Ухвала

від 28.05.2021 по справі 907/402/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"28" травня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/402/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Монінвест» б/н від 27.05.2021 року про вжиття заходів забезпечення позову , додану до матеріалів позовної заяви у справі № 907/402/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Монінвест» , м. Мукачево

до Мукачівської міської ради, м. Мукачево

про визнання протиправним та скасування рішення Мукачівської міської ради 8 скликання «Про припинення виробничо-комерційному товариству «Мон-Інвеcт» права постійного користування земельними ділянками на території Мукачівської міської територіальної громади» № 358 від 27.05.2021 року, яким вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Мукачева (Мукачівська міська територіальна громада), на підставі п. З Мирової угоди від 18.09.2006 року, укладеної між директором ВКТ «Мон-Інвест» в особі директора Цанько В.І. та Мукачівською міською радою особі міського голови м. Мукачево Петьовка В.В., затвердженої ухвалою Господарського суду Закарпатської області № 4/88 від 07.12.2006 року, згідно державного акту на право постійного користування землею виданого Виробничо - комерційному товариству «Мон-Інвест» від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316, загальною площею 1,5982 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» , за кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га (код за КВЦПЗ - 03.07); 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га (код за КВЦПЗ - 03.07); визнання за ТОВ ВК «Монінвест» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» ,

шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» , які перебувають у постійному користуванні ТОВ ВК «Монінвест» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Монінвест» , м. Мукачево звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовними вимогами до Мукачівської міської ради, м. Мукачево про визнання протиправним та скасування рішення Мукачівської міської ради 8 скликання «Про припинення виробничо-комерційному товариству «Мон-Інвеcт» права постійного користування земельними ділянками на території Мукачівської міської територіальної громади» № 358 від 27.05.2021 року, яким вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Мукачева (Мукачівська міська територіальна громада), на підставі п. 3 Мирової угоди від 18.09.2006 року, укладеної між директором ВКТ «Мон-Інвест» в особі директора Цанько В.І. та Мукачівською міською радою особі міського голови м. Мукачево Петьовка В.В., затвердженої ухвалою Господарського суду Закарпатської області № 4/88 від 07.12.2006 року, згідно державного акту на право постійного користування землею виданого Виробничо - комерційному товариству «Мон-Інвест» від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316, загальною площею 1,5982 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» , за кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га (код за КВЦПЗ - 03.07); 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га (код за КВЦПЗ - 03.07); визнання за ТОВ ВК «Монінвест» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» .

До матеріалів вищезазначеної позовної заяви позивач також додав заяву про вжиття заходів забезпечення позову б/н від 27.05.2021 року шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» , які перебувають у постійному користуванні ТОВ ВК «Монінвест» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник покликається на те, що дії Мукачівської міської ради щодо припинення позивачу права постійного користування земельними ділянками, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачу правомірно належить право постійного користування вищевказаними земельними ділянками на підставі акту на право постійного користування землею, за користування якими позивач регулярно та справно сплачує орендну плату до місцевого бюджету, та не має на меті відмовлятися від користування такими.

Прийняття відповідачем оспорюваного у даній справі рішення, позивач вважає черговою і неодноразовою спробою позбавлення позивача права користування вищезазначеними земельними ділянками, та наполягає на наявності підстав для забезпечення позову у даній справі з метою недопущення подальшого порушення прав позивача, відновлення та захист яких може бути утруднений внаслідок можливого переоформлення речових прав на земельні ділянки, відчуження земельних ділянок чи їх передачі в оренду третіх осіб.

До заяви про забезпечення позову у справі № 907/402/21 заявником подані докази сплати судового збору за подання суду заяви про забезпечення позову.

Доповненнями до заяви про забезпечення позову б/н від 28.05.2021 року заявник (позивач) із покликанням на судову практику Верховного Суду зазначає, що без вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, позивач фактично позбавляється ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної судової справи, за захистом яких він звернувся. Такі доводи позивач обґрунтовує фактичними обставинами справи, які, на його переконання, вказують на те, що відповідач вже самим рішенням вживає заходів до припинення речових прав позивача на спірні земельні ділянки та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» саме з фактом державної реєстрації речових прав пов`язане їх виникнення та можливість реалізації.

Заявник вказує, що відповідач після реєстрації речових прав на спірні ділянки зможе приймати будь - які рішення щодо їх наступної передачі та долі. Такі обставини, на думку заявника, підтверджуються публікаціями в пресі, де зазначено: "Після повернення ділянки у власність міської ради територію приведуть до ладу та облаштують тут парк. Міська влада закликає містян подавати свої пропозиції щодо будівництва нового парку в мікрорайоні Росвигово", - йдеться у повідомленні Мукачівської міської ради. Тобто, відповідач вже публічно зазначає, що має намір вчиняти відповідні дії щодо спірних земельних ділянок.

За доводами заявника, здійснення співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, свідчить про те, що заявлений позивачем захід забезпечення позову щодо заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельних ділянок є обґрунтованим.

З врахуванням наведених обставин заявник наполягає на наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши наведені заявником (позивачем) доводи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в судовому процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

В даному випадку, заявник (позивач) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України просить заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок.

При цьому, позивач подав позов про визнання протиправним та скасування рішення Мукачівської міської ради 8 скликання «Про припинення виробничо-комерційному товариству «Мон-Інвеcт» права постійного користування земельними ділянками на території Мукачівської міської територіальної громади» № 358 від 27.05.2021 року та визнання за ТОВ ВК «Монінвест» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, оскільки вважає, що має законні підстави для користування такими - державний акт на право постійного користування землею від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовує її утрудненням, а то і неможливістю поновлення його порушених прав внаслідок можливого переоформлення речових прав на земельні ділянки, відчуження земельних ділянок чи їх передачі в оренду третіх осіб.

Тобто, реєстрація права власності на підставі оскаржуваного рішення за відповідачем чи територіальною громадою міста Мукачева автоматично означатиме припинення володіння спірним майном у позивача. Тому, визнання незаконним оскаржуваного рішення відповідача не призведе до ефективного способу захисту порушених прав позивача. В такому разі, позивач буде позбавлений можливості захистити свої права у визначений законом спосіб, хоча такий є на даний час належним та оптимальним способом захисту.

В іншому разі, виникнення речових прав (їх реєстрація) за відповідачем зумовить необхідність звернення позивача з іншим позовом.

Також існує ймовірність, що відповідач розпорядиться спірними ділянками на користь інших осіб, прийме рішення про реєстрацію речових прав таких осіб, що унеможливить та ускладнить захист прав позивача. Вказані обставини є підставою для вжиття заходів забезпечення позову згідно приписів процесуального законодавства.

При цьому, у даному випадку, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно спірного майна на підставі оспорюваного рішення відповідача, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів товариства.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року за № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року за № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» , які перебувають у постійному користуванні ТОВ ВК «Монінвест» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 907/402/21.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

При постановленні даної ухвали суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду № 907/73/19 від 26.08.2020 року, № 915/508/18 від 09.11.2018 року, № 916/3479/19 від 12.03.2020 року, № 902/1051/19 від 24.06.2020 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

З огляду на наведені приписи щодо зустрічного забезпечення позову, оскільки відносини у даній справі не є врегульованими та залишаються спірними, з урахуванням предмету заявлених позовних вимог, що носять немайновий характер, суд не вбачає наразі доцільності застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Монінвест» б/н від 27.05.2021 року про вжиття заходів забезпечення позову , додану до матеріалів позовної заяви у справі № 907/402/21, задоволити.

2. Заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 2110400000:01:003:0260, площею 1,3095 га; 2110400000:01:003:0261, площею 0,2887 га, розташованими в м. Мукачево в районі вул. Росвигівська, цільове призначення «для будівництва та обслуговування гостиннично - розважального центру» , які перебувають у постійному користуванні ТОВ ВК «Монінвест» (код ЄДРПОУ: 22087349, місцезнаходження: 89600, м. Мукачево, вул. Берегівська - Об`їздна, буд. 30) на підставі державного акту на право постійного користування землею від 24.11.1997 року серія І-ЗК № 000316. до набрання законної сили рішенням суду у справі № 907/402/21.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Монінвест» , 89600, м. Мукачево, вул. Берегівська - Об`їздна, будинок, 30 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 22087349)

3. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме з 28.05.2021 року та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.05.2024 року.

4. На підставі ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

5. Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 28.05.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.