Ухвала

від 12.07.2021 по справі 540/2893/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2893/20

адміністративне провадження № К/9901/23558/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Генічеського районного суду Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №540/2893/20 за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, за участю третьої особи Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, за участю третьої особи Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови винести наказ в порядку статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту3 частини шостої статті 126 Конституції України, яке направлено до Генічеського районного суду Херсонської області Вищою радою правосуддя;

- зобов`язати відповідача на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 №2119/0/15-20 в порядку статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" винести наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;

- на підставі вказаного наказу зобов`язання відповідача внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 , завірити його підписом керівника, або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт Закону;

- зобов`язати відповідача надіслати вказаний наказ до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління державної судової адміністрації Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків стажу та грошових виплат за час вимушеного прогулу та до сектору кадрової роботи для залучення до особової справи судді у відношенні ОСОБА_1 .

08 грудня 2020 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни щодо відмови на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Зобов`язано Генічеський районний суд Херсонської області (код ЄДРПОУ 02886775, 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленко, 66) на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.07.2020 № 2119/0/15-20 видати наказ про звільнення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Генічеського районного суду Херсонської області (код ЄДРПОУ 02886775, 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленко, 66).

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Генічеським районним судом Херсонської області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 червня 2021 року.

В касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги лише зазначив пункт підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, проте, в касаційній скарзі відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не зазначено конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, довівши подібність таких правовідносин.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (частина друга статті 330 КАС України).

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Подана касаційна скарга містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстави для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме в касаційній скарзі відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не зазначено конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, довівши подібність таких правовідносин, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Генічеського районного суду Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №540/2893/20 за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, за участю третьої особи Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова