Ухвала

від 01.06.2021 по справі 198/308/20

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/308/20

Провадження №2/0198/15/21

01.06.2021

У Х В А Л А

01 червня 2021 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, подане в рамках розгляду цивільної справи за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання розпорядження та угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки недійсними, повернення земельних ділянок,

В с т а н о в и в:

В провадженні Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області мається вищезазначена цивільна справа.

В ході розгляду справі від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі ( т.2 ас. 110-112).

Вказане клопотання обгрунтовано тим, що підставою виникнення спірних правовідносин стало видання головою Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області розпорядження, яке в свою чергу слугувало підставою для прийняття рішення державним реєстратором щодо реєстрації права оренди земельних ділянок, тобто причина виникнення спірних правовідносин пов`язана із вчиненням відповідачем - районною адміністрацією дій у вигляді видання розпорядження. При цьому, предметом позовних вимог позивача є дослідження законності прийнятого рішення головою Юр`ївської районної державної адміністрації, виданого у формі розпорядження від 17 жовтня 2013 року про поновлення договору оренди водного об`єкту. Оскільки спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації права оренди, а не підстав набуття такого права та не є спором про право, відповідач ОСОБА_1 зазначав, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства , з огляду на те, що спір виник внаслідок виконання районною державною адміністрацією владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер, а відтак, просив закрити провадження у справі.

Представник прокуратури Ніколайчук В.А. в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечував, стверджуючи, що вказаний спір належить до цивільної юрисдикції, оскільки вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок є похідними вимогами від спору щодо такого майна, а зокрема, в тому числі, про повернення земельних ділянок.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кривохат Ю.А. в судовому засіданні при вирішенні даного клопотання покладався на розсуд суду.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Залізко В.С. заявлене останнім клопотання в судовому засіданні повністю підтримав.

Відповідач по справі Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності (т.2 ас.150), при цьому щодо вирішення вказаного клопотання також покладалися на розсуд суду, про що зазначили у відповідній телефонограмі (т.2 ас.155).

Заслухавши думку сторін з приводу заявленого клопотання суд приходить до наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Разом з тим, відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі, суб`єктного складу правовідносин.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України ).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України , а також прийнятими відповідно до нього нормативно - правовими актами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. За частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118 , 122 ЗК України .

Таким чином, розпорядження органу місцевої влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання такого акта незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатом його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання незаконним розпорядження можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання розпорядження незаконним є оспорювання цивільного права особи (правова позиція ВП ВС від 02 квітня 2019 року, справа № 916/2864/17).

З огляду на те, що розпорядженням голови Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-308/01-08/13 від 17.10.2013 року громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поновлено договір оренди земельної ділянки від 10 червня 2003 року № 24 для рибогосподарських потреб та вказане розпорядження стало підставою для реєстрації за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права оренди земельних ділянок для рибогосподарських потреб з кадастровими номерами 1225955100:04:002:0456 та 1225955100:04:002:0455, якими останні користуються до теперішнього часу, суд вважає, що вказаний спір є приватно-правовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичних осіб, а отже в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 19, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Маренич