Ухвала

від 27.05.2021 по справі 461/10730/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/10730/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/525/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Львів.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

головуючої судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року про продовження строку тримання під вартою,

з участю прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

вищезазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 17 червня 2021 року, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Не погоджуючисьзданою ухвалою,захисникпідозрюваного ОСОБА_6 -адвокат ОСОБА_7 подалаапеляційнускаргу,в якійпроситьоскаржувануухвалу скасуватитапостановитинову ухвалу,якоюзастосувативідносно ОСОБА_6 більшм`який запобіжнийзахіднепов`язаний ізобмеженнямволі. Крім того просить поновити їй строк на апеляційне оскарження даної ухвали.

В обґрунтування причин пропуску строку покликається на те, що повний текст ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року був проголошений 24 квітня 2021 року, а її копію вона отримала 30 квітня 2021 року, внаслідок чого була позбавлена можливості вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, та такою що підлягає скасуванню, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

Звертає увагу на те, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішень Європейського суду.

Зазначає, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити або спростувати існування такого ризику.

Вказує, що задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 та вказавши, що наявний ризик, передбачений ст. 177 КПК України, слідчий суддя належним чином не обґрунтував зазначеного, а рішення виклав в загальних рисах. Зокрема, слідчим суддею не враховано, що всі особисті речі підозрюваного, а також документи, які посвідчують особу, були вилучені під час особистого обшуку 5 січня 2021 року та на них ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 січня 2021 року накладено арешт. Наведене, на думку сторони захисту, спростовує існування такого ризику як можливість переховування від органів досудового розслідування та суду.

Покликається на те, що слідчим суддею безпідставно не взято до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема те, що він є особою пенсійного віку, раніше не судимий, до цього часу жодного разу не підозрювався у скоєнні злочинів, має проблеми зі здоров`ям, а саме: встановлену хронічну ортопедичну інвалідність. Окрім того, стан здоров`я останнього погіршився у СІЗО.

Зазначає, що до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри та наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. На думку захисника, даний запобіжний захід є занадто суворим та необґрунтованим.

Від ОСОБА_6 поступила заява з проханням проводити розгляд без його участі, в якій останній підтримав всі апеляційні вимоги, відтак колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності підозрюваного.

Заслухавши доповідьсудді, пояснення захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що строк на апеляційне оскарження з викладених апелянтом мотивів підлягає поновленню, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, 2-им відділенням слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22020140000000115 від 10 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

6 січня 2021 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

В той самий день слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, на строк до 5 березня 2021 року.

22 лютого 2021 року слідчий 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

24 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова задоволено дане клопотання слідчого та продовжено запобіжний захід тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 до 22 квітня 2021 року. Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного суду від 11.05.2021 року дану ухвалу було залишено без змін.

Оскарженою ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 було продовже обраний раніше запобіжний захід до 17 червня 2021 року включно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Також слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, а саме: необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема: розшукати підозрюваного ОСОБА_13 та провести за його участю ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, серед яких: допит, відібрання зразків почерку та підпису, пред`явлення особи до впізнання, слідчі експерименти тощо; одержати висновок експерта за результатами експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, призначеній постановою від 11 січня 2021 року; провести почеркознавчу експертизу на предмет встановлення особи, що виконала рукописні написи на аркушах, вилучених в ході обшуку 5 січня 2021 року; провести за участю директора ТОВ «АГРОПРОДУКТ ІМПЕКС» ОСОБА_14 ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій; провести тимчасові доступи у операторів мобільного зв`язку, в Галицькій митниці ДМС, у банківських установах;долучити до матеріалів кримінального провадження протоколи слідчих розшукових дій, доступ до яких на даний час обмежено; провести комп`ютерно-технічні експертизи та оглянути мобільні телефони та сім-картки, що вилучені в ході проведення слідчих дій;оглянути відеозаписи з камер відеоспостереження Гранд-готелю, ТОВ «Логістична компанія «Захід Ресурс»;за участю перекладача провести огляди окремих протоколів за результатами проведення слідчих дій;отримати відповіді на запити від АРМА, ДМС, ДПС, Інтерполу тощо; допитати власників та водіїв вантажних автомобілів, що здійснювали перевезення контейнерів із вантажем рису з Одеси до Львова; допитати власників та водіїв автомобілів, що надавали підозрюваним послуги перевезення у таксі; вирішити питання щодо додаткової кваліфікації дій підозрюваного за ст.. 307 КК України, виконати вимоги ст.. 290 КПК України.

Крім того, слідчий суддя врахував тяжкість злочину та обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, а тому підстав вважати застосований запобіжний захід занадто суворим, в колегії суддів немає.

Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, оскільки жодне із перелічених у клопотанні тверджень про ризики не містить посилання на докази здобуті в ході досудового розслідування, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків, з якими пов`язується тримання під вартою, не досліджено можливості обрання менш суворих запобіжних заходів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосовування та продовження застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі твердження про невмотивованість висновків суду щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними.

При цьому колегією суддів не беруться до уваги доводи захисника в частині погіршення стану здоров`я підозрюваного, спричиненого перебуванням у СІЗО, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» останній має право на медичне обслуговування як особа, взята під варту. Даних про те, що ОСОБА_12 звертався за медичною допомогою і йому було відмовлено у наданні такої, колегії суддів не представлено.

Крім того, твердження апелянта про те, що ОСОБА_12 є особою пенсійного віку та раніше до кримінальної відповідальності не притягався само по собі не може слугувати підставою для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, адже наведені факти не можуть підтверджувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та відсутність ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Доводи захисника про те, що в підозрюваного в ході обшуку вилучено документи, що посвідчують особу, що позбавляє його можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не знайшли свого підтвердження, з огляду на таке.

Так, згідно з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

Таким чином ухилення особи від слідства або суду не завжди пов`язане з застосуванням документів, що посвідчують особу та виїздом за межі країни, а тому аргументи апелянта, на переконання колегії суддів, зазначеного ризику не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя виконав вимоги ст. ст. 177, 178, 182, 183, 199 КПК України, а тому зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Всі інші обставини, згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді не вбачається.

Керуючись ст. ст.404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4