Ухвала

від 01.06.2021 по справі 914/2239/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/2239/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 06.04.2021

та на рішення Господарського суду Львівської області

від 03.11.2020

у справі № 914/2239/20

за позовом Малого приватного підприємства "Гро"

до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про стягнення 5 768,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.04.2021 №12737 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі № 914/2239/20, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2021 №12737 у справі № 914/2239/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді -Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.05.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2239/20 за касаційною скаргою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2021 №12737 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом позову у справі № 914/2239/20 є стягнення шкоди у розмірі 5 768,44 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у даній справі, скаржник - Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також, скаржником зазначено, що на сьогоднішній день немає усталеної судової практики у застосуванні норм права Верховним Судом та Верховним Судом України з аналогічних питань.

Розглянувши вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 914/2239/20 за касаційною скаргою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2021 №12737, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2021 №12737, оскільки, доводи, що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики, не мотивовані та не обґрунтовані належним чином. Скаржником не зазначено щодо якого питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосується подана ним касаційна скарга, як і не наведено фундаментальних обґрунтувань на підтвердження його доводів, що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики. Щодо посилання скаржника на відсутність усталеної практики та висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, виходячи із вимог ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, являється підставою касаційного оскарження, та не розцінюється судом як випадок визначений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України для можливого відкриття касаційного провадження у малозначних справах. Сама лише вказівка на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана касаційна скарга Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2021 №12737 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає.

Інших доводів, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у підтвердження наявності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі скаржником не наведено.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2239/20 за касаційною скаргою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2021 №12737 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/2239/20 за касаційною скаргою Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.04.2021 №12737 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк