Постанова

від 08.09.2021 по справі 373/1418/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 373/1418/19

провадження № 61-10611св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представник позивачів - ОСОБА_5 ,

відповідач - ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у складі судді Реви О. І. від 06 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В., від 27 травня 2021 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У серпні 2019 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 червня 2017 року ОСОБА_8 склала заповіт, відповідно до якого заповіла йому земельну ділянку, кадастровий номер 3223387800:03:010:0047, та земельну ділянку, кадастровий номер 3223387800:04:004:0032, розташовані на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач вказував, що про смерть ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому не було відомо до 08 серпня 2019 року, оскільки він проживав в іншому населеному пункті. Наголошував на тому, що за заявою ОСОБА_6 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_8 , проте нотаріус не повідомив його про відкриття спадщини. Державний нотаріус Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори повідомив його про те, що ним пропущено строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим він не позбавлений права звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_7 просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2020 року до участі у справі залучено правонаступників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначені позивачем у позовній заяві причини пропуску строку для прийняття спадщини не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій з прийняття спадщини, а сама по собі необізнаність про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення спадкоємцем дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку. Також суд першої інстанції визнав безпідставним посилання позивача на недобросовісність поведінки іншого спадкоємця щодо ненадання відомостей про відкриття спадщини, оскільки вказані обставини також не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не є перешкодою для вчинення спадкоємцем дій щодо прийняття спадщини відповідно до норм цивільного права.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за встановлених у цій справі обставин у спадкоємця не було перешкод для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки будучи обізнаним про наявність заповіту, він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, а не через відсутність повідомлення нотаріусом про відкриття спадщини. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що незнання про смерть спадкодавця за відсутності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, а відтак правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 травня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України

від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року

у справі № 6-496цс17 та у постановах Верховного Суду від 01 квітня

2019 року у справі № 643/3049/16-ц, від 28 жовтня 2019 року у справі

№ 761/42165/17-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20,

від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 15 квітня 2021 року

у справі № 591/1271/18, та (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що спадкоємець був обізнаним про наявність заповіту, не встановлювали коли саме позивач дізнався про наявність заповіту. Заявниця стверджує, що суди помилково не застосували до спірних правовідносин положення статті 63 Закону України Про нотаріат .

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить суд залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 01 серпня 2017 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, серія НОМЕР_1 .

22 червня 2017 року ОСОБА_8 складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Київської області Кучеренко Н. М., зареєстрований в реєстрі

за № 926.

Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_8 на випадок своєї смерті належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0,7552 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223387800:03:010:0047, розташовану на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, та земельну ділянку, площею 2,6506 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223387800:04:004:0032, розташовану на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, заповіла ОСОБА_7 .

Листом завідувача Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Київської області Ткаченка О. А. від 10 серпня 2019 року № 914/01-16 у відповідь на усне звернення ОСОБА_7 щодо подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 повідомлено про пропуск встановленого строку для прийняття спадщини та роз`яснено право на звернення до суду для поновлення такого строку.

Відповідно до спадкової справи №265/2017, заведеної після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6 (син).

ОСОБА_6 видані свідоцтва про право на спадщину за законом:

від 19 березня 2018 року, реєстровий № 303, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3223385300:05:017:0023; від 19 березня 2018 року, реєстровий № 301, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3223385300:04:017:0040; від 04 квітня 2018 року, реєстровий № 412, щодо 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних господарських будівель і споруд

АДРЕСА_1 ; від 27 квітня 2018 року, реєстровий № 549, щодо автомобіля марки ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; від 27 квітня 2018 року, реєстровий номер 547, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3223384601:01:003:0029; від 27 квітня 2018 року, реєстровий № 545, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3223384601:01:003:0028;

від 27 квітня 2018 року, реєстровий № 543, щодо житлового будинку з відповідними надвірними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України у постановах від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 757/51328/18-ц.

У відповідності до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2., 2.3. та 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачам, як спадкоємцям ОСОБА_7 , додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_7 строку звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 суду надано не було. Позивачі не довели наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали ОСОБА_7 , який був обізнаний про наявність заповіту, подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є їх процесуальним обов`язком.

Зміст позовної заяви свідчить про те, що ОСОБА_7 був обізнаний про наявність складеного ОСОБА_8 заповіту на його ім`я, позивач посилався на відсутність інформації про смерть спадкодавця. ОСОБА_7 вказував, що про смерть ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,йому стало відомо у серпні 2019 року після проведення розшуку для виплати орендної плати за земельні ділянки, що були надані в оренду ФГ Агро-Еко .

Нездійснення державним нотаріусом виклику спадкоємця за заповітом за обставин цієї справи не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки суди встановили, що ОСОБА_7 був обізнаний зі змістом складеного на його ім`я заповіту та не мав об`єктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк .

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду України та у постановах Верховного Суду , є безпідставним, оскільки перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини не є вичерпним і у кожному випадку вони досліджуються судом та їх поважність визначається, виходячи з обставин справи. Обставини, встановлені судами у цій справі, свідчать про те, що спадкоємець був обізнаний про наявність заповіту і у нього були відсутні перешкоди для прийняття спадщини у встановлений законом строк. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених заявницею у касаційній скарзі постановах.

За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410 , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 травня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович