Постанова

від 27.05.2021 по справі 373/1418/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5298/2021

справа №373/1418/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Драгомирецької Ганни Євгенівни в інтересах ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Реви О.В.

у справі за позовом ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,-

встановив:

В серпні 2019 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що за життя ОСОБА_8 22 червня 2017 року склала заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_7 дві земельні ділянки.

Про смерть ОСОБА_8 йому не було відомо до 08 серпня 2019 року, оскільки проживав в іншому населеному пункті. Про цю обставину дізнався після проведення розшуку ОСОБА_8 для виплати орендної плати за користування земельними ділянками.

Переяслав-Хмельницькою міською державною нотаріальної конторою 13 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_6 заведено спадкову справу, при цьому ОСОБА_7 не повідомлявся про цю обставину.

10 серпня 2019 року ОСОБА_7 звернувся до Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної конторою із заявою про прийняття спадщини, проте у цьому відмовлено у зв`язку із пропуском строків.

Вказує, що ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину.

Зважаючи на те, що ОСОБА_7 не знав про смерть спадкодавця, але в найкоротші строки реалізував свої спадкові права, звернувся до суду із цим позовом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, провадження у справі ухвалою від 29 жовтня 2019 року зупинено до залучення правонаступників.

Відповідно до даних спадкової справи після смерті ОСОБА_7 із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_3 (дочка, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (батько). ОСОБА_9 (мати) подала заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_5 .

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2020 року поновлено провадження у справі та залучено як правонаступників осіб, які подали заяву про прийняття спадщини.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Драгомирецькою Г.Є. в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга ґрунтується на доводах позовної заяви. Вказує, що судом не надана оцінка тим обставинам, що ОСОБА_7 не був повідомлений нотаріусом про відкриття спадщини.

Зазначає, що судом не враховано висновків Верховного Суду в постанові від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17-ц щодо застосування статті 63 Закону України "Про нотаріат".

Відповідачем ОСОБА_6 подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що ОСОБА_7 був засновником ФГ "Агро-Еко", в оренді якого перебували земельні ділянки, що належали ОСОБА_8 . Проте орендар орендну плату у строки за 2017 та 2018 роки не виплатив. Вказує, що в позовній заяві не викладено поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини. Вказує, що до обов`язків нотаріуса не входить розшук спадкоємців.

В судовому засіданні представник скаржників адвокат Драгомирецька Г.Є. доводи апеляційної скарги підтримала.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого 01 серпня 2017 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, серія НОМЕР_1 .

22 червня 2017 року ОСОБА_8 складено заповіт, який посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Київської області Кучеренко Н.М., зареєстрований в реєстрі за №926.

Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_8 , на випадок своєї смерті, належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,7552 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3223387800:03:010:0047, що розташована на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та земельну ділянку площею 2,6506 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3223387800:04:004:0032, що розташована на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області заповіла ОСОБА_7 .

Відповідно до даних листа завідувача Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Київської області Ткаченка О.А. від 10 серпня 2019 року №914/01-16 у відповідь на усне звернення ОСОБА_7 щодо подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , роз`яснено про пропуск встановленого строку для прийняття спадщини та права на звернення до суду для поновлення такого строку.

Також установлено, що відповідно до даних спадкової справи №265/2017, заведеної після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6 (син).

ОСОБА_6 видані наступні свідоцтва про право на спадщину за законом:

- від 19 березня 2018 року, реєстровий номер 303, щодо земельної ділянки 3223385300:05:017:0023;

- від 19 березня 2018 року, реєстровий номер 301, щодо земельної ділянки 3223385300:04:017:0040.

- від 04 квітня 2018 року, реєстровий номер 412, щодо 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних господарських будівель і споруд під номером АДРЕСА_1 .

- від 27 квітня 2018 року, реєстровий номер 549, щодо автомобіля марки ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

- від 27 квітня 2018 року, реєстровий номер 547, щодо земельної ділянки 3223384601:01:003:0029.

- від 27 квітня 2018 року, реєстровий номер 545, щодо земельної ділянки 3223384601:01:003:0028.

- від 27 квітня 2018 року, реєстровий номер 543, щодо житлового будинку з відповідними надвірними господарськими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_2 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ним не установлено об`єктивних та поважних причин для поновлення строку на подання заяви про прийняття спадщини.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат":

Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

З матеріалів справи убачається про відсутність повідомлення нотаріусом Дмитренка О.В. про відкриття спадщини, проте згідно обставин цієї справи спадкоємець не звернувся із заявою про прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, будучи обізнаним про наявність заповіту.

Окрім того, за змістом цитованої вище статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус зобов`язаний повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Проте заповіт на ім`я ОСОБА_7 таких даних не містить.

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), а також постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року ( справа №431/5782/17).

Таким чином, за обставин справи, що переглядається апеляційним судом, установлено, що у спадкоємця перешкод для подання заяви про прийняття спадщини не було, будучи обізнаним про наявність заповіту, він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, а не через відсутність повідомлення нотаріусом про відкриття спадщини. Разом з тим, само по собі незнання про смерть спадкодавця за відсутності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, а відтак не дає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аргументи скаржників з посиланням на правовий висновок Верховного Суду у справі№761/42165/17-ц щодо застосування статті 63 Закону України "Про нотаріат" відхиляються апеляційним судом, оскільки висновки у вказаній справі не є релевантними обставинам цієї справи, у якій установлено обізнаність спадкоємця із наявністю заповіту, а причина не звернення протягом тривалого часу (понад 2 роки) за реалізацією свого права є необізнаність про смерть спадкодавця, а не відсутність повідомлення нотаріуса про відкриття спадщини.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, цей висновок доводами апеляційної скарги не спростовується.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Драгомирецької Ганни Євгенівни в інтересах ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 червня 2021 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова