Ухвала

від 26.05.2021 по справі 308/11884/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11884/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000469 старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого в ОВС2відділення слідчоговідділу УправлінняСБ Українив Закарпатськійобласті майорюстиції ОСОБА_3 за погодженням з начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого суддіз клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтуваннявимог клопотанняпосилаєтьсяна те,що в рамках даного провадження досліджуються обставини вчинення за попередньою змовою групою посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області зловживання своїм службовим становищем, яке проявилося у забезпеченні протиправного безоплатного виділення у приватну власність вкритої лісовими угіддями земельної ділянки яка перебуває у державній власності та розташована за межами населеного пункту, площею близько 53.4 гектари, під виглядом земель сільськогосподарського призначення, та всупереч розпорядження Кабінету міністрів України № 60-р від 31 січня 2018 р., яким органи Держгеокадастру було зобов`язано після формування земельних ділянок за результатами інвентаризації земель, передати встановлені ділянки в порядку ст. 117 ЗК України, у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад. Механізм протиправного виділення полягав у здійсненні поділу земельного масиву площею 53.4 гектари на відповідну кількість земельних ділянок площею по 2 гектари, оскільки саме вказана площа визначена ст.121 Земельного кодексу України, як норма безоплатної передачі землі для ведення особистого селянського господарства, та здійснення передачі виділених земельних ділянок на користь фіктивних заявників. Фіктивними заявниками є особи, які не мали реального наміру отримувати у власність та використовувати для ведення ОСГ відповідні земельні ділянки, а були залучені учасниками злочинної змови для використання їх права на одноразове безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення ОСГ, та взяли на себе обов`язок здійснення в подальшому перереєстрації отриманої ділянки на визначених учасниками злочинної змови осіб.

Так, в 2019 році Закарпатською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» було проведено інвентаризацію земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, в ході проведення якої, було про інвентаризовано, та під кадастровим номером 2124883000:10:011:0004 внесено до електронної системи Держгеокадастру в якості земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельну ділянку площею 53,4 гектари, суцільно вкриту лісовими угіддями.

22 квітня 2021 року, за вказаним фактом слідчим слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було проведено обшук в помешканні громадянина України ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено наступні документи:

1.Картонна коробка білого кольору в якій містяться 2 пристрої, зовні схожі на спеціальні пристрої негласного отримання інформації з передніми обкладинками;

2.Коробка жовтого кольору в якій міститься пристрій схожий спеціальний пристрій негласного отримання інформації;

3.Блок памяті WD blue S/N WX71A65ENTFU;

4.Рукописні записи які місяться на аркуші формату А4 та починаються зі слів «втрати Гать 4 (+36?)…»;

5.Мобільний телефон марки нокіа темного кольору в чехлі;

6.Ноутбук марки DELL S/N970QM52;

7.Флеш накопичувач білого кольору з картою памяті 128 ГБ.

Слідчий зазначає, що на даний час, у органа досудового розслідування є підстави вважати, що всі вилучені предмети містять ознаки речового доказу, як визначено ч. 1 ст. 98 КПК України і будуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.

23.04.2021, вказані вище речі, постановою слідчого визнані як речові докази у зазначеному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що вилучені предмети містять ознаки передбачені ч. 1 ст. 98 КПК України та вище вказані предмети свідчать про можливе вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочинної діяльності, у той же час можуть бути предметом кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, слідчий просить суд накласти арешт на тимчасово вилучені речі, під час проведення обшуку квартири за АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судове засідання слідчий не зявився. Надав суду клопотання про розгляд клопотання у його відсутності. Просив клопотання задовольнити.

Володілець вилученого майна ОСОБА_6 в судове засідання не зявився. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 21.10.2020 року внесені до ЄРДР за № №42020070000000469, попередня правова кваліфікація ч.2 ст. 364 КК України.

Як встановлено, 22квітня 2021року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було проведено обшук в помешканні громадянина України ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено :

- Картонна коробка білого кольору в якій містяться 2 пристрої, зовні схожі на спеціальні пристрої негласного отримання інформації з передніми обкладинками;

- Коробка жовтого кольору в якій міститься пристрій схожий спеціальний пристрій негласного отримання інформації;

- Блок памяті WD blue S/N WX71A65ENTFU;

- Рукописні записи які місяться на аркуші формату А4 та починаються зі слів «втрати Гать 4 (+36?)…»;

- Мобільний телефон марки нокіа темного кольору в чехлі;

- Ноутбук марки DELL S/N970QM52;

- Флеш накопичувач білого кольору з картою памяті 128 ГБ.

Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 від 23 квітня 2021 року вилучені під час проведення обшуку в помешканні громадянина України ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , предмети визнано речовим доказом.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Відповіднодоч.2ст.170КПКУкраїниарештмайнадопускаєтьсязметоюзабезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Увипадку,передбаченомупунктом 1частинидругоїцієїстатті,арешт накладається на майно будь-якої фізичноїабоюридичноїособи занаявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимустатті 98цьогоКодексу (ч.2,ч.3 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,судповиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арештмайнанакладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявністьобґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінальногоправопорушення або суспільно небезпечногодіяння,щопідпадаєпід ознаки діяння,передбаченого закономУкраїни про кримінальнувідповідальність(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадках, передбаченихпунктами 3, 4частинидругої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливістьспеціальноїконфіскації майна(якщо арештмайна накладається увипадку, передбаченомупунктом 2частини другоїстатті170 цього Кодексу);4) розміршкоди, завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження прававласності завданнямкримінального провадження; 6)наслідки арешту майна дляпідозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківськихрахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПК України визначено, що заборона або обмеження користування,розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, якіпідтверджують,щоїх незастосуванняпризведе до приховування, пошкодження,псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Метою накладенняарештунацемайно,слідчимсуддеює забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Слідчимсуддеювстановленабезумовнапереконливість щодозастосуваннятакого заходу забезпеченнякримінальногопровадженняякарештмайна,оскільки вилученнямайна проведено згідно встановленоїпроцедури, строкназверненняз клопотанням не порушений, враховуючи правову підставу для арештумайната достатність доказів,що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майнадля іншихосіб, розуміючи,щоарешт вказаногомайна непризведе до зупиненнята надмірного обмеженняправомірної підприємницької діяльностіабо інших наслідків, які суттєво позначаютьсянаінтересах інших осіб, приймаючи доуваги практику Європейського судуз прав людинитаположенняст.1 Протоколу №1 доКонвенції,якапроголошує, що кожнафізична абоюридична особа має правомирноволодіти своїммайном, ніхтоне можебутипозбавленийсвогомайна, інакше якв інтересах суспільстваінаумовах, передбачених закономабо загальними принципами міжнародного права, прицьому позбавлення цьогоправа відбуваєтьсяв суворому додержанні як національного, так іміжнародного законів,щобне призводити до свавіллязбоку правоохоронних органів навтручання вправовласності, враховує можливістьвикористанняйого якдоказууданому кримінальному провадженні,оскільки зайого допомогою може бути виконане завдання досудового розслідуваннящодо встановленнята з`ясування всіхобставинвчиненогокримінальногоправопорушення , томуслідчий суддявважає,що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підстави для арештумайна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозгляді даногоклопотаннявбачаєпотенційну загрозу ташкодудлякримінальногопровадженнявразівідмовиунакладенніарешту та повернення вилученого майна.

Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майна зметоюпопередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню, томупідстав сумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадженняслідчий суддяневбачає.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник,інший власникабоволоділецьмайна, якінебули присутні при розгляді питанняпро арештмайна,маютьправо заявитиклопотанняпро скасуванняарешту майна повністюабочастково.

Керуючись ст.ст. 170-173,309КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000469 старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:

1.Картонна коробка білого кольору в якій містяться 2 пристрої, зовні схожі на спеціальні пристрої негласного отримання інформації з передніми обкладинками;

2.Коробка жовтого кольору в якій міститься пристрій схожий спеціальний пристрій негласного отримання інформації;

3.Блок памяті WD blue S/N WX71A65ENTFU;

4.Рукописні записи які місяться на аркуші формату А4 та починаються зі слів «втрати Гать 4 (+36?)…»;

5.Мобільний телефон марки нокіа темного кольору в чехлі;

6.Ноутбук марки DELL S/N970QM52;

7. Флешнакопичувач білогокольору зкартою памяті128ГБ, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня іі оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1