Рішення

від 11.09.2007 по справі 14/304-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/304-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11.09.2007                                                                Справа №  14/304-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу  за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо", м. Херсон, про  стягнення штрафу в розмірі 9450грн.,

за участю представників

позивача: Костерний Д.М., ю/к., дов. № 2182-НЮ від 14.08.07 р.,

відповідача: Лихацький М.М., представник, дов. від 05.08.06 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо" на користь ДТГО "Південно-Західна залізниця" штраф у розмірі 9 450 грн. за неправильне зазначення у накладній коду та адреси вантажоодержувача. В обґрунтування позовнх вимог позивач посилається на положення п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України "Про транспорт", ст. ст. 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, пунктів 1.1, 1.3, 5.5 «Правил оформлення перевізних документів»затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, п. 3.15 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 із змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року за № 04-5/1429.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.08.07 р. до 11.09.07 р.

За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

На станцію Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці по накладній № 41288472 зі станції Херсон Одеської залізниці надійшов вагон № 24587628 з вантажем цемент відправником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо".

В перевізних документах зазначений одержувач –"Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо", зазначено його код - 4721 та адреса - м. Київ, вул. Куренівська, 8.

Як стверджує позивач, у вищезазначеній накладній код та адреса одержувача вказані відповідачем невірно.

Згідно п. 2.2.1. Договору про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007 р. № 6386537, укладеного між позивачем та відповідачем, кодом відповідача, як вантажовідправника та одержувача є код - 0985, адреса відповідача зазначена у договорі - м. Цюрупінськ, вул. Гвардейська, 205.

На виявлене, на думку позивача, неправильне зазначення коду та адреси одержувача в накладній № 41288472 складений акт загальної форми від 01.03.2007 р. № 4.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (в подальшому - Статут), Накладна - основний перевізний документ встановленої форми (форму затверджено наказом Мінтрансу України від 19.11.1998 р. № 460), оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 1.1 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених

наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, на кожне відправлення вантажу

відправник повинен подати станції навантаження накладну. Згідно п. 1.3. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно до статті 921 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно статті 129 Статуту, акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Як стверджує позивач, в даному випадку вантажовідправник (відповідач) неправильно зазначив код та адресу одержувача в залізничній накладній № 41288472, на що станцією Київ-Петрівка був складений вищезазначений акт загальної форми.

У п. 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту.

Згідно ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту.

Ст. 118 Статуту визначає штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до п. 3.15. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 із змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року за № 04-5/1429, у застосуванні ст. 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, провізна плата при розрахунках залежить від ваги вантажу і складає за відстань перевезення 684 км від станції Херсон Одеської залізниці до станції Київ-Петрівка Південно-Західній залізниці 1 890грн. за відправкою № 41288472.

Сума штрафу, за розрахунком позивача становить: 1 890,00 х 5 = 9 450,00 грн.

Як встановлено в ході судового розгляду справи вантажовідправником за накладною № № 41288472 був відповідач, а вантажоотримувачем філія відповідача, адреса якої –м. Київ, вул. Куренівська, 8. Вказана обставина підтверджується представленим відповідачем договором оренди нежитлового приміщення № 01 від 04.02.2004 року та положенням про філії-представництва відповідача.

Таким чином, у залізничній накладній № 41288472 невірно зазначено лише код вантажоодержувача. Відповідно ж до положень ст. 122 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, підставою для застосування господарських санкцій у вигляді штрафу є одночасне невірне зазначення як адреси так і коду одержувача.

За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

       процесуального кодексу України                                                            "24" вересня 2007 р.