Ухвала

від 31.05.2021 по справі 320/2913/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

31 травня 2021 року №320/2913/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області №З-1802/1/1802/9-вих від 18.02.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засіданні.

27.05.2021 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд заборонити Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області вчиняти дії щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання норм законодавства у сфері містобудівної діяльності у приміщенні Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ", що розташоване за адресою: м. Бровари, вул. Шевченка, 27.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначає, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зокрема, позивач стверджує, що 18.02.2021 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було прийнято постанову №З-1802/1/1802/9-вих від 18.02.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ".

Спірна постанова була прийнята відповідачем на підставі висновків акта перевірки від 05.02.2021 №Т-0502/1, складеного за результатами перевірки щодо дотримання ПАТ "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Київська область, м.Бровари, вул.Шевченка, 27.

Крім того, за результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом винесено припис №С-0502/1 від 05.02.2021.

Позивач стверджує, що постановою Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області №З-1802/1/1802/9-вих від 18.02.2021 ПАТ "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" фактично двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення, а саме: за невиконання вимог припису №С-0502/1 від 19.12.2019.

Позивач зазначив, що на поштову адресу ПАТ "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" від Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області надійшло направлення на перевірку дотримання позивачем вимог припису №С-0502/1 від 05.02.2021.

23.04.2021 від Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області за результатами вказаної перевірки було складено акт №Т-2304/1 з висновками про недотримання позивачем вимог припису №С-0502/1 від 05.02.2021.

Позивач вважає, що чергове проведення відповідачем перевірки щодо дотримання ПАТ "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Київська область, м.Бровари, вул.Шевченка, 27, свідчить про намір контролюючого органу втретє притягнути позивача до відповідальності за невиконання вимог припису №С-0912/1 від 09.12.2019, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач зауважив, що підставою для проведення перевірки, за результатами якої було прийнято припис №С-0912/1 від 09.12.2019, було звернення ПАТ "Київоблгаз".

Проте, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачена можливість проведення позапланової перевірки на підставі звернення юридичної особи.

Крім того, позивач наголосив на тому, що контролюючий орган не мав повноважень на проведення перевірки приміщення позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у вказаному приміщенні не здійснювались будівельні чи підготовчі роботи.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити для нього негативні наслідки у вигляді притягнення до відповідальності за одне й теж саме правопорушення.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78022699).

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив про те, що Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було в черговий раз проведено перевірку щодо дотримання ПАТ "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Київська область, м.Бровари, вул.Шевченка, 27, за результатами якої контролюючий орган дійшов висновку про недотримання позивачем вимог припису №С-0502/1 від 05.02.2021.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірна постанова була прийнята відповідачем на підставі висновків акта від 05.02.2021 №Т-0502/21, в якому контролюючий орган зазначив про те, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог припису від 09.12.2019 №С-0912/1.

Вказаний припис був прийнятий відповідачем на підставі висновків, які викладені в акті перевірки від 09.12.2019 №Т-0912/1.

Також на підставі висновків вказаного акта перевірки постанови Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області були прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих, №З-2012/4/2012/6-вих, №З-2012/5/2012/7-вих, №З-2012/6/2012/8-вих, №З-2012/9/2012/9-вих, №З-2012/7/2012/10-вих, №З-2012/8/2012/11-вих та №З-2012/10/2012/12-вих.

Вказані постанови оскаржуються позивачем в рамках справи №361/56/20, яка перебуває на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області.

Позивач вважає, що повторне проведення відповідачем перевірки свідчить про намір контролюючого органу втретє притягнути позивача до відповідальності за невиконання вимог припису №С-0912/1 від 09.12.2019, що на думку позивача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, позивач зазначив, що підставою для проведення перевірки, за результатами якої було прийнято припис №С-0912/1 від 09.12.2019, було звернення ПАТ "Київоблгаз", що не відповідає вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачена можливість проведення позапланової перевірки на підставі звернення юридичної особи.

Також позивач наголосив на тому, що контролюючий орган не мав повноважень на проведення перевірки приміщення позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у вказаному приміщенні не здійснювались будівельні чи підготовчі роботи.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає ті самі підстави, на які посилається і в позовній заяві в обґрунтування протиправності прийняття відповідачем спірної постанови.

Отже, обґрунтування вказаної вимоги тотожне обґрунтуванню позовних вимог, що є неприпустимим, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд також звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив, у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішення відповідача.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

У поданих матеріалах відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Щодо "очевидності" ознак протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав позивача Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81046468) зазначив, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Згідно з частиною п`ятою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "МЕРКУРІЙ-ТОРГ" про забезпечення позову - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.