Ухвала

від 25.05.2021 по справі 924/1424/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

26 травня 2021 р. Справа № 924/1424/20

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт. Летичів Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", м. Київ

про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015,

за участю представників учасників справи:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

прокуратури: Гончар І.О.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2021 року поновлено провадження у справі №924/1424/20, призначено підготовче засідання.

Від позивача 21.05.2021 року надійшов лист №1544 від 20.05.2021 року із проханням проводити розгляд справи без участі Летичівської селищної ради.

Відповідач 21.05.2021 року надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Окрім того, 21.05.2021 року від ТОВ "Лоретта Агро" надіслало відзив на позов, у якому відповідач також просить суд поновити строк для подання відзиву, оскільки нещодавно дізнався про судову справу №924/1424/21.

З приводу поданого клопотання судом приймається до уваги, що приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Частиною 2 ст. 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд наголосив, що національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи (рішення "Шенк проти Швейцарії" (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року, серія A № 140, с. 29, п. 46). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" по. 4436/07 від 03 липня 2014 року зазначено, що "ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".

Враховуючи стадію розгляду справи, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч. 2 ст. 2 ГПК України, дотримуючись принципу рівності та забезпечення балансу інтересів учасників справи, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про продовження процесуального строку відповідачу на подання відзиву до 21.05.2021 року.

Окрім того, судом також враховується, що в силу приписів ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

21.05.2021 року від ТОВ "Лоретта Агро" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що даний позов не стосується інтересів держави, оскільки передана за оскаржуваним договором земельна ділянка не є ні державною, ні комунальною власністю, а Летичівська селищна рада лише тимчасово до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку власниками має повноваження на її передачу в оренду. Вважає, що тимчасове розпорядження невитребуваними частками (паями) є виключними повноваженнями Летичівської селищної ради, яка, очевидно, не є органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідач підсумовує, що прокуратура не мала ні підстав, ні повноважень на звернення з цим позовом.

З приводу поданого клопотання ТОВ "Лоретта Агро" про залишення позову без розгляду з викладених мотивів судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Тому, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

За положеннями ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» з 01.01.2019 нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Стаття 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» регламентує, що до державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Отже, повноваження з передання в оренду спірної земельної ділянки на даний час (до моменту реєстрації права власності за власником) належать Летичівській селищній раді, яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах (з вказаного критично оцінюються доводи відповідача про належність спірної земельної ділянки до приватної власності). При цьому, орган, уповноважений у спірних правовідносинах - Летичівська селищна рада, у листі від 21.12.2020 року повідомила прокурора про відсутність намірів звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які в свідчили про застосування положень ст. 226 ГПК України та залишення позову у справі №924/1424/20 без розгляду, оскільки Летичівська селищна рада є органом, уповноваженим державою у спірних правовідносинах, при цьому, нею не вчиняються дії щодо усунення потенційного порушення використання земельної ділянки колективної форми власності, тому в задоволенні відповідного клопотання ТОВ "Лоретта Агро" суд відмовляє.

З метою вирішення всіх питань, передбачених ч. 2 ст. 182 ГПК України, з огляду на надходження відзиву на позов, суд вважає за належне встановити строк для подання відповіді на відзив та відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 119, 183, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позов до 21.05.2021 року.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відкласти підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 16 червня 2021 року.

Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

Встановити строк для подання відповіді на відзив до 16.06.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення судом та не підлягає оскарженню.

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 6 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (31500, Хмельницька область, смт. Летичів, вул. Соборна, 16) - рек. з пов. про вручення; 3, 4 - відповідачу (31544, Хмельницька область, Летичівський район, с. Грушківці, вул. Голубнича, 19; адвокату Лівак А.П., 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10 И, корп. 7, офіс 104) - рек. з пов. про вручення; 4 - Хмельницька місцева прокуратура (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63) - рек. з пов. про вручення; 5 - Хмельницька обласна прокуратура (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) - рек. з пов. про вручення