Постанова

від 19.05.2021 по справі 440/2721/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 р.Справа № 440/2721/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 18.11.19 року по справі № 440/2721/19

за позовом Державного реєстратора Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України треті особи Державне підприємство "Національні інформаційні системи" , Чутівська сільська рада Оржицького району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Чутівська сільська рада Оржицького району Полтавської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2019 року №2091/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року адміністративний позов Державного реєстратора Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ від 09.07.2019 року №2091/5 Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь Державного реєстратора Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вказує, що за результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст, на підставі довідки комісії, приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу. Обґрунтування та опис встановлених під час перевірки порушень зазначаються саме у довідці, на підставі якої приймається відповідний наказ. У наказі міститься посилання на відповідну довідку, якою було оформлено результати камеральної перевірки та у якій цілком повно відображено опис встановлених порушень. Стверджує, що під час камеральної перевірки використані виключно електронні копії документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах. Щодо не встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних державним реєстратором Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_3., зауважує, що за заявою №28070925 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, зокрема, у розділі Державного реєстру відсутні пошуки заяв в базі даних, що в свою чергу, є порушенням ст.18 Закону, згідно з якою обов`язковим етапом проведення державної реєстрації є встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (формування пошуку заяв у базі даних за ідентифікатором. Зазначає, що за наявності підстав для зупинення розгляду заяв для направлення запиту до Державного земельного кадастру для уточнення реєстрації договору оренди, державним реєстратором ОСОБА_3. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41543619, на підставі чого у розділі Державного реєстру прав зареєстроване інше речове право (право оренди) за №26561181, чим порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону. Вказує, що витребовування паперових копій документів та пояснень є правом комісії, а не її обов`язком. Крім того, нормами Порядку №990 визначено лише обов`язок розміщення наказу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та направлення державному реєстратору копії наказу про проведення камеральної перевірки, що було виконано відповідачем. Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.01.2019 року у справі №820/5866/17. Стосовно пропорційності вжитих санкцій щодо приватного нотаріуса, стверджує, що тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав є найлегшою із передбачених Законом санкцій, тому дії та рішення Міністерства юстиції України є законними та обґрунтованими. Крім того, початок блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав не пов`язаний з фактом отримання державним реєстратором відповідного рішення за результатом проведеної перевірки.

Державний реєстратор Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року без змін. Зазначає, що відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому нормативними актами, і неправомірно зазначив у акті про наявність такого порушення як черговість розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв. Вказує, що твердження відповідача про наявність порушень при здійсненні державним реєстратором реєстраційних дій, виявлених під час вже камеральної перевірки, не знайшло свого доказового підтвердження в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції. Надані відповідачем роздруківки, в яких нібито відображена інформація із державного реєстру речових прав, не містять даних про відсутність електронних копій документів, напроти, із роздруківки, яка ймовірно стосується заяви №28814375, вбачається наявність копій таких документів (супровідні документи). Із роздруківки, в якій значиться заява №28070925, наявні інформація про відомості за результатом пошуку інформації 11.05.2018 року о 14 год 04. хв 08 сек та о 14 год 10 хв 39 сек. У роздруківці із зазначенням заява №28546978 наявні відомості щодо пошуку інформації і підстави для зупинення розгляду заяви відсутні. Зауважує, що допустивши вже зазначені порушення процедури проведення контролю у сфері державної реєстрації, відповідач не виконав вимог порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, а саме не здійснив ретельного дослідження обставин, не мотивував свого рішення та не надав можливості державному реєстратору надати свої пояснення чи докази щодо предмета перевірки, щоб встановити істину. При прийнятті оскаржуваного рішення у формі наказу відповідачем, на думку позивача, порушено принципи обґрунтованості та гласності. Вказує, що довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов`язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме відповідно до цієї пропозиції. Стверджує, що визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачу строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення. Посилається на правові висновки Верховного суду, викладені у постановах 12.12.2019 року у справі №440/1246/19, від 10.01.2020 року у справі №640/1905/19, від 30.01.2020 року у справі №806/2804/18, від 20.02.2020 року у справі №826/13793/17.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019.

Постановою Верховного суду від 14 грудня 2020 року васаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі № 440/2721/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Так, в постанові Верховного суду зазначено , що висновки суду апеляційної інстанції зроблено без дослідження зібраних у справі доказів у частині порушень за заявою № 28546978 установлених у довідці. Другий апеляційний адміністративний суд не з`ясував і не навів доказів, які б підтвердили чи спростували допущення державним реєстратором порушень за вказаною заяво. Між тим, установлення цих обставин має значення для справи з огляду на підстави позову та касаційної скарги. Таким чином, апеляційний суд не встановив обставин, що входять до предмету доказування (чи вчиненно державним реєстратором ОСОБА_1. порушень за заявою № 28546978), не дослідив зібраних у справі доказів, що свідчить про порушення норм процесуального права.

Державний реєстратор Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 подала до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції були подані докази до додаткових пояснень, а саме паперова копія скриншотів заяв із офіційної бази реєстру речових прав про відомості щодо зареєстрованих заяв. Із вказаних доказів вбачається, що під час реєстрації заяви №28546978 наявні такі задокументовані відомості здійснені ОСОБА_1 : заява від 05.06.2018року; пошук заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів; відомості за результатами пошуку інформації; відомості за результатами пошуку інформації; рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано; витяг в процедурі реєстрації речового права (інше речове право). Зауважує, що державний реєстратор ОСОБА_1 здійснила всі необхідні дії для пошуку інформації. Як вбачається із наведених доказів, підстав для зупинення та направлення запиту до Державного земельного кадастру для уточнення реєстрації договору оренди не має. Разом із тим, із матеріалів справи а саме, акту за результатами проведення камеральної перевірки (а.с. 64) очевидно, що відповідач підтверджує отримання відомостей від взаємодії з реєстрами. Вказує, що твердження відповідача про наявність підстав для зупинення розгляду заяви та направлення запитів для уточнення реєстрації є хибним, оскільки жодними належними та допустимими доказами не підтверджується, а навпаки спростовується наявними у справі доказами. Крім того, згідно інформації на запит реєстратора про наявність у вказаній справі документів, що були підставою для реєстрації підтверджується, наявність в архівній реєстраційній справі листа міськрайонного управління у Полтавському районі та м.Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №370/123-18 від 18.03.2018 року, згідно якого вбачається відсутність причин для зупинення розгляду заяви та направлення запитів, оскільки реєстрація в ДЗК земельної ділянки та її оренди підтверджується. Вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що за наявності підстав для зупинення розгляду заяви державний реєстратор таких дій не вчинила, не знаходять свого підтвердження доказами, а на навпаки спростовуються. Стверджує, що визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачу строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення. Оскаржуваний наказ, на думку позивача, не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці, що свідчить про порушення принципу пропорційності. Вважає, що спірний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Посилається на правові висновки Верховного суду, викладені у постановах 12.12.2019 року у справі №440/1246/19, від 10.01.2020 року у справі №640/1905/19, від 30.01.2020 року у справі №806/2804/18, від 20.02.2020 року у справі №826/13793/17.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримував доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача у судовому засіданні, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04.06.2019 року головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації та нотаріату ОСОБА_2 відповідно до ст.371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №990 проведено моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі прав державних реєстраторів Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області та складено акт за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державних реєстраторів Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т. 1 а.с. 58-61).

В акті зазначено, що в ході моніторингу реєстраційних дій встановлено порушення вимог статей 10, 16, 18 Закону, пунктів 10, 25 Порядку №1127 Державним реєстратором Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 за заявою №28070925, оскільки зазначеною заявою до Державного реєстру прав не долучено електронної копії документа, на підставі якого внесено зміни до Державного реєстру прав (т. 1 а.с. 60) та порушення вимог статей 3, 10, 18 Закону, пунктів 12, 18 Порядку №1127, пунктів 4, 12, 13 Порядку №1141 за заявою №28070925, оскільки за зазначеною заявою не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв) (т. 1 а.с. 61).

Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2019 року №2164/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області" відповідно до статті 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 990, та на підставі зазначено вище акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 04.06.2019 року наказано: провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т. 1 а.с. 62).

Копія вказаного наказу відправлена поштою на адресу відповідача 13.06.2019 року (т. 1 а.с. 18).

27.06.2019 року Комісією складено довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т. 1 а.с. 64-69), якою встановлені такі порушення допущені ОСОБА_1 : за заявою № 28814375 до Державного реєстру не долучено електронних копій документів, на підставі яких внесено зміни до Державного реєстру прав; за заявою № 28070925 не встановлено черговості розгляду заяв зареєстрованих у базі даних (відсутній пошук у базі даних заяв), державна реєстрація права власності проведена на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно; за заявою № 28546978 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за наявності підстав для зупинення розгляду заяви.

За результатами перевірки Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці.

Наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2019 року №2091/5 тимчасово заблоковано доступ державного Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці. Виконання пункту 1 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (т. 1 а.с. 70).

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо тимчасового блокування доступу, позивач оскаржила його до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного Наказу, оскільки встановив відсутність у діях позивачки порушень вимог Закону № 1952-IV, положень Порядку № 1127 та Порядку № 1141 (означених у довідці). Суд зазначив, що під час розгляду справи не встановив факту невиготовлення державним реєстратором електронних копій документів, на підставі яких внесено зміни до Державного реєстру прав, порушення черговості розгляду заяв зареєстрованих у базі даних, державна реєстрація права власності проведена на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за наявності підстав для зупинення розгляду заяви.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 371 Закону № 1952-IV передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема, про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 990, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку № 990 передбачено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом. Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному вебсайті.

Пунктом 5 Порядку № 990 встановлено, що за результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному вебсайті. Копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації (пункти 6, 7 Порядку № 990).

Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (пункт 9 Порядку № 990).

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу (пункт 10 Порядку № 990).

Матеріали справи свідчать, що підставою для винесення оскаржуваного наказу є довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області , в якій відображені наступні порушення:

- за заявою № 28814375 до Державного реєстру не долучено електронних копій документів, на підставі яких внесено зміни до Державного реєстру прав;

- за заявою № 28070925 не встановлено черговості розгляду заяв зареєстрованих у базі даних (відсутній пошук у базі даних заяв), державна реєстрація права власності проведена на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;

- за заявою № 28546978 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за наявності підстав для зупинення розгляду заяви.

Щодо виявлених під час камеральної перевірки порушень позивача, що були допущені за результатом внесення змін до Державного реєстру прав за заявою №28814375, а саме, не долучено електронних копій документів, на підставі яких було внесено такі зміни, колегією суддів встановлено наступне.

Так , в результаті проведення камеральної перевірки за заявою №28814375 встановлено порушення вимог чинного законодавства державним реєстратором Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1, оскільки за заявою №288114375 про внесення змін до Державного реєстру прав не долучено електронних документів, на підставі яких внесено такі зміни , зокрема, з наданої до суду засвідченої копії скриншоту з сайту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (https://register.minjust.gov.ua/) (а.с.112-113 т.1) вбачається, що реєстратором зазначається наявність таких документів як рішення про перейменування вулиць та довідка , але електронні копії останніх відсутні у даному реєстрі в електронному вигляді .

Згідно з п.8 ч.І ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

Пунктом 4 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Згідно з статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.

Державний реєстратор, який не перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, та провів державну реєстрацію прав, забезпечує передачу реєстраційної справи у паперовій формі або документів, що були видані, оформлені або отримані ним під час проведення такої реєстрації, до відповідного суб`єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі відповідно до цієї статті.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем не було дотримано вищенаведених вимог законодавства щодо виготовлення електронних копій вищенаведених документів, що і відображено у довідці.

Згідно з пунктом 8 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ №990 (далі - Порядок № 990) від 21.12.2016, під час проведення камеральної перевірки комісія має право ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів.

Під час камеральної перевірки використані виключно електронні копії документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 14.08.2019 по справі № 1540/3392/18, в якій вказано , що пунктами 4-7 Порядку №990 врегульовано, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом. Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (надалі - Порядок № 1127) під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви. Абзац 7 пункту 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (надалі - Порядок № 1141) закріплює, що державний реєстратор із оригіналів поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів та копій документів, які пред`являються для державної реєстрації прав, виготовляє їх електронні копії шляхом сканування, які розміщує у відповідному розділі Державного реєстру прав (крім документів, які були ним видані або оформлені під час проведення державної реєстрації прав).

Щодо не встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних державним реєстратором Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_3. колегією суддів встановлено наступне.

Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв (перевірка оплати адміністративного збору, реєстрація заяви та проставлення підпису);

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (формування пошуку заяв у базі даних за ідентифікатором, визначеним пунктами 11, 13 Порядку № 1141);

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (здійснення та формування пошуків в електронних Реєстрах, одержання відповідей на запити з доданням їх до реєстраційної справи, перевірка інформації у документах);

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав) (редагування друкованого змісту рішення);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав (внесення повної інформації про об`єкт, суб`єктів цих прав та обтяжень, документи, електронні копії документів);

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з п. 12 Порядку №1141 під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на та саме майно та рішень судів про заборону вчинення - дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1127 рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

За таких вимог законодавства рішення про державну реєстрацію, зупинення розгляду заяви, відмову у державній реєстрації приймається тільки після встановлення черговості розгляду заяв, наявності/відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, відмови в проведенні реєстраційної дії.

В ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки за заявою №28070925 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, зокрема, у розділі Державного реєстру відсутні пошуки заяв в базі даних, що в свою чергу, є порушенням ст. 18 Закону, згідно з якою обов`язковим етапом проведення державної реєстрації є ) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (формування пошуку заяв у базі даних за ідентифікатором , що підтверджується наданим до суду засвідченою копією скриншоту з сайту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (https://register.minjust.gov.ua/) (а.с.111 т.1).

Згідно правової позиції Верховного суду , викладеної в постанові від 14.08.2019 по справі № 1540/3392/18 згідно з пунктом 12 Порядку №1141 під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Щодо прийняття позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за заявою № 28546978 при наявності підстав для зупинення розгляду заяви, колегією суддів встановлено наступне.

05.06.2018 року державним реєстратором ОСОБА_3. зареєстровано заяву про державну реєстрацію "іншого речового права №28546978 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324084600:00:004:5450, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Рунівщина.

Разом із заявою №38546978 для державної реєстрації подано такі документи: договір оренди землі, що укладений 31.10.2017 року між ПП Альфа- капітал та ОСОБА_4 ; додаткова угода до договору оренди землі; відомості з Державного земельного кадастру від 05.06.2018 №2839872.

При розгляді заяви встановлено, що у відомостях Державного земельного кадастру, отриманих автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу відсутні відомості про наявність реєстрації вищевказаних договорів, що підтверджується наданим до суду засвідченою копією скриншоту з сайту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (https://register.minjust.gov.ua/) (а.с.110 т.1).

Однак , за наявності підстав для зупинення розгляду заяв для направлення запиту до Державного земельного кадастру для уточнення реєстрації договору оренди, державним реєстратором ОСОБА_3. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41543619, на підставі чого у розділі Державного реєстру прав зареєстроване інше речове право (право оренди) за №26561 181, чим порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів дійшла висновку про наявність у діях позивача порушень Закону № 1952-IV, положень Порядку № 1127 та Порядку № 1141, про які зазначено у вищезазначеній довідці та підтверджені наданим до суду засвідченими копіями скриншотів з сайту Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (https://register.minjust.gov.ua/) щодо зазначених заяв .

Водночас, сам позивач в позові фактично не оскаржує висновки та виявлені порушення за результатами перевірки.

Стосовно димки суду першої інстанції, що комісія не скористалась наданим їй правом щодо витребування конкретних документів, що в подальшому призвело до неправильного встановлення комісією обставин порушення позивачем норм чинного законодавства при здійсненні реєстраційних дій, колегія суддів зазначає , що відповідно до п. 8 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.

Отже, витребовування паперових копій документів та пояснень є правом комісії, а не її обов`язком.

Суть камеральної перевірки якраз полягає у безвиїзному дослідженні даних, що зазначення державними реєстраторами у державних реєстрах.

Крім цього, нормами Порядку №990 визначено лише обов`язок розміщення наказу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та направлення державному реєстратору копії наказу про проведення камеральної перевірки, що було виконано відповідачем.

Вищенаведена правова позиція викладено в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 по справі №820/5866/17.

Наказ відповідача складено на підставі довідки за результатами камеральної перевірки, яка містить виклад встановлених порушень з боку позивача, норми, що регулюють відповідальність за ці порушення та вид дисциплінарного стягнення, а саме: пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Висновок суду першої інстанції , що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 (чотири) місяці є неспівмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням є помилковим, виходячи з наступного .

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав є найлегшою із передбачених Законом санкцій.

Слід зазначити, що ні положеннями Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ні Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, не передбачено алгоритму визначення тривалості тимчасового блокування доступу державного реєстратора прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який би застосовувався Комісією під час розгляду скарг за допущення відповідних порушень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, конструкція вищезазначеного припису законодавства має імперативний характер: Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про застосування однієї з перелічених санкцій.

Тобто має місце обов`язок суб`єкта владних повноважень застосувати санкції до державного реєстратора при виявленні порушень у його діяльності.

Таким чином, відповідач, за наявності встановлених порушень позивачем чинного законодавство, вірно, на підставі положень частини 2 статті 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тимчасово блокував доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці .

Також, початок блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав не пов`язаний з фактом отримання державним реєстратором відповідного рішення за результатом проведеної перевірки.

Отже, визначення строку блокування доступу до Державного реєстру прав є дискреційним повноваженням Міністерства юстиції України при реалізації його повноважень, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З урахуванням цього, а також того, що тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав є найлегшою із передбачених Законом санкцій слід прийти висновку, що дії та рішення Міністерства юстиції України є законними та обґрунтованими.

В даному випадку у суб`єкта владних повноважень наявне законодавчо закріплене право адміністративного розсуду щодо встановлення строку блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постановах від 25.01.2019 по справі №820/5866/17 та від 14.08.2019 по справі № 1540/3392/18 .

Отже, судом першої інстанції не враховано, що Міністерство юстиції України при

здійсненні контролю за діями державного реєстратора діяло правомірно у межах власних повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, при цьому використовуючи дискреційні повноваження щодо обрання та застосування санкцій за порушення законодавства у сфері державної реєстрації, обґрунтовано визначаючи межі останніх.

Тобто, доводи позивача щодо відсутності у Міністерства юстиції України повноважень на встановлення строків тимчасового блокування доступу до реєстру є безпідставними, оскільки суперечать вищевказаним положенням законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу від 09.07.2019 року №2091/5 Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, тому судове рішення - підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те , що позов задоволенню не підлягає , то і судові витрати не підлягають стягненню на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі № 440/2721/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 31.05.2021 року