Постанова

від 22.09.2021 по справі 924/1424/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 924/1424/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

прокурор: Гарбарук В.А.

позивача: не з`явився

відповідача: Лівак А.П. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2021 року у справі №924/1424/20 (суддя Музика М.В., м.Хмельницький, повний текст складено 16.07.2021 року)

за позовом Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт. Летичів Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області

про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах Летичівської селищної ради звернувся з позовом до Господарського суду Хмельницької області про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач всупереч умовам договору та земельного законодавства використовує надану йому для сінокосіння земельну ділянку як ріллю, здійснюючи посів сільськогосподарських культур.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.21р. у справі №924/1424/20 позов заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт. Летичів Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015, задоволено. Розірвано договір оренди землі від 29.12.2018 року, укладений між Летичівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» на користь Хмельницької обласної прокуратури 2102, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що оскільки діяльність відповідача щодо розорювання та засіювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть використовуватись лише для сінокосіння, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки, чим істотно порушуються умови договору оренди, наявні підстави для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року, укладеного між Летичівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1424/20 від 13.04.2021 р. Прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову у справі № 924/1424/20 за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоретта Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на наявність порушень (розорювання сіножатей) у користуванні земельною ділянкою зі сторони ТОВ Лоретта Агро на нормативні та інші документи, які втратили чинність, визнані неконституційними та не містять жодних заборон або обмежень щодо розорювання сіножатей. Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 р. взагалі передбачає необхідність поліпшення малопродуктивних та деградованих земель шляхом рекультивації (один з видів робіт, які проводило ТОВ Лоретта Агро ).

Поряд з цим, скаржник зазначає про неприпустимість застосування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 р. у справі №9904/1054/19, від 28.01.2019 р. у справі №473/4413/17, від 22.01.2020 р. у справі №468/1498/17-ц, від 06.04.2020 р. №707/658/17, від 30.04.2020 р. у справі №9467/1504/17 з огляду на те, що в цих справах наявні абсолютно інші обставини та правовідносини між сторонами спору.

Відповідач також зазначає, що положення чинного законодавства не передбачають обмежень щодо здійснення докорінного поліпшення сіножатей шляхом їх механічного обробітку і з подальшим підсівом сільськогосподарських культур на 2-3 роки. А навпаки підтверджують необхідність проведення таких заходів щодо сіножатей.

Крім того, скаржник зазначає, що єдиною підставою для звернення прокуратури з позовом до відповідача є акт перевірки, який містить недостовірну інформацію (начебто земельна ділянка використовувалась, як рілля, що встановлено не зрозумілим шляхом); отриманий з порушенням порядку встановленого законом (складений без участі орендаря, отримання пояснень та без направлення орендарю); не є доказом, який підтверджує використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (таким доказом є припис про усунення порушень земельного законодавства, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.21р. у справі №924/1424/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 22 вересня 2021 року.

21 вересня 2021 року від Летичівської селищної ради надійшов лист в якому просить суд розглянути справу за даним позовом без її участі за наявними у справі доказами. При вирішенні спору Рада покладається на думку суду.

21 вересня 2021 року від Летичівської окружної прокуратури надійшов відзив в якому просить суд залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, прокурор заявив клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на те, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 20.08.2021 скерована на адресу Хмельницької місцевої прокуратури, яка припинила діяльність шляхом реорганізації, надійшла на адресу Окружної прокуратури міста Хмельницького та лише в подальшому до Летичівської окружної прокуратури.

Ухвалою суду від 22.09.2021 року клопотання Виконувача обов`язків керівника Летичівської окружної прокуратури про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу задоволено. Долучено до матеріалів справи відзив Виконувача обов`язків керівника Летичівської окружної прокуратури на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2021 року у справі №924/1424/20.

В судовому засіданні 22.09.2021 року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1424/20 від 13.04.2021 р. Прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову у справі № 924/1424/20 за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоретта Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Прокурор в судовому засіданні 22.09.2021 року заперечив вимоги апеляційної скарги та просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" в судовому засіданні 22.09.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" слід задовольнити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.21р. у справі №924/1424/20 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації №487/2018-р від 28.12.2018р. "Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок" затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ "Лоретта Агро", на земельні ділянки із земель спільної сумісної власності громадян (не витребувані та нерозподілені земельні частки (паї)) за межами населених пунктів, Летичівський район, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння). Надано ТОВ "Лоретта Агро" земельні ділянки за кадастровими номерами 6823082400:03:001:0015, площею 31,7115 га та 6823082400:03:025:0271 площею 42,2078 га, із земель спільної сумісної власності громадян (невитребувані та нерозподілені земельні частки (паї)), за межами населеного пункту, Летичівського району, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради, в оренду на строк до моменту оформлення громадян своїх прав на дані земельні ділянки, але не більше 10 (десяти) років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння) (а.с. 20 т.1).

На підставі вказаного розпорядження 29.12.2018 року між Летичівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Лоретта Агро" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за положеннями п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 6823082400:03:001:0015, із земель спільної сумісної власності громадян, яка знаходиться за межами населеного пункту, Летичівський район, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради(а.с. 21-22 т.1).

В оренду передається земельна ділянка площею 31,7115 га (п.2 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 399366,60 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.п. 5-6 договору).

Договір укладено на строк до моменту отримання її власником права власності на земельну ділянку, але не більше 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

За положеннями пунктів 14-16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння). Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди: - згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.27 договору орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватись режиму використання земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, несе інші обов`язки, згідно чинного законодавства.

У п. 32 договору передбачено, що дія договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації (п.36 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки орендодавцем передано, а орендарем прийнято в оренду строком на 10 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння), загальною площею 31,7115 га, за кадастровим номером 6823082400:03:001:0015, яка розташована за межами населеного пункту, Хмельницька область, Летичівський район, на території Грушковецької сільської ради (а.с. 23 т.1).

Договір та акт приймання-передачі підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Право оренди ТОВ "Лоретта Агро" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 21.02.2019 року (а.с. 24 т.1).

19 жовтня 2020 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області-начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Красилівському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Теофіпольському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, за результатами якої складено акт №904-ДК/729/АП/09/01/-20. Згідно акту, інспектором проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6823082400:03:001:0015. У результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка використовується як рілля (засіяна кукурудзою), що є порушенням ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України. Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Акт підписано державним інспектором та особою, яка була присутня при перевірці(а.с. 25 т.1). До акту додано план-схему земельної ділянки (витяг з інтернет сайту - Публічна кадастрова карта України) (а.с. 26 т.1).

17 листопада 2020 року Летичівська місцева прокуратура листом №31/3-15260вих-20 звернулась до Летичівської районної ради в якому просила надати інформацію щодо затвердження нормативно-грошової оцінки, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 6823082400:03:001:0015, площею 31.7115 га, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру (а.с. 27 т.1).

У відповідь на зазначений лист, Летичівська районна рада листом 18.11.2020 №88/01-02 повідомила Летичівську місцеву прокуратуру, що рішення щодо затвердження нормативно-грошової оцінки земель переданих ТОВ "Лоретта Агро" не приймалось (а.с. 29 т.1).

Листом від 18.11.2020 №31/3-16853вих-20 Летичівська місцева прокуратура звернулась до Летичівської селищної ради, в якому на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила не пізніше 22.12.2020 повідомити чи вживались заходи щодо розірвання спірного договору оренди землі (а.с. 31-34 т.1).

21 грудня 2020 року Летичівська селищна рада листом №2865 повідомила Хмельницьку місцеву прокуратуру, що радою не будуть вживатись заходи по розірванню договору оренди з ТОВ "Лоретта Агро" у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору, тому просить Хмельницьку місцеву прокуратуру вжити заходів щодо захисту інтересів ради шляхом звернення до суду (а.с. 35-37 т.1).

23 грудня 2020 року Хмельницька місцева прокуратура листом №31/3-17175вих-20 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Летичівську селищну раду про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 (а.с. 38-39 т.1).

Враховуючи викладене, Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради звернувся з позовом до Господарського суду Хмельницької області про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015.

В матеріалах справи наявні наступні копії документів:

Копія акту обстеження земельних ділянок від 30.07.2018 року, складеного працівниками Летичівської районної державної адміністрації, відділу в Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Летичівської селищної ради та директором ТОВ "Лоретта Агро", останніми проведено обстеження двох земельних ділянок орієнтованими площами 40 га та 45 га на території Грушковецької сільської ради. При обстеженні виявлено, що площі не використовуються, заросли багаторічними бур`янами та чагарниками. Зокрема, площа 45 га заросла самосівом лісу, окремі екземпляри дерев досягають висоти 2-3 метрів. (а.с.183 т.1).

Копія акту списання від 31.08.2020 року товариством "Лоретта Агро" гірчиці білої, гречки посівної, полину, насіння соняшнику, кукурудзи, ячменю озимого на загальну суму 48941,92 грн., а також копії накладних на купівлю ТОВ "Лоретта Агро" гірчиці, люпину, гречки (а.с.204-206 т.1).

Копія нотаріально посвідченої заяви свідка - директора ТОВ "Лоретта Агро" Зінчука Я.В., з моменту укладення відповідного договору оренди землі на земельній ділянці з кадастровим номером: 6823082400:03:001:0015, площею: 31,7115 га здійснюються заходи з докорінного поліпшення земельної ділянки у зв`язку з тим, що вона була передана ТОВ "Лоретта Агро" у незадовільному стані для використання її за цільовим призначенням. Зокрема, на земельній ділянці були наявні чагарники, невеликі дерева, мурашники тощо. У зв`язку з цим ТОВ "Лоретта Агро" власними силами здійснювало викорчовування чагарників і дерев з наступним підсівом суміші трав (гірчиця біла, гречка посівна, люпин вузьколистий) та сидератних культур, до яких входять, в тому числі кукурудза, ячмінь. Такий підсів здійснювався 31 серпня 2020 р. з метою органічного удобрення і розпушування ґрунту, пригнічення росту бур`янів, вирощування укісної силосної маси з наступним її скошуванням і заробкою в ґрунт як органічного добрива. Крім цього, 20.03.2021 р. на частині цієї земельної ділянки здійснювався підсів суміші трав вико-овесу, суданської трави та ярої пшениці, яка теж є сидератною культурою. 18.04.2021 р. на іншій частині цієї земельної ділянки здійснювався підсів суміші трав донника жовтого, експарцету разом з підсівом пшениці в малих нормах. Переважно всі трави, які підсіювались на цю земельну ділянку є кормовими культурами, а на сіножатях вирощують саме кормові культури. Тому при обранні заходів докорінного поліпшення земельної ділянки було використано саме ті культури і трави, які одночасно є кормовими й сидератними культурами для поліпшення якісних показників ґрунту, не порушуючи при цьому склад угідь (а.с. 207-208 т.1).

Копія листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.04.2021 року, 15.04.2021 року під час проведення обстеження за місцезнаходженням земельних ділянок встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6823082400:03:001:0015 спостерігаються залишки сільськогосподарської культури - кукурудзи. До пояснення додано копії фотознімків земельної ділянки(а.с. 226-228 т.1).

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.21р. у справі №924/1424/20 позов заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт. Летичів Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015, задоволено. Розірвано договір оренди землі від 29.12.2018 року, укладений між Летичівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» на користь Хмельницької обласної прокуратури 2102, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи задоволення позовних вимог прокурора у даній справі суд першої інстанції, зазначив, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 19.10.2020 року стверджується, а також не заперечується відповідачем (в тому числі, директором ТОВ "Лоретта Агро"), що останнім здійснено засіювання орендованої земельної ділянки та, відповідно, її розорювання. Таким чином, діяльність відповідача щодо розорювання та засіювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть використовуватись лише для сінокосіння, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки, чим істотно порушуються умови договору оренди та наявні підстави для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року, укладеного між Летичівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015.

Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки Господарського суду Хмельницької області не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Поняття "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 р. № 914/882/17, від 22.10.2019 р. № 926/979/19).

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду: від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 р. у справі № 923/129/17 та від 20.03.2019 р. у справі № 905/1135/18, від 26.05.2020 р. у справі №912/2385/18.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів відзначає, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються, насамперед, судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, вказавши, що процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону, застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи у постанові від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18).

У свою чергу, врегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та №913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18, та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Отже, розумність строку визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Летичівську селищну раду.

З матеріалів справи встановлено, що Хмельницька місцева прокуратура в листах від 17.12.2020, 23.12.2020 за №№31/3-16853вих-20 та 31/3-17175вих-20 повідомила Летичівську селищну раду про намір пред`явити позов в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015 (а.с. 31-34, 38-39 т.1).

Про причини незвернення Летичівська селищна рада повідомила Хмельницьку місцеву прокуратуру листом від 21.12.2020 №2865 в якому повідомила, що Рада не буде вживати заходів по розірванню договору оренди з ТОВ Лоретта Агро , в зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, тому просить Хмельницьку міську прокуратуру вжити заходів щодо захисту інтересів селищної ради, шляхом звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823082400:03:001:0015 (а.с. 35-37 т.1).

Таким чином, Хмельницькою місцевою прокуратурою вживалися заходи щодо встановлення причин неналежного здійснення позивачем своїх повноважень у спірних правовідносинах, як і вживались заходи щодо спонукання до їх належного захисту державних інтересів.

З огляду на зазначене, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", представництва інтересів держави у суді, обґрунтував та довів бездіяльність позивача.

Щодо суті заявлених у даній справі позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2018 року між Летичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Лоретта Агро" укладено договір оренди земельної ділянки, за положеннями п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 6823082400:03:001:0015, із земель спільної сумісної власності громадян, яка знаходиться за межами населеного пункту, Летичівський район, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради.

Згідно з п. п. 14-16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння). Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди: - згідно чинного законодавства.

Пунктом 27 договору, передбачено, що орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно п. 32 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до частин 1-3 ст. 37 Закону України Про охорону земель власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, доводить що ТОВ "Лоретта Агро" використовує земельну ділянку за кадастровим номером 6823082400:03:001:0015 не за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом "а" частини 1 статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Таким чином, дострокове розірвання договору оренди можливе виключно за згодою або на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.

Як вбачається з умов договору оренди від 29.12.2018 між Летичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Лоретта Агро", сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння). Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Прокурор в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку як рілля для вирощування кукурудзи, тобто не за цільовим призначенням.

Частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: належність, допустимість, та достовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів, яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурором на підтвердження факту нецільового використання земельної ділянки за кадастровим номером 6823082400:03:001:0015 ТОВ "Лоретта Агро" надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №904-ДК/729/АП/09/01/-20 від 19.10.2020, зі змісту якого вбачається, що державним інспектором встановлено використання орендованої земельної ділянки, як рілля.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. ґ ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з ст. 143 Земельного Кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного Кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням (порушення земельного законодавства).

Правове регулювання здійснення державного контролю за використанням та охороною земель здійснюється Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV (тут і далі - в редакції станом на момент звернення з позовом до суду).

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка визначає терміни, передбачено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Держгеокадастр у відповідності до постанови КМ України від 14.01.2015 № 15.

У статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" законодавцем визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель регулюються ст. 10 Закону від 19.06.2003 № 963-IV - державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративне правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель тощо.

Статтею 144 Земельного Кодексу України (в редакції станом на момент звернення з позовом до суду) встановлено порядок припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства.

У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.

Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Однак, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять доказів (необхідних станом на момент звернення з позовом до суду), а саме протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про адміністративне стягнення, припису про усунення адміністративного правопорушення у 30-ти денний строк, припису державного інспектора щодо припинення правопорушення, постанови державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель чи державного інспектора з охорони навколишнього середовища про адміністративне стягнення за невиконання припису, повторного припису про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-ти денний строк, клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, рішення органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, колегією суддів встановлено недотримання прокурором в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради встановленого земельним законодавством порядку звернення з позовом до суду про припинення права оренди з підстави визначеною абз. а) ч. 1 ст. 143 Земельного Кодексу України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства недостатньо для звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №904-ДК/729/АП/09/01/-20 від 19.10.2020 не є належним доказом відповідно до ст. 76-77 ГПК України, порушення відповідачем умов Договору оренди землі від 29.12.2018 в частині цільового призначення її використання, як підстави для розірвання договору.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який не містить жодних ідентифікуючих ознак, зазначених певних меж, розмітки (хоча б схематично), кількості засіяної площі не достатньо на підтвердження використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність подання Заступником керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради позову в даній справі та відповідно про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018 року щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7115 га, кадастровий номер 6823082400:03:001:0015.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, невірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Відповідно до ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.21р. у справі №924/1424/20 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Летичівську селищну раду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У даному спорі Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, тобто позивачем є не прокурор, а тому і відповідний розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача/позивачів.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15.01.2019 у справі №908/799/17, від 12.01.2021 у справі №908/730/19.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2021 року у справі №924/1424/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2021 року у справі №924/1424/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

3. Стягнути з Летичівської селищної ради (31500, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.м.т. Летичів, вул.Героїв Крут, буд. 2/1, ідентифікаційний код: 04404548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" (31544, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Грушківці, вул.Голубнича, буд. 19, ідентифікаційний код: 37856886) - 3153,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

5. Матеріали справи №924/1424/20 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "24" вересня 2021 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.