П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2893/20
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Херсон, 08 грудня 2020 року
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, за участю третьої особи Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2020року ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, за участю третьої особи Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області, про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови винести наказ в порядку ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, яке направлено до Генічеського районного суду Херсонської області Вищою радою правосуддя;
- зобов`язання відповідача на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 №2119/0/15-20 в порядку ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" винести наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України;
- на підставі вказаного наказу зобов`язання відповідача внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_2 , завірити його підписом керівника, або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт Закону;
- зобов`язання відповідача надіслати вказаний наказ до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління державної судової адміністрації Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу та до сектору кадрової роботи для залучення до особової справи судді у відношенні ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Указом Президента України від 07.09.1996 №814/96 ОСОБА_2 призначений на посаду судді Генічеського районного суду Херсонської області. Постановою Верховної Ради України від 12.04.2012 №4638-VI ОСОБА_2 був звільнений з посади судді Генічеського районного суду за порушення присяги. 19.01.2017 Європейський Суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України" (заява № 5114/09 та 17 інших, в тому числі і заява позивача № 77810/12), яким визнане порушення Україною відносно ОСОБА_2 положень ст.ст. 6 § 1 та 8 Конвенції. Рішенням Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 800/340/17 визнана незаконною та скасована постанова Верховної Ради України від 12.04.2012 № 4638-VI в частині звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області у зв`язку з порушенням присяги. 14.07.2020 Вища рада правосуддя прийняла рішення № 2119/0/15-20 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яке направлено голові Генічеського районного суду. 14.08.2020 та повторно 01.09.2020 позивач звернувся до голови Генічеського районного суду із заявою про виконання вимог статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: винести наказ про звільнення позивача з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та внести відповідний запис до трудової книжки позивача. 25.08.2020 позивач отримав відповідь відповідача про відсутність підстав для прийняття наказу про звільнення ОСОБА_2 , оскільки позивач не зарахований до штату Генічеського районного суду, тобто відсутні будь-які правовідносини між ОСОБА_2 та судом. Посилаючись на статтю 126 Конституції України, статтю 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду ОСОБА_1 щодо відмови на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Зобов`язано Генічеський районний суд Херсонської області (код ЄДРПОУ 02886775, 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленко, 66) на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Генічеського районного суду Херсонської області (код ЄДРПОУ 02886775, 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленко, 66).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням у частині, якою позовні вимоги задоволено, Генічеським районним судом Херсонської області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині якою задоволено позовні вимоги, ухвалити у цій частині рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в решті рішення залишити без змін.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що звільнення позивача з посади судді відбулось на підставі постанови ВРУ від 12.04.2012р., прийнятої на підставі подання, внесеного Вищою радою юстиції на підставі Рішення № 109/0/15-12 Про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги . В свою чергу питання про поновлення ОСОБА_2 на посаді судді повинно бути вирішене у спосіб, встановлений чинним законодавством на даний час, тобто Вищою радою правосуддя, як єдиним компетентним органом повноважним приймати рішення щодо призначення суддів на посади. На думку апелянта, судом першої інстанції під час розгляду вказаної справи жодним чином не було проаналізовано доводи відповідача у справі з приводу того, що оскільки позивач не зарахований в штат Генічеського районного суду Херсонської області, то відповідно й підстави для прийняття наказу про його звільнення з посади судді цього суду відсутні. На думку апелянта, судове рішення у даній справі не містить належного обґрунтування того, чому суд прийшов до висновку, що статус судді Волвенка О.І. у якості судді було поновлено автоматично з часу скасування постанови ВРУ від 12.04.2012р., та чому не були враховані судом першої інстанції правові висновки судового рішення у справі №540/2038/18 та Верховного суду з цього питання.
На підставі приписів ст. 311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Указом Президента України від 07.09.1996 № 814/96 "Про призначення суддів", ОСОБА_2 призначений на посаду судді Генічеського районного суду Херсонської області.
Постановою Верховної Ради України від 05.07.2001 № 2613-III ОСОБА_2 обраний суддею Генічеського районного суду Херсонської області безстроково.
24.01.2012 Вища рада юстиції прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 з посади судді за порушення присяги.
Постановою Верховної Ради України від 12.04.2012 № 4638-VI, ОСОБА_2 звільнений з посади судді Генічеського районного суду за порушення присяги.
На виконання постанови Верховної Ради України від 12.04.2012 № 4638-VI, голова Генічеського районного суду Херсонської області 03.05.2012 виніс наказ № 3-1-2/14, яким ОСОБА_2 відраховано зі штату Генічеського районного суду Херсонської області, та надано доручення на проведення повного розрахунку.
19.01.2017 Європейський Суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України" (заява № 5114/09 та 17 інших, в тому числі і заява позивача № 77810/12) (KULYKOV AND OTHERS v. UKRAINE (Аррlісаtіоnsnos. 5114/09 аnd 17 others - seeappendedlist), яким постановив, що Україна порушила стосовно ОСОБА_2 : пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності; статтю 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя.
Згідно вимог частини 2 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення набуло статусу остаточного 19.04.2017.
06.03.2018 Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 800/340/17, якою позов ОСОБА_2 задоволений частково; визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 12.04.2012 № 4638-УІ в частині звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог (щодо визнання неправомірними дій ВРУ по розгляду рішення ВРЮ від 24.01.2012).
Верховна Рада України листом від 09.09.2019 надіслала Вищій раді правосуддя копію подання Вищої ради юстиції від 20.02.2012 про звільнення судді Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 з посади за порушення присяги судді.
Розглянувши подання Вищої ради юстиції від 20.02.2012, Вища рада правосуддя 14.07.2020 прийняла рішення № 2119/0/15-20 про звільнення судді ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
14.08.2020р. ОСОБА_2 звернувся до голови Генічеського районного суду із заявою, в якій просив:
1. На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яке направлене до Генічеського районного суду Херсонської області Вищою радою правосуддя, винести відповідний наказ в порядку статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
2. На підставі вказаного наказу внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_2 , завірити його підписом керівника, або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт Закону.
3. Копію наказу надіслати до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу та до сектору кадрової роботи для залучення до особової справи судді.
4. Визначити порядок надання Генічеському районному суду Херсонської області трудової книжки ОСОБА_2 для внесення до неї відповідних записів, яка буде надана суду за першою письмовою чи усною вимогою.
19.08.2020р. Генічеський районний суд надіслав ОСОБА_2 лист № 01-18/178/2020 за підписом в.о.голови суду, в якому зазначив, що питання поновлення позивача на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області не було вирішено у спосіб, встановлений чинним законодавством України (відсутнє відповідне рішення Вищої ради правосуддя), його не було зараховано до штату Генічеського районного суду Херсонської області, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття головую суду наказу про відрахування ОСОБА_2 зі штату суддів, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20, внесення запису до трудової книжки та проведення відповідних розрахунків.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 є підставою для видання відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України. Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII передбачені повноваження голови суду видати відповідний наказ на підставі акта про призначення чи про звільнення судді з посади.
Оскільки, як вказав суд першої інстанції, на звернення позивача із заявою про видачу наказу про звільнення ОСОБА_2 відповідач у листі від 19.08.2020 відмовив у вчиненні таких дій, суд вважав що у даному випадку мають місце протиправні дії відповідача щодо відмови видати наказ, тобто відсутні ознаки бездіяльності, у зв`язку із чим дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 №2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_2 , завірити його підписом керівника, або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою та зобов`язання надіслати наказ до Територіального управління державної судової адміністрації Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вказав на їх передчасність, оскільки внесення записів до трудової книжки працівника здійснюється після видання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За визначенням ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII).
Як встановлено ч. 1 ст. 128 Конституції України, призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст. 112 Закону № 1402-VIII, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Як було обґрунтовано враховано судом першої інстанції, із дня прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 із посади судді Генічеського районного суду Херсонської області 12.04.2012р., внесені зміни до законодавства, що регулює питання призначення та звільнення судді.
Станом на 12.04.2012р. повноваження щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, належали Верховній Раді України.
Між тим, 30.09.2016р. набрали чинності Закони України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", а 05.01.2017 - Закон України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", на виконання яких створена Вища рада правосуддя.
У розумінні ч. 2 ст. 112 Закону № 1402-VIII, рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя".
В свою чергу, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначені Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII (далі Закон № 1798-VIII).
Так, згідно приписів ст. 3 Закону № 1798-VІІІ до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про звільнення судді з посади.
Підставою для звільнення судді згідно із п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 56 Закону № 1798-VІІІ, питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя, за результатом розгляду якого Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вказано вище, 14.07.2020р. Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 2119/0/15-20 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним та вмотивованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки стосовно судді Волвенка О.І. наявне рішення Вищої ради правосуддя, прийняте у межах наданих їй повноважень,підтвердивши у такий спосіб, що після скасування Верховним Судом постанови Верховної Ради України від 12.04.2012 № 4638-УІ в частині звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду, статус позивача повернутий у попередній стан, тобто з дня набрання постановою Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 800/340/17 законної сили, ОСОБА_2 набув статусу судді Генічеського районного суду.
Приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1402-VIII визначено, що голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
Тобто, видати відповідний наказ на підставі акта про призначення чи про звільнення суддіз посади, а саме в даному випадку відповідного рішення Вищої ради правосуддя,належить до повноважень голови суду.
За вказаного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 є підставою для видання відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Частиною 3 ст. 24 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Отже, за даним позовом вчинення дій зобов`язального характеру належить суб`єкту владних повноважень Генічеському районному суду.
Разом з тим, що судова колегія також погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що в даному випадку відсутні ознаки протиправної бездіяльності відповідача, а мали місце саме протиправні дії, оскільки за прийняттям відповідного наказу відповідачем позивач звертався на що отримав відмову у листі від 19.08.2020р.
На підставі всього викладеного вище, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 №2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, а також зобов`язання відповідача на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Доводи апеляційної скарги зводяться загалом о того, що відповідач вважає відсутніми правові підстави для прийняття наказу про звільнення позивача, адже ОСОБА_2 не поновлений на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області, відтак не знаходиться у штаті суду.
Апеляційний суд критично оцінює такі доводи апеляційної скарги, оскільки предметом спору у даній справі не виступало прийняття рішення про поновлення позивача на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області, а спірним є лише невиконання відповідачем вимоги закону щодо прийняття відповідного рішення про звільнення судді на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020р. № 2119/0/15-20, у відповідності до п. 4 ч.1 ст. 24 ЗУ Про судоустрій та статус суддів .
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду першої інстанції в частині якою відмовлено у задоволенні позовних вимог апелянтом не оскаржується, відтак у цій частині апеляційним судом не надається оцінка висновкам суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Генічеського районного суду Херсонської області - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 540/2893/20- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2021 |
Оприлюднено | 01.06.2021 |
Номер документу | 97276893 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні