Постанова

від 31.05.2021 по справі 400/1158/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1158/20

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Миколаєві, 24 листопада 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, про визнання протиправним рішення від 10.09.2019 року № 247, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (надалі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення 23 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 10.09.2019 р. № 247 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за заявою від 27.06.2019 р.;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий № 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ра Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу Шевченкове), за заявою від 27.06.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, рішенням від 10.09.2019 р. № 247 відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявником в графічних матеріалах, не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними ст. 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань. На думку позивача, рішення є немотивованим, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 поданодо суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення даного позову.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено підстав відмови зазначених у рішенні від 10.09.2019р. № 247, не надано їм належної правової оцінки. Що стосується обставини користування Громадським об`єднанням по випасу худоби с. Шевченкове Степове земельною ділянкою площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, то на момент ухвалення рішення суду від 24.11.2020р. дані обставини перестали існувати, оскільки 31.07.2020р. було укладено угоду між Новополтавською сільською радою та вказаним Громадським об`єднанням про розірвання договору оренди землі від 02.01.2019р. та наразі вказана земельна ділянка є об`єктом комунальної власності Новополтавської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Новополтавської сільської ради.

На підставі приписів ст. 311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.05.2019 р. позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме з земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 га, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися графічні матеріали розміщення земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213.

Листом від 05.06.2019 р. № 559 відповідач повідомив, що розглянув подану заяву та встановив, що до заяви позивача та інших заявників додані графічні матеріали однієї земельної ділянки. З метою уникнення порушення прав позивача та інших заявників при наданні дозволу на розробку документації із землеустрою позивачу та іншим заявникам запропоновано визначити бажане місце розташування земельної ділянки на графічному матеріалі, після чого повторно звернутись до відповідача (а. с. 5).

27.06.2019 р., виконавши вимоги відповідача та зазначивши на земельній ділянці площею 41,97 га бажану земельну ділянку площею 2 га, позивач повторно звернулась з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися відповідні графічні матеріали (а. с. 6-7).

Не отримавши рішення про надання дозволу чи мотивованої відмови, позивач звернулась до суду з позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 р. у справі № 400/3977/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Визнано протиправною бездіяльність Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 у встановлений ст. 118 Земельним кодексом України строк дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41, 97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 га, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населеного пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови у наданні такого дозволу, у формі рішення сесії за заявою від 27.06.2019 р.

10.09.2019 р. відповідач прийняв рішення № 247 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявником в графічних матеріалах, не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань (а. с. 10).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824586000:01:000:1213, стосовно якої позивач подала заяву про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, перебуває в оренді громадського об`єднання по випасу худоби с. Шевченкове-2 "Степове", про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відтак відсутні підстави визнати протиправним та скасувати оскаржуване позивачем рішення, а також зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу Шевченкове), за заявою від 27.06.2019 р.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його хибним, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Як встановлено ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п.34 ч.1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішення питань регулювання земельних відносин проводиться виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної чи міської ради.

Приписами ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частина 1 ст. 122 ЗК України встановлює, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

В свою чергу, приписами ч. 5 ст. 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що перелік документів, які повинен подати заявник, теж чітко визначений законом. Вимагати додаткові матеріали чи документи, не передбачені законом, забороняється. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулась за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.

Як свідчать матеріали справи та було зазначено вище, 21.11.2019р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Новополтавської сільради із заявою-клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого сільського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

До вказаної заяви було також додано графічні матеріали, із зображенням бажаного місця розташування та розмір земельної ділянки, копії паспорту та ідентифікаційного коду.

Однак, спірним рішенням відповідач відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Зі спірного рішення колегією суддів встановлено, що відмова у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою була обґрунтована тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 ЗУ Про землеустрій , в частині раціональної системи землеволодіння та землекористування.

Тобто, фактично відмова відповідача у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою жодним чином не вмотивована, та не зрозуміло з яких підстав відповідачем ухвалено це рішення, на що суд першої інстанції помилково не звернув уваги під час прийняття оскаржуваного судового рішення та не надав належної правової оцінки підставам відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладеним у спірному рішенні Новополтавської сільської ради.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне вказати, що подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Зі звернення позивачки вбачається, що вона має на меті отримати в майбутньому у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), для чого звернулась до відповідача із відповідною заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою відповідної ділянки.

Заява ОСОБА_1 не містить незрозумілості, протиріч чи будь-яких взаємовиключних вимог.

Таким чином, заявником ОСОБА_1 у даному випадку виконано всі вимоги Земельного кодексу України, а саме подано клопотання з графічними матеріалами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, проте відповідач, всупереч наведених вище норм, відмовив у його наданні з підстав, не передбачених ст. 118 ЗК України

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що у травні 2019 року до сільської ради надійшли клопотання від ряду громадян, в тому числі й ОСОБА_1 , ідентичні за змістом про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме із земельної ділянки 41,9700 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:123, що розташована поблизу с. Шевченкове. При цьому, до клопотань були додані графічні матеріали на одну земельну ділянку, у зв`язку із чим сільською радою було запропоновано заявникам уточнити бажане місце розташування земельної ділянки, а після отримання уточненої інформації, їх заяви були винесені на розгляд постійної комісії з питань регулювання земельних відносин.

Під час опрацювання даного питання, як зауважує відповідач у відзиві на позовну заяву, було встановлено що земельна ділянка за кадастровим номером 4824586000:01:000:123 стосовно якої були подані заяви, в тому числі й позивачкою ОСОБА_1 , знаходиться в оренді громадського об`єднання ІНФОРМАЦІЯ_1 по випасу худоби згідно договору оренди б/н від 02.01.2019 р., а також громадське об`єднання має проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 41,9804 га із земель запасу для випасання худоби.

Тобто, правомірність прийняття спірного рішення відповідача фактично мотивується ним тим, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді у ГО Степове по випасу худоби.

Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував такі обставини, про які зазначав у відзиві на позов відповідач та послався на те, що бажана земельна ділянка стосовно якої позивач подала заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, перебуває в оренді ГО по випасу худоби с.Шевченкове Степове , відтак вказаним громадським об`єднанням набуто цивільне право користування спірною земельною ділянкою.

Проте, колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає хибними та звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи, на підставі відповідного рішення Новополтавської сільради №337 від 17.12.2019р., між відповідачем та громадським об`єднанням по випасу худоби с. Шевченкове-2 "Степове" 02.01.2019 р. укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824586000:01:000:1213 площею 41,97 га строком на 15 років.

При цьому, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаний вище договір був зареєстрований лише 04.03.2020р. за № 51453998.

Отже, на момент звернення позивача до сільської ради із клопотанням 27.06.2019р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою даний договір оренди землі фактично ще не був ані укладений, ані зареєстрований у Державному реєстрі речових прав, а тому, відповідно, не міг бути належною та законною підставою для відмови позивачу у задоволенні його заяви.

В той же час, як зауважує апелянт та встановлено апеляційним судом, рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 11.09.2020р. по справі №481/553/20, було встановлено, що вищевказана оренда земельної ділянки була штучною перешкодою, створеною з метою не надавати громадянам України дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельного масиву 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:123.

Також, згідно вказаного вище рішення, рішенням 38 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради від 26.06.2020р. № 480 розірвано договір оренди землі відносно земельної ділянки загальною площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:123, укладений з ГО по випасу худоби с. Шевченкове-2 Степове .

На виконання вказаного рішення, було укладено договір 31.07.2020р. про розірвання договору оренди землі від 02.01.2019р., у зв`язку із чим право оренди було припинено 31.07.2020р.

Тобто, станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, обставини щодо того, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи - перестали існувати.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини справи та викладене вище, зважаючи на приписи ч.ч.1,6,7 ст.118 ЗК України, судова колегія вважає відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого сільського господарства, оформлену спірним рішенням №456 від 19.05.2020р. необґрунтованою, а рішення таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, апеляційний суд вважає їх на даний час передчасними, враховуючи викладені вище висновки, зокрема й враховуючи, що вказане питання є виключно дискреційним повноваженням суб`єкта владних повноважень, в які суд втручатись не може, окрім підстав, передбачених ч.4 ст.245 КАС України.

Між тим, останніх при розгляді даної справи не встановлено.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , колегія суддів вважає наявними підстави для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним спірного рішення Новополтавської сільської ради, яким позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого сільського господарства та зобов`язання сільську раду повторно розглянути заяву-клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2019р., з прийняттям мотивованого рішення, врахувавши при цьому викладені у цій постанові висновки апеляційного суду.

Водночас, судова колегія також звертає увагу відповідача на те, що надання будь-яким особам дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і автоматично не означає в подальшому позитивного рішення органу місцевого самоврядування про затвердження розробленого проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки у власність позивачу.

Враховуючи усе викладене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному застосуванні норм діючого у цій сфері законодавства, в зв`язку із чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, з метою ефективного захисту порушеного права та діючи в межах доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.2 ст.9 та п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї та прийняти нове - про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 317, 315, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 400/1158/20-скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення 23 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 10.09.2019 р. № 247 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за заявою ОСОБА_1 від 27.06.2019 р.

Зобов`язати Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий № 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу Шевченкове), та прийняти вмотивоване рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду викладених у даній постанові.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.