Постанова

від 18.05.2021 по справі 903/933/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/933/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - не з`явились,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 (головуючий суддя - Грязнов В.В., судді Мельник О.А., Розізнана І.В.) та рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 (суддя Костюк С.В.)

у справі №903/933/19

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська 114",

про часткове скасування протоколу позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська 114" від 09.09.2018 з питань №3 та №7, поновлення на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська 114" та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2021 №29.3-02/1226 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з перебуванням судді Кролевець О.А. у відпустці та запланованою відпусткою судді Губенко Н.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №903/933/19, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська 114" (далі - ОСББ "Володимирська 114", ОСББ) в якому просив:

-частково скасувати протокол позачергових загальних зборів ОСББ "Володимирська 114" без номера від 09.09.2018 з питань №3 в редакції "Звіт голови правління ОСББ "Володимирська 114" про виконання рішень загальних зборів ОСББ "Володимирська 114" від 17.05.2018 та звіт ОСОБА_1 про роботу за перше півріччя 2018 та №7 в редакції "Голові правління ОСОБА_1 , оголосити недовіру і вивести із членів правління", як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства;

-поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ "Володимирська 114" та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення правління ОСББ "Володимирська 114" від 26.08.2018, оформлене протоколом №8, та рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська 114" від 09.09.2018 без номера, відповідно до яких позивачу як голові цього ОСББ було оголошено недовіру, знято із вказаної посади, виведено із членів правління та обрано тимчасово виконуючого обов`язки голови правління ОСББ "Володимирська 114" ОСОБА_2 , про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, є незаконними, оскільки право правління обрати зі свого складу голову правління могло б бути реалізовано за умови звільнення загальними зборами співвласників ОСББ "Володимирська 114", з підстав, передбачених чинним законодавством, попереднього керівника - ОСОБА_1 , чого не було здійснено на загальних зборах співвласників ОСББ "Володимирська 114" від 09.09.2018. Крім того позивач вказує, що загальні збори співвласників ОСББ "Володимирська 114" від 09.09.2018 були проведені з суттєвим порушенням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСББ; зокрема порушено порядок скликання та проведення загальних зборів, а саме частину четверту статті 6, частину двадцяту абзацу 7 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", абзац 2 пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ щодо належного повідомлення позивача про скликання зборів; частину тринадцяту статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та абзац 3 пункту 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ щодо встановлення порядку визначення кількості голосів на зборах; частину шосту статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та абзац 3 частини першої пункту 11 розділу ІІІ Статуту ОСББ, що стосується оприлюднення рішення загальних зборів; норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та вимог Статуту ОСББ, що стосуються представництва співвласників будинку. Позивач також зазначає, що оспорюваний протокол суперечить вимогам щодо оформлення документації (ДСТУ 4161-2003), а тому в силу частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є недійсним правочином, який не створює юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК України).

1.3.Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що рішенням правління ОСББ "Володимирська 114" від 26.08.2018, оформленим протоколом №8, голові правління цього ОСББ - ОСОБА_1 оголошено недовіру, вирішено зняти з посади голови правління та винести питання про виведення його із членів правління на загальні збори, які відбудуться 09.09.2018, а рішенням загальних зборів від 09.09.2018, пункти 3, 7 якого оспорюються, лише вирішено неприйняти звіт ОСОБА_1 та вивести його з членів правління. Відповідач вказує, що позивачу було відомо про проведення зазначених зборів, а також стверджує, що останні відбулися у відповідності з нормами Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та положеннями Статуту ОСББ.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.ОСББ "Володимирська 114" створено відповідно до протоколу установчих зборів №1 від 17.06.2016 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.06.2016 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Статутом ОСББ та випискою з ЄДРПОУ. Головою правління вказаного ОСББ обрано ОСОБА_1 .

2.2.Рішенням правління ОСББ "Володимирська 114" від 26.08.2018, оформленого протоколом №8, за недотримання Статуту ОСББ, невиконання рішення загальних зборів від 17.05.2018, голові правління ОСОБА_1 оголошено недовіру, знято з посади голови правління та на загальні збори, які відбудуться 09.09.2018, винесено питання про виведення його із членів правління. ОСОБА_1 брав участь у засіданні правління, однак підписати протокол відмовився, про що складено акт.

2.3.На загальних зборах ОСББ "Володимирська 114", оформлених протоколом від 09.09.2018, прийняті рішення: №3 про звіт голови правління ОСББ "Володимирська 114", №7 про оголошення недовіри голові правління ОСББ "Володимирська 114" ОСОБА_1 та виведення його з членів правління на підставі письмового опитування. Зазначено, що письмове опитування виконано відповідно до вимог чинного законодавства та є додатком до протоколу від 09.09.2018.

2.4.Згідно протоколу засідання правління ОСББ "Володимирська 114" від 04.10.2018 №9 тимчасово виконуючим обов`язки голови правління обрано ОСОБА_2 .

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Волинської області рішенням від 13.10.2020 у задоволенні позову відмовив повністю.

3.2.Вирішуючи спір, місцевий господарський суд виходив з того, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, тому в позові відмовив. Крім того, з огляду на приписи статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнув з позивача на користь відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

3.3.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2021 залишив рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 без змін.

3.4.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що про загальні збори членів ОСББ та питання, які на них розглядатимуться, позивач був обізнаний з моменту прийняття рішення правлінням ОСББ 26.08.2018. При цьому, матеріали справи не місять доказів визнання недійсним чи скасування рішення правління від 26.08.2018. Отже з огляду на чинність рішення правління від 26.08.2018, обізнаність позивача із проведенням загальних зборів ОСББ 09.09.2018 та порядком денним загальних зборів, а також відсутністю інших підстав, які свідчать про порушення прав позивача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що загальні збори ОСББ "Володимирська 114" 09.09.2018 були проведені без порушення норм чинного законодавства. Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обрання позивачем неналежного способу захисту порушених, на його думку, прав, з підстав заявлення вимоги про часткове скасування протоколу загальних зборів, а не рішення загальних зборів.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 у справі №903/933/19, в якій просив скасувати зазначені судові акти та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

4.2.Зі змісту касаційної скарги (нової редакції) вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2019 у справі №914/921/18 щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України; при прийнятті оскаржуваних судових рішень, попередні суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у цій справі докази.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).

5.2.Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.3.Отже, відповідно до положень наведених норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.4.Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

5.5.Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).

5.6.Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі №923/682/16.

5.7.Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

5.8.Щодо доводів скаржника про неврахування попередніми судовими інстанціями висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2019 у справі №914/921/18 щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

5.9.У постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Львівський механізатор-538", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Механізатор - ЛВ", про скасування протоколу №23/04-18 від 23.04.2018 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Львівський механізатор-538", відновлення стану установчих документів та майна ТОВ "Львівський механізатор-538", який існував до складення протоколу №23/04-18 від 23.04.2018, Суд зазначив, що такого способу захисту як скасування протоколу позачергових загальних зборів цивільне, господарське законодавство не передбачає. Однак, з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (частина друга статті 16 ЦК України). Верховний суд, погоджуючись із висновками попередніх судових інстанцій про задоволення позову також зазначив, що встановивши доведеність позивачем відповідно до вимог статті 74 ГПК України порушення його прав рішеннями позачергових загальних зборів, оформлених протоколом №23/04-18 від 23.04.2018, з метою забезпечення поновлення порушеного права позивача, з дотриманням статті 5 ГПК України, а також передбачених статті 3 ЦК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, правильно здійснили захист порушених прав позивача шляхом визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Львівський механізатор-538", оформленого протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, який є ефективним способом захисту.

5.10.Отже, у справі №914/921/18 Суд погодився з висновками попередніх судових інстанцій, які, встановивши наявність порушеного права позивача, захистили його (право) у інший спосіб ніж було визначено у позовній заяві.

5.11.Водночас, у справі 903/933/19 місцевий господарський суд не встановлював обставин порушення прав позивача у спірних правовідносинах, як передумови для їх захисту в інший спосіб, ніж заявлено позивачем, тоді як суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову не лише з підстав обрання останнім неналежного способу захисту права, але й по суті спору .

5.12.Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що наразі є чинним рішення правління від 26.08.2018, яким ОСОБА_1 , зокрема вирішено зняти з посади голови правління ОСББ "Володимирська 114", та яке не оскаржується позивачем, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення судом ефективного захисту порушеного, на думку позивача, права.

5.13.З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що умови застосування наведених скаржником правових норм у справі №914/921/18 та у справі №903/933/19 є різними, що виключає висновок Верховного Суду про подібність правовідносин у цих справах.

5.14.Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження, відкритого з підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу.

5.15.Стосовно підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, Верховний Суд зазначає таке.

5.16.Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.17.Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.18.Тобто, процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав недослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

5.19.З урахуванням того, що підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, щодо застосування судами норми права без урахування висновку про її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, не підтвердилась, а підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України згідно з доводами касаційної скарги стало посилання саме на недослідження судами зібраних у справі доказів, то підстави для задоволення касаційної скарги і скасування постановлених у справі судових рішень згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України - відсутні.

5.20.Як визначено частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.21.Вимога касаційної скарги в цій справі полягає, як зазначалося, у скасуванні судових рішень попередніх інстанцій і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.22.При цьому скаржником не наведено й не обґрунтовано наявності жодної з підстав для передачі справи на новий розгляд у розумінні приписів статті 310 ГПК України. У Касаційного господарського суду, в свою чергу, відсутні підстави для виходу за межі вимог касаційної скарги.

5.23.Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 у справі №903/933/19 в цій частині.

6.2.Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 в іншій частині, колегія суддів зазначає таке.

6.3.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

6.4.Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5.Враховуючи те, що доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України не знайшли свого підтвердження, Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

6.6.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 296, статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 у справі №903/933/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 у справі №903/933/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду Волинської області від 13.10.2020 у справі №903/933/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В.Бакуліна

Судді І.Д.Кондратова

О.О.Мамалуй