Ухвала

від 25.05.2021 по справі 753/8944/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8944/21

провадження № 4-с/753/155/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Цимбал І.К., при секретарі Римар М.М., з участю адвоката Козакова О.А., приватного виконавця округу м. Києва Барладіна П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката Козакова Олександра Анатолійовича в інтересах боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із даною скаргою на дії приватного виконавця, а саме на дії делеговані останньому законом як державному реєстратору, зокрема просив рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекс номер 57716032 від 10.04.2021 11:29:47 визнати неправомірними і скасувати; дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О. щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про накладення арешту на домоволодіння визнати неправомірними; запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на домоволодіння визнати неправомірним і скасувати.

В судовому засіданні скаржник зазначив, що вказані рішення та дії державного виконавця щодо внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають вимогам закону, оскільки останні проведенні із порушенням процедури та строків, визначених для внесення відповідних відомостей.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Барладін П.О. в судовому засіданні, просив закрити провадження у справі та надав письмові заперечення посилаючись на те, що відповідні скарги на дії та рішення останнього, як державного реєстратора повинні розглядатися адміністративним судом, оскільки його сама постанова приватного виконавця, про накладення арешту на майно не оскаржується, а отже обґрунтування та вимоги скарги стосуються виключно процедурних питань, щодо делегований законом повноважень приватним виконавцям як державним реєстраторам.

Стягувач ОСОБА_2 до суду не з`явився, від представника стягувача адвоката Амельченко В.П. надійшли письмові пояснення, в яких останній просив задовольнити скаргу у повному обсязі з підстав зазначених в останній та проводити слухання у відсутність стягувача та представників останнього.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю виходячи з наступного.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О., перебуває виконавче провадження з примусового виконання: виконавчого листа № 753/3403/18 від 15.01.2020, виданий суддею Дарницького районного суду м. Києва Даниленко В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Альфа - Банк заборгованості за кредитним договором № 380/882/06 - Пі від 27.06.2006 в розмірі 633372, 35 Євро, з яких 551014,88 євро заборгованість за кредитом та 82559, 47 євро заборгованість за відсотками.

Дана скарга подана до суду в порядку передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) Судовий контроль за виконанням судових рішень . Разом з тим, із змісту та вимог скарги вбачається, що боржником фактично не оскаржуються дії та бездіяльність саме виконавця, пов`язані з виконанням судового рішення.

Так, скарга обґрунтована тим, що 19.04.2021 на підставі постанови від 17.04.2020 про накладення арешту на все майно приватний виконавець прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:57716032 від 19.04.2021 11:29:47 (далі - рішення); вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження: 41563127 (спеціальний розділ)).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), у разі накладення/зняття виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону державним реєстратором є державний, приватний виконавець.

Відповідно п.п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 18 Закону, державна реєстрація прав включає в себе, прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з п. 36 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) (далі - Порядок), заява формується та реєструється державним, приватним виконавцем самостійно.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону, відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, шо містяться в документах, напідставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідностізаконодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Скаржник стверджує, що зазначивши в якості підстави для реєстрації обтяжень, постанову від 17.01.2020 про арешт всього майна боржника, приватний виконавець повинен був зареєструвати арешт на все майно і не мав права реєструвати арешт на домоволодіння заадресою: АДРЕСА_1 . Отже, скаржник зазначає, що рішення приватного виконавця про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57716032 від 19.04.2021 11:29:47, а також дії приватного щодо внесення до Державного реєстру прав запису про арешт домоволодіння (а не всього майна) на підставі рішення від 19.04.2021 11:29:47 також є неправомірними.

Крім того, у скарзі зазначено, що реєстрація проведення після спливу строків, встановлених законодавством. Так, в інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно дата та час державної реєстрації зазначені як 17.01.2020 17:58:00 (копія інформації - додаток 3).

Згідно з ч. 13 ст. 18 Закону, датою і часом державної реєстрації прав вважається датаі час реєстрації відповідної заяви,за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Отже, 17.01.2020 є дата реєстрації заяви приватним виконавцем.

Згідно зч. 1 ст. 19 Закону, реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону, державна реєстрація права власності га інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31 2 цього Закону. Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону, строк, зазначений у частині другій цієї статті, обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

У випадках, передбачених ч. 1 ст. 23 Закону, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинений на 30 робочих днів (за наявності недоліків в документах, поданих заявником). Проте ці випадки стосуються ситуацій, коли заявник і реєстратор є різними особами. Натомість при реєстрації обтяжень, відповідно до п. 36 Порядку, заявником і реєстратором є приватний виконавець в одній особі. Це означає відсутність у приватного виконавця підстав для зупинення розгляду заяви.Отже, останнім можливим днем прийняття приватним виконавцем рішення про державну реєстрацію на підставі заяви від 17.01.2020 є 24.01.2020 (п`ятий робочий день після 17.01.2020). Рішення приватного виконавця про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте після 24.01.2020, як і дії щодо внесення запису на підставі такого рішення до Державного реєстру прав, є такими, що грубо порушують вимоги ст. 19 Закону про строки проведення реєстраційних дій.

Крім того, скарга мотивована тим, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.02.2021 було замінено стягувача Акціонерне товариство Альфа-Банк на його правонаступника ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.02.2021 року ОСОБА_2 , як новий кредитор та іпотекодержатель за Іпотечним договором №04/1-305 від 07.07.2006, зареєстрував право власності на нежитлове приміщення з №1 по №20 влітері "А", об`єкт, житлової нерухомості, загальна площа 374.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 на підставі договору відступлення (передачі) прав, серія та номер: 14, виданого 22.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В.; договору відступлення (передачі) прав, серія та номер: 13 виданого 22.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В.; іпотечного договору №04/1-305, серія та номер: 3605, виданого 17.04.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про іпотеку , сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України Про іпотеку , після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Іпотечний договір не передбачає виключень з правила, встановленого цією частиною.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України Про іпотеку , завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем).

Згідно з іпотечним договором, єдиним предметом іпотеки є нежитлове приміщення з № 1 по №20 в літері "А", об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 374.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 . Отже, з дня державної реєстрації (11.02.2021) права ОСОБА_2 на предмет іпотеки позасудове врегулювання є завершеним, а відтак будь-які вимоги стягувача до боржника, в тому числі вимоги у виконавчомупровадженні № 60995007 є недійсними з 11.02.2021.

На підтвердження повного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 380/882/06-Пі від 27.06.2006 та за Іпотечним договором №04/1-305 від 07.07.2006, ОСОБА_2 , надав розписку від 24.02.2021 про одержання виконання у повному обсязі.

Рішення та дії приватного виконавця щодо реєстрації арешту на домоволодіння були вчинені 19.04.2021 стосовно боргу, який вже був недійсним на дату їх вчинення (з 11.02.2021), про що приватний виконавець був обізнаний, оскільки він є учасником відповідної судової справи.

Скаржник зазначає, що рішення та дії приватного виконавця порушують права ОСОБА_1 , оскільки має місце не визнання факту припинення у повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №380/882/06-Пі від 27 червня 2006 року, а відтак і припинення зобов`язань за виконавчим листом № 753/3403/18, виданим Дарницьким районним судом м. Києва 15.01.2020. На підставі цього виконавчого листа у виконавчому провадженні №60995007 призначені електронні торги з примусової реалізації належних ОСОБА_1 домоволодіння, загальною площею 410.20 кв.м. та прилеглої земельної ділянки к/н: 3220888001:01:006:0012, загальною площею 0.1217 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота: №406586 подальші дії з примусової реалізації призведуть до того, що ОСОБА_1 буде протиправно позбавлений права власності на це майно.

Крім цього, оскаржувані рішення і дії приватного виконавця порушують права ОСОБА_1 , оскільки домоволодіння, про заборону відчуження якого приватний виконавецьвніс інформацію до Державного реєстру прав, знаходиться на земельній ділянці площею 0,1201 га, кадастровий номер 3220888001:01:006:0007 та земельній ділянці площею 0,1217 га, кадастровий номер 3220888001:01:006:0012.

Земельна ділянка площею 0,1201 га, кадастровий номер 3220888001:01:006:0007 є предметом іпотеки за договором іпотеки до кредитного договору № 014/3847/82/59732 від 27.08.2007, іпотекодавець - ОСОБА_1 .

Згідно з Застереженням 2 договору іпотеки, предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його від`ємними та невід`ємними поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому. Відповідно до п. 1.2.5 Договору іпотеки, в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, право власності на земельну ділянку переходить до набувача разом з будівлями та спорудами.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку , ОСОБА_1 має право задовольнити вимоги іпотекодержателя за Іпотечним договором шляхом передачі іпотекодержателю домоволодіння і земельної ділянки, на якому воно розташоване. Проте позбавлений можливості реалізувати у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі прав запису про арешт домоволодіння. Натомість, таке право могло б бути реалізоване, якщо б приватний виконавець згідно з винесеною ним же постанови від 17.01.2020 вніс до Державного реєстру прав запис про арешт на все майно. Такий запис не є перешкодою для передачі предмета іпотеки іпотекодержателю в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Скаржник зазначає, що, оскаржувані рішення і дії приватного виконавця позбавляють ОСОБА_1 права належним чином виконати свої зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки до кредитного договору № 014/3847/82/59732 від 27.08.2007.

Отже, як вбачається із змісту скарги та вимог скаржника щодо визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання неправомірними дій, щодо внесення до Державного реєстру речових прав запису про обтяження, скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав, фактично предметом оскарження єпроцедура реєстрації в Державному реєстрі речових прав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно п.3 ч.1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державним реєстратором є державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Таким чином,скаржником оскаржуються дії державного реєстратора в особі приватного виконавця Барладіна П.О., який у межах спірних правовідносин діяв як суб`єкт владних повноважень та вчинив дії стосовно скаржника, які останній вважає вчиненими з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і такими, що порушують його права.

Під час визначення юрисдикції спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо особа оскаржує дії державного реєстратора і спір не стосується речових прав чи обмеженьна нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і має розглядатися в порядкуадміністративного судочинства.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, з огляду на те, що спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, суд вважає що за своєю правовою природою вимоги скаржника стосуються публічно-правового спору фізичної особи із суб`єктом владних повноважень делегованих йому законом саме як державному реєстратору, щодо оскарження його рішень та дій, захисту прав та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Аналогійний правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц та від 23.05.2018 у справі № 815/4618/16.

Суд вважає, що у разі якби предмет скарги стосувався порушення приватним виконавцем порядку накладання арешту на спірне майно, саме як виконавчої дії шляхом визнання протиправною постанови про арешт майна від 17.01.2020 та/абопостанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22.01.2020, в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень , останню слід було б розглянути в порядку цивільного судочинства, разом із вимогами, які є предметом даної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги вище зазначене, суд приходить до висновку про те, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 256, п. 15 ч. 1 ст. 353, ст. 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за скаргою адвоката Козакова Олександра Анатолійовича в інтересах боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця закрити.

Роз`яснити скаржнику, що розгляд даного спору, віднесено до компетенції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий: