Ухвала

від 26.05.2021 по справі 757/23679/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23679/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування простих бездокументарних іменних акцій недійсним та застосування реституції за недійсним договором,-

ВСТАНОВИВ:

5 травня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

06 травня 2021 року визначено суддю для розгляду справи та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

25 травня 2021 року на судовий запит від 07 травня 2021 року надійшли відомості про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 26 травня 2021 року у справі відкрито провадження.

Разом із позовною заявою представником позивача - ОСОБА_6 подано заяву про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі.

Представник позивача у заяві посилається на те, що 18.11.2013 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений нотаріусом Одинцовського нотаріального округу Московської області Нестеровим О.В., за реєстровим номером ДГ-1-271, за умовами якого ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 000 000 доларів США та зобов`язувався повернути отримані кошти до 17.11.2015 р.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2018 р. у цивільній справі №757/55453/18-ц, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованість в розмірі 5 615 404, 10 доларів США, зазначене рішення набрало законної сили 20.05.2020 року.

17.06.2020 р. приватним виконавцем Пишним A.B. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості, однак при перевірці майнового стану боржника приватним виконавцем Пишним A.B. було встановлено, що ОСОБА_4 06.03.2019 р. уклала договір дарування цінних паперів на ім`я ОСОБА_5 .

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хоменко Вікторією Валеріївною, номер в реєстрі 239. Відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала дочці - ОСОБА_5 , цінні папери - акції прості бездокументарні іменні, номінальною вартістю 0,25 грн, у кількості 21 639 712 штук, (38,6423% від загальної кількості), міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , цінні папери ПРАТ МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД , код ЄДРПОУ 00373965.

На думку представника позивача у вказаних діях вбачається недобросовісна поведінка по відношенню до кредитора, яким є ОСОБА_8 .

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до пунктів 3, 4 частини першої ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам відповідно до роз`яснень у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Оскільки позовні вимоги, заявлені в справі, є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 29.03.2021 р. у справі № 910/16800/20, де вказано, що колегія суддів дійшла висновку, що вжиті господарськими судами заходи забезпечення позову не мають правового зв`язку з предметом позовних вимог (розірвання договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі товариства; визнання недійсним акта приймання-передачі частини частки в статутному капіталі товариства; визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства; визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства; скасування реєстраційних дій; визнання права власності на частку), під час розгляду яких судами буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для розірвання договору, визнання договору недійсним та скасування реєстраційних дій.

Подібна правова позиція викладена й в постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 902/774/20, від 25.01.2021 у справі № 902/775/20.

Враховуючи викладене, підстави та предмет заявленого позову, який має немайновий характер, вбачається відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування простих без документарних іменних акцій недійсним та застосування реституції за недійсним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.Л. Бусик