Постанова

від 20.07.2021 по справі 753/8944/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року місто Київ.

Справа 753/8944/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11321/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Желепи О.В.

суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі Міщенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суд міста Києва від 25 травня 2021 року (у складі судді Цимбал І.К., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) про закриття провадження

в справі за скарогою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна Петра Олександровича, стягувач ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення арешту,-

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року скаржник звернувся до суду із даною скаргою на дії приватного виконавця, а саме на дії делеговані останньому законом як державному реєстратору, зокрема просив рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекс номер 57716032 від 10.04.2021 11:29:47 визнати неправомірними і скасувати; дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О. щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про накладення арешту на домоволодіння визнати неправомірними; запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на домоволодіння визнати неправомірним і скасувати.

Ухвалою Дарницького районного суд міста Києва від 25 травня 2021 року провадження у справі за скаргою адвоката Козакова Олександра Анатолійовича в інтересах боржника ОСОБА_2 на дії приватного виконавця закрито.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, закриття провадження у даній справі суперечить чинному законодавству.

Вказує, що суд першої інстанції повністю проігнорував той факт, що скаржник звертався до суду першої інстанції зі скаргою на рішення і дії виконавця щодо реєстраційних дій з приводу арешту майна, як сторона виконавчого провадження, в рамках ст.447 та ст.448 ЦПК України, Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень ".

Крім того, вказує, що закриття провадження за скаргою на дії приватного виконавця і зобов`язання скаржника звертатись за захистом своїх прав до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства є грубим порушенням завдання цивільного судочинства (ефективний захист прав). Замість розгляду скарги і відновлення прав Скаржника протягом десятиденного строку суд першої інстанції змушує Скаржника відстоювати свої права в адміністративному процесі протягом кількох місяців.

Звертає увагу суду на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №823/378/16, у справі №820/4146/17, №823/235/16 ,№807/719/15. Однак, суд першої інстанції помилково посилався в ухвалі на справи №490/5986/17-ц та №815/4618/16 оскільки обставини зазначених справ є відмінними від обставин даної справи (№753/8944/21).

ПВВО м. Києва Барладіном П.О. подано відзив на апеляційну скаргу, обґрунтований тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставин справи та ухвалив законне обґрунтоване рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

ПВВО м. Києва Барладін П.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав , що ухвала районного суду відповідає вимогам закону.

Стягувач ОСОБА_3 до суду не з`явився, про день і час її розгляду повідомлявся. Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за його відсутності з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Неявка особи в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі відповідає.

Як вбачається, з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О., перебуває виконавче провадження з примусового виконання: виконавчого листа № 753/3403/18 від 15.01.2020, виданий суддею Дарницького районного суду м. Києва Даниленко В.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ Альфа - Банк заборгованості за кредитним договором № 380/882/06 - від 27.06.2006 в розмірі 633372, 35 Євро, з яких 551014,88 євро заборгованість за кредитом та 82559, 47 євро заборгованість за відсотками.

Скарга, яка є предметом розгляду, подана до суду в порядку передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) Судовий контроль за виконанням судових рішень . Разом з тим, із змісту та вимог скарги вбачається, що боржником фактично не оскаржуються дії та бездіяльність виконавця, пов`язані з виконанням судового рішення.

Скарга обґрунтована тим, що 19.04.2021 на підставі постанови від 17.04.2020 про накладення арешту на все майно приватний виконавець прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:57716032 від 19.04.2021 11:29:47 (далі - рішення); вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження: 41563127 (спеціальний розділ)).

Скаржник стверджує, що зазначивши в якості підстави для реєстрації обтяжень, постанову від 17.01.2020 про арешт всього майна боржника, приватний виконавець повинен був зареєструвати арешт на все майно і не мав права реєструвати арешт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, скаржник зазначає, що рішення приватного виконавця про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57716032 від 19.04.2021 11:29:47, а також дії приватного щодо внесення до Державного реєстру прав запису про арешт домоволодіння (а не всього майна) на підставі рішення від 19.04.2021 11:29:47 також є неправомірними.

Крім того, у скарзі зазначено, що реєстрація проведенапісля спливу строків, встановлених законодавством. Так, в інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно дата та час державної реєстрації зазначені як 17.01.2020 17:58:00 (копія інформації - додаток 3).

Останнім можливим днем прийняття приватним виконавцем рішення про державну реєстрацію на підставі заяви від 17.01.2020 є 24.01.2020 (п`ятий робочий день після 17.01.2020). Рішення приватного виконавця про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте після 24.01.2020, як і дії щодо внесення запису на підставі такого рішення до Державного реєстру прав, є такими, що грубо порушують вимоги ст. 19 Закону про строки проведення реєстраційних дій.

Крім того, скарга мотивована тим, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.02.2021 було замінено стягувача Акціонерне товариство Альфа-Банк на його правонаступника ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.02.2021 року ОСОБА_3 , як новий кредитор та іпотекодержатель за Іпотечним договором №04/1-305 від 07.07.2006, зареєстрував право власності на нежитлове приміщення з №1 по №20 влітері "А", об`єкт, житлової нерухомості, загальна площа 374.7 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 на підставі договору відступлення (передачі) прав, серія та номер: 14, виданого 22.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В.; договору відступлення (передачі) прав, серія та номер: 13 виданого 22.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В.; іпотечного договору №04/1-305, серія та номер: 3605, виданого 17.04.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.

Скаржник вважає, що виконавець проводив реєстраційні дії з приводу обтяження майна, не врахувавши, що у боржника були відсутні зобов`язання, оскільки вже було в позасудовий порядок звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Під час визначення юрисдикції спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо особа оскаржує дії державного реєстратора і спір не стосується речових прав чи обмеженьна нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суд першої інстанції закриваючи провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України вірно встановив, що скарга не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, за своєю правовою природою вимоги скаржника стосуються публічно-правового спору фізичної особи із суб`єктом владних повноважень делегованих йому законом саме як державному реєстратору, щодо оскарження його рішень та дій, захисту прав та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Всі вимоги скарги, стосуються лише реєстраційних дій, які вчинялись виконавцем , як суб`єктом владних повноважень.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), у разі накладення/зняття виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону державним реєстратором є державний, приватний виконавець.

Відповідно п.п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 18 Закону, державна реєстрація прав включає в себе, прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з п. 36 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) (далі - Порядок), заява формується та реєструється державним, приватним виконавцем самостійно.

Доводи скарги про те, що скаржник звертався до суду першої інстанції зі скаргою на рішення і дії виконавця щодо арешту майна, як сторона виконавчого провадження, в рамках ст.447 та ст.448 ЦПК України, Розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень , колегія суддів вважає такими, що не впливають на законність постановленої ухвали.

Незважаючи на те, що скаргу було подано до суду першої інстанції боржником в порядку передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України Судовий контроль за виконанням судових рішень , боржником фактично не оскаржуються дії/бездіяльність саме виконавця, в межах його повноважень визначених Законом України Про виконавче провадження пов`язаних із виконанням відповідного судового рішення. Зокрема боржником не оскаржуються дії виконавця, щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 17.01.2020 року, на підставі якої в Державному реєстрі речових прав було проведено реєстрацію відповідного обтяження.

Всі вимоги боржника, що викладенні в скарзі стосуються виключно дій виконавця, як державного реєстратора, в Державному реєстрі речових прав. Оскаржувані дії державного реєстратора не стосуються речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, отже спір є публічно-правовим і його слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи скарги про те, що строк розгляду скарги на дії виконавця в порядку ЦПК України значно менший ніж розгляд адміністративного позову в адміністративному суді правового значення не мають, оскільки заявлені скаржником вимоги мають розглядатись саме в адміністративному, а не в цивільному судочинстві .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №823/378/16, у справі №820/4146/17, №823/235/16 ,№807/719/15 не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки у цих постановах Верховний Суд не досліджував питання юрисдикції оскарження дій приватного виконавця щодо реєстрації обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суд міста Києва від 25 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 липня 2021 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді В.А. Кравець

О.Ф. Мазурик