборгованості в розмірі 47 499,60 грн. та судовий збір в розмірі 1 213.63 грн.

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2020р. по справі №922/785/20 заборгованості в розмірі 227 478,03 грн. та судовий збір в розмірі 3 412,17 грн.

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020р. по справі №922/1403/20 заборгованості в розмірі 63 523,05 грн. грн. та судовий збір в розмірі 2 338,20 грн.

згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020р. по справі №922/1402/20 заборгованості в розмірі 76 889,40 грн. та судовий збір в розмірі 1 153.34 грн. за подання позовної заяви, а також 3 153,00 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

Таким чином. АТ Полтаваобленерго припинило грошові зобов`язання, які товариство повинно було виконати на користь ТзОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія згідно рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/1667/20.

Враховуючи викладене, у відповідності до вимог ст. 328 ГПК України, АТ Полтаваобленерго звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про визнання наказу у справі №917/1667/20 таким, що не підлягає виконанню.

Стягувачем (ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія ) надіслано до суду заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню ( вх. № 5089 від 11.05.21).

В обґрунтування своїх заперечень стягувач зазначає, що важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є їх безспірність, тобто відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із вказаних умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку.

Вказані висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

Стягувач звертає увагу , що вимоги АТ Полтаваобленерго у заяві про зарахування однорідних зустрічних вимог від 24 березня 2021 року № 10-71/6025 - не відповідають ознакам безспірності.

Так, рішення Господарського суду Полтавської області про стягнення коштів з АТ Полтаваобленерго у справі 917/1667/20 - винесене 28 січня 2021 року.

АТ Полтаваобленерго не погодилось з вказаним рішення. Звернулось з апеляційною скаргою. Рішення не набрало законної сили.

Тобто, АТ Полтаваобленерго шляхом звернення з апеляційною скаргою фактично не визнало боргове зобов`язання.

Таким чином, спірна вимога АТ Полтаваобленерго про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі на час її подання не відповідала ознакам зустрічності, однорідності та дозрілості вимог, за одночасної наявності яких можливе припинення зобов`язання за ст. 601 ЦК України на підставі односторонньої заяви сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ від 17.11.2010 року № 3/51 та від 30.08.2011 року №3/126.

Стягувач вказує, що за змістом зобов`язального права та на підставі системного аналізу Закону України Про виконавче провадження приписів Цивільного кодексу України, вбачається, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог, на який посилається AT Полтаваобленерго як на підставу визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, за заявою однієї із сторін на стадії виконання рішення суду може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони шляхом підписання між ними мирової угоди що, в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити виконавче провадження винесенням відповідної постанови.

Суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст. 328 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо наказ суду було видано помилково, або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У відповідності до ст.601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодекс) України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, для чого достатньо заяви однієї сторони. Тому, твердження ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія у своїх запереченнях від 06.05.2021р. про наявність згоди сторони щодо проведення заліку однорідних вимог, є помилковими.

Судова практика з цього питання, а саме постанова Верховного Суду від 16.02.2021р. у справі №917/1936/19. свідчить про те, що:

Відповідно до частин 1 - 3 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини 5 статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів. застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

24.03.2021р. АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО надіслана на адресу стягувача (ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія ) заява за №10-71/6025 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 426 660.42 грн.

Даною заявою АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО припинило свої зобов`язання перед ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія на суму 426 660,42 грн., з них:

згідно рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1667/20 - 365 246,41 грн. основного боргу, 3 654,54 грн. 1 % річних, 4 003,25 грн. інфляційних. 47 450,89 грн. пені, судовий збір у розмірі 6 305,33 грн. шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань ТОВ Харківська Енерго-Сервісна Компанія перед АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО у сумі 426 660,42 грн.. з них:

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 22.07.2020р. по справі №922/1401/20 заборгованості в розмірі 47 499,60 грн. та судовий збір в розмірі 1 213.63 грн.

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2020р. по справі №922/785/20 заборгованості в розмірі 227 478,03 грн. та судовий збір в розмірі 3 412,17 грн.

згідно рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020р. по справі №922/1403/20 заборгованості в розмірі 63 523,05 грн. грн. та судовий збір в розмірі 2 338,20 грн.

згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020р. по справі №922/1402/20 заборгованості в розмірі 76 889,40 грн. та судовий збір в розмірі 1 153.34 грн. за подання позовної заяви, а також 3 153,00 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

Отже, заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка надіслана позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Як зазначила колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо): строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17. від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17. від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17. від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

Однак як свідчить зміст постанови Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду уточнила висновки Верховного Суду щодо застосування статті 601 ЦК України до подібних правовідносин, якими керувався суд апеляційної інстанції у даній справі, та зазначила, що за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог; наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не с перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Твердження стягувача у запереченні про можливість закінчення виконавчого провадження лише у разі згоди іншої сторони і з заявою про зарахування шляхом підписання між сторонами мирової угоди є помилковим, адже згідно до вимог п.5 ст.39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

За правовою природою, припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду, і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Названий закон не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також не містять обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення стаття 203 Господарського кодексу України і стаття 602 Цивільного кодексу України.

Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутності обставин, встановлених ст. 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

За даних обставин, подана Акціонерним товариством "Полтаваобленерго" заява про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 917/1667/20 задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Полтавської області від 21.04.2021 № 917/1667/20 про стягнення з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" 365246,41 грн основного боргу, 3654,54 грн 1% річних, 4003,25 грн інфляційних, 47450,89 грн пені, судового збору у розмірі 6305,33 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 26.05.2021р.

Суддя Киричук О.А.