Постанова

від 29.06.2021 по справі 400/1158/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р. м.ОдесаСправа № 400/1158/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, про визнання протиправним рішення від 10.09.2019 року № 247, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (надалі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення 23 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 10.09.2019 р. № 247 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за заявою від 27.06.2019 р.;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий № 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ра Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу Шевченкове), за заявою від 27.06.2019 р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до апеляційного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 400/1158/20 скасовано.

Ухвалено у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним рішення 23 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 10.09.2019 р. № 247 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за заявою ОСОБА_1 від 27.06.2019 р.

Зобов`язано Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий № 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу Шевченкове), та прийняти вмотивоване рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду викладених у даній постанові.

15.06.2021 року (провадження № 854/6713/21) від ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, про стягнення судових витрат.

В обґрунтування заяви посилаючись на вимоги ст. 252 КАС України, зазначаючи про те, що за подання адміністративного позову до суду першої інстанції та у подальшому подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі, позивачкою було сплачено судовий збір, проте постановою апеляційного суду від 31.03.2021р., якою позовні вимоги були задоволені частково, однак розподіл судових витрат здійснено не було.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ст.ст.252, 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, прийшла до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати зокрема на сплату судового збору підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Так, згідно з п. 3 ч.1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк від 06.03.2020р. № 0.0.1640485557.1, ОСОБА_1 сплатила 840,80 грн. судового збору за подання адміністративного позову до Миколаївського окружного адміністративного суду (а.с.1).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 24.11.2020р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Вказане рішення, позивачка оскаржила до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк від 11.12.2020р. № 0.0.1937604611.1, ОСОБА_1 сплатила 1261,20 грн. судового збору за подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги (а.с.63).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 року, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року скасовано та позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

При цьому, розподіл судових витрат апеляційним судом здійснено не було.

Ураховуючи викладене, та те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.

З огляду на приписи ч.1 статті 139 КАС України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі, з огляду на наявність підстав для компенсації позивачу таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 250, 252, 310, 322, 328, 329 КАС України,апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376722, адреса: 55642, Миколаївська область, Новобузький район, с. Новополтавка, вул.Мельнична, 105 А ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у загальному розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні (з яких 840 грн. 80 коп. за подання позову до адміністративного суду, сплачений згідно квитанції від 06.03.2020р. № 0.0.1640485557.1 та 1261 грн. 20 коп. за подання апеляційної скарги, сплачений згідно квитанції від 11.12.2020р. № 0.0.1937604611.1).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.