Постанова

від 03.06.2021 по справі 810/1595/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 810/1595/16

адміністративне провадження № К/9901/15228/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року (суддя Харченко С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (судді: Ключкович В.Ю. (головуючий), Губська О.А., Беспалов О.О.) у справі № 810/1595/16.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн (далі - позивач, платник податків, ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн ) звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган, Київська митниця ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 № 125130000/2015/000250/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2015 № 125130013/2015/00092.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 № 125130000/2015/000250/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2015 № 125130013/2015/00092 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених митним законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано: рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 №125130000/2015/000250/1; рішення Київської митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, оформлене карткою відмови від 19.09.2015 № 125130013/2015/00092.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та про відмову у прийнятті митної декларації, оформлене карткою відмови діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного митного законодавства, а висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем відповідних положень законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Київська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн (ідентифікаційний код 37723293, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7-А) зареєстроване в якості юридичної особи 03.08.2011 та здійснює господарську діяльність, пов`язану, зокрема, з оптовою торгівлею напоями, неспеціалізованою оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею напоями в спеціалізованих магазинах.

У січні 2015 року ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн укладено з компаніями Tradall S.A. (Швейцарія) та Martini & Rossi S.p.A. (Італійська Республіка) договір поставки від 23.01.2015 № 01/15, метою якого є забезпечення з 01.04.2015 безперервного постачання в Україну алкогольної продукції, що виробляється компанією Martini & Rossi S.p.A., дистрибується компанією Tradall S.A. та реалізується на території України покупцем товару - ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн - на умовах, що визначені цим договором. Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 вказаного договору поставки, сторони правочину домовились про те, що ціна за товар встановлюється у валюті договору - українській гривні та зазначається в інвойсах постачальника з урахуванням витрат на пакування, маркування, транспортування та страхування відповідно до умов цього договору та погодженого базису поставки. У свою чергу пунктом 4.2 розділу 4 цього договору визначено базисні умови поставки товару - CIP Київ, Україна за правилами Інкотермс 2010.

У вересні 2015 року ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн було заявлено до митного оформлення придбаний на підставі договору поставки від 23.01.2015 № 01/15 товар - вино ігристе Asti Martini Sparkling Wine з фактичною концентрацією спирту 7,5 об. %, 12480 пляшок по 0,75 л у пляшці (1040 коробок по 12 пляшок в коробці), торговельної марки: Martini, виробник: Martini & Rossi S.p.A., країна виробництва: Республіка Італія.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської митниці ДФС митну декларацію (МД) від 11.09.2015 № 125130013/2015/408080 із заявленою митною вартістю товарів. На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД, а саме: міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 09.09.2015 № ІТА 02/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 03.09.2015 № 90871423; зовнішньоекономічний контракт від 23.01.2015 № 01/15 разом з додатками від 23.01.2015 № 1 та 23.01.2015 № 2; договір про надання послуг митного брокера від 24.10.2014 № LP-01-BMU; сертифікат відповідності від 17.06.2014 № UА1.006.Х004494-14; ліцензію на право здійснення імпорту алкогольних напоїв від 06.06.2013 серії ІА № 000616; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіологічного контролю товару від 09.09.2015 № 2730; декларацію про походження товару від 03.09.2015 № 90871423; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.09.2015 № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1. Згідно з даними МД від 11.09.2015 № 125130013/2015/408080 та декларації митної вартості від 11.09.2015 контрактна вартість партії товару становила 615 264,00 грн. При цьому декларантом під час заповнення декларації митної вартості від 11.09.2015 зазначено, що продавець та покупець не є пов`язаними між собою особами.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Київської митниці ДФС витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та розрахунок ціни (калькуляцію). Як на підставу для витребування додаткових документів посадова особа відповідача посилалась на наявність розбіжностей у поданих позивачем документах. Так, відповідач обґрунтовує наявність суперечностей у представлених декларантом документах наступними обставинами: неподанням декларантом до митного оформлення прейскуранту постачальника та експортної декларації країни відправлення, наявність яких у покупця товару на момент його митного оформлення передбачена умовами договору поставки від 23.01.2015 № 01/15 та додатками до нього; неподанням декларантом з метою підтвердження заявленої митної вартості товару страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідач також зазначає, що на момент митного оформлення товару Київська митниця ДФС вже оперувала даними, зазначеними у митній декларації країни відправлення, отриманими в порядку взаємодії від іншого контролюючого (митного) органу. Відповідно до відомостей, що вказані в експортній декларації, вартість товару становить 30277,60 євро, в той час як позивач у МД 11.09.2015 № 125130013/2015/408080 зазначив значно меншу контракту вартість товару у розмірі 615 264,00 грн, що становить 25 142,37 євро по курсу, встановленому Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання спірної МД. Також, відповідачем зазначено, що постачальник товару - Tradall S.A., виробник товару - Martini & Rossi S.p.A. та покупець - ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн належать до групи кампаній Bacardi-Martini Capital Group, що на підставі положень статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року свідчить про те, що вказані особи є пов`язаними між собою.

У період з 11.09.2015 по 18.09.2015 позивачем на виконання вимог органу доходів і зборів додатково подано наступні документальні свідоцтва: прейскурант (прайс-лист) з затвердженими з 01.04.2015 цінами на товар, що дійсні на 2015 та 2016 фінансові роки; копію митної декларації країни відправлення від 03.09.2015 №15ІТQWE1T0066814E9; банківські виписки щодо проведення оплати за аналогічні товари; лист позивача від 14.09.2016 № 644 щодо курсу валют, використаного постачальником під час визначення цін на продукцію компанії Martini & Rossi S.p.A. та зафіксованого в прейскуранті для ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн ; лист постачальника від 17.09.2015 щодо статистичної вартості товарів, що зазначена в експортній декларації країни відправлення; лист позивача від 10.09.2015 № 641 із описом торгових відносин між продавцем та покупцем згідно договору поставки; письмові пояснення позивача від 18.09.2015 № 647 щодо відсутності додаткових складових, що мають включатися до митної вартості задекларованих товарів. Позивач також повідомив контролюючий орган про те, що у нього відсутня можливість отримати та надати додатково витребувану довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, та розрахунок ціни (калькуляцію) товару.

Рішенням Київської митниці ДФС від 18.09.2015 № 125130000/2015/000250/1 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару - вина ігристого Asti Martini Sparkling Wine з фактичною концентрацією спирту 7,5 об. %, 12480 пляшок по 0,75 л у пляшці (1040 коробок по 12 пляшок в коробці), торговельної марки: Martini, виробник: Martini & Rossi S.p.A., країна виробництва: Республіка Італія, у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість імпортованої позивачем партії цього товару за МД від 11.09.2015 № 125130013/2015/408080 становить 736 203,31 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що митна вартість оцінюваних товарів визначена відповідачем за резервним методом на підставі вартості товарів, зазначеної у митній декларації країни відправлення (Італія) від 03.09.2015 № 15ІТQWE1T0066814E9. Неможливість визначення митної вартості оцінюваних товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом до митного оформлення для підтвердження митної вартості, а також неподанням всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Відповідач також вказує, що покупець та продавець взаємопов`язані між собою особи, у зв`язку з чим у митного органу є підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між ними вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару. При цьому незастосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів і за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідач пояснює відсутністю цінової інформації про ідентичні та подібні товари та невідповідністю задекларованих товарів вимогам статей 59-60 Митного кодексу України. Відповідач також не застосував методи визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості у зв`язку із висновком про відсутність інформації щодо ціни складових для визначення митної вартості. У зв`язку з проведенням коригування митної вартості товару орган доходів і зборів відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, про що склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2015 №125130013/2015/00092.

19.09.2015 позивач подав до Київської митниці ДФС нову митну декларацію за №125130013/2015/408439, в якій відкоригував митну вартість партії товару з урахуванням рішення відповідача щодо коригування митної вартості, та надав фінансові гарантії забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. За наведених обставин, Київською митницею ДФС прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг.

У листопаді 2015 року позивач, скориставшись визначеним частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України правом на подання до контролюючого органу додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів за МД від 11.09.2015 №125130013/2015/408080, листом від 05.11.2015 вих. № 709 направив відповідачу наступні документи: калькуляцію (розрахунок) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначений згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу, складений в порядку, передбаченому частиною вісімнадцятою статті 58 цього Кодексу; копії видаткових та податкових накладних на продаж позивачем ідентичних товарів на митній території України; копії платіжних документів; виписки з бухгалтерського обліку позивача, на підставі яких було складено розрахунок митної вартості на основі методу віднімання; банківські платіжні документи про проведення оплати на користь постачальника - компанії Tradall S.A. - за ідентичні товари; лист позивача від 02.11.2015 № 704 для підтвердження відсутності будь-яких додаткових платежів на користь продавця; лист компанії Tradall S.A. від 25.09.2015 щодо процесу ціноутворення, з урахуванням встановлення ціни товару у валюті України.

За результатами розгляду поданих документів, листом від 12.11.2015 № 9778/2/10-70-25-47 контролюючим органом повідомлено позивача про відсутність підстав для визнання заявленої позивачем митної вартості товару та, як наслідок, про неможливість скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2015 року (після випуску товарів у вільний обіг за митною декларацією від 19.09.2015 №125130013/2015/408440) позивач за власною ініціативою надав відповідачу розрахунок вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу України (на основі віднімання вартості), а також документи на підтвердження обставин відсутності впливу на ціну товару взаємозв`язку між продавцем та покупцем. Відповідно до даних вказаного розрахунку вартість товарів, зазначена у інвойсі від 03.09.2015 № 90871378, є близькою до вартості ідентичних (подібних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу України. За результатами розгляду зазначених документів, листом від 12.11.2015 № 9778/2/10-70-25-47 відповідач поінформував позивача про те, що надані позивачем документи не усувають раніше встановлених розбіжностей і не доводять відсутність впливу взаємозв`язку позивача з постачальником на ціну оцінюваного товару. Однак, вказаний лист не містить жодних обґрунтувань, у чому саме, на думку контролюючого органу, полягає неповнота заявлених відомостей та які числові значення митної вартості задекларованого товару є відсутніми у наданому розрахунку та підтверджуючих документах, що свідчить про те, що відповідачем не надано належної правової оцінки поданим позивачем документам та не взято до уваги обставини продажу товарів між пов`язаними особами.

Щодо доводів відповідача, що правомірність прийнятого ним рішення може розглядатися лише на підставі тих доказів, які існували та були подані до відповідного митного органу на момент прийняття такого рішення, суди обґрунтовано зазначили, що такі доводи відповідача не узгоджуються з вимогами частин восьмої та дев`ятої статті 55 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якими встановлено обов`язок органу доходів і зборів розглянути документи, додатково надані декларантом, та винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості або ж надати обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Тобто, документи, подані позивачем (як під час митного контролю, так і після завершення митного оформлення в порядку частини восьмої статті 55 Митного кодексу України) для підтвердження заявленої митної вартості, є належними доказами та повинні оцінюватися у своїй сукупності під час правомірності прийнятих відповідачем рішень.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що укладеним між позивачем та компанією Tradall S.A. (Швейцарія) зовнішньоекономічним контрактом від 23.01.2015 № 01/15 визначено, що ціна товару визначається з урахуванням умов поставки CIP Інкотермс 2010, а умови такої поставки передбачають зобов`язання продавця товару забезпечити за власний рахунок його страхування та транспортування до названого місця призначення шляхом передачі товару перевізнику, призначеному ним самим, а тому доводи відповідача про порушення декларантом (позивачем) вимог митного законодавства з огляду на неподання страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування є необґрунтованими. Крім того, положеннями частини десятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування цих товарів. Оскільки всі витрати зі страхування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, тобто жодних додаткових страхових витрат відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України декларант не поніс, висновки митного органу про відсутність підтвердження заявленої митної вартості також є необґрунтованими.

Крім того, слід врахувати визначені договором поставки товару від 23.01.2015 №01/15 умови його оплати, у тому числі зафіксовану валюту договору - українську гривню. Судами попередніх інстанцій з документів наявних у матеріалах справи встановлено, що митна вартість алкогольних виробів, зазначена позивачем в митній декларації (615 264,00 грн всього; по 591,60 грн за коробку з 12 пляшок по 0.75 л кожна), повністю відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 03.09.2015 № 90871378 та в прайс-листі із затвердженими постачальником з 01.04.2015 цінами на товар в українській гривні, як це передбачено умовами договору поставки від 23.01.2015 № 01/15. Таким чином, числове значення контрактної вартості товару підтверджено декларантом наданими митному органу документальними свідоцтвами, сумнівів щодо достовірності яких у митного органу не виникало.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем при здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також того, що позивачем не було підтверджено митну вартість товару, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частини перша статті 8.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

10.2. Частина перша статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

10.3. Частина перша статті 50.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

10.4. Частина перша статті 51.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

10.5. Пункт 2 частини другої, частина четверта статті 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

10.6. Стаття 53.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

10.7. Частини друга, п`ята, шоста статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

10.8. Стаття 55.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

10. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

10.9. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

10.10. Частини перша, четверта, п`ята, десята-п`ятнадцята статті 58.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

10.11. Частина перша статті 246.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

10.12. Частина перша статті 248.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

10.13. Частини перша, сьома, восьма статті 257.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

10.14. Стаття 318.

1. Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

2. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

3. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

4. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.

6. З метою підвищення ефективності митного контролю органи доходів і зборів взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов`язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об`єднаннями (асоціаціями).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 (статті 11) Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 № 125130000/2015/000250/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2015 № 125130013/2015/00092 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами), що контролюючий орган на підставі аналізу всіх документів, наданих позивачем при здійсненні митного оформлення товару, мав можливість визначити митну вартість вказаного товару за ціною, визначеною позивачем, оскільки використані позивачем відомості, зокрема щодо ціни товару, підтверджені документально, визначені кількісно та достовірно, всі складові митної вартості, які обов`язкові при її обчисленні, містяться у поданих позивачем до митного оформлення документах, тоді як, контролюючим органом, всупереч вимог статті 58 Митного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), було здійснено визначення митної вартості товару за резервним методом, без наявності встановлених положеннями чинного митного законодавства підстав для такого корегування. Контролюючим органом не було доведено та не було надано доказів існування передбачених статтею 58 Митного кодексу України обмежень для визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору, а також жодних належних, допустимих та достатніх доказів того, що подані позивачем основні та додаткові документи не дозволяли контролюючому органу у належний спосіб перевірити числове значення митної вартості товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та обґрунтовано зазначено, що на момент митного оформлення імпортованого товару у митного органу була наявна інформація про попередні випадки декларування ідентичних товарів ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн за основним методом визначення митної вартості, що також не спростовано відповідачем.

14. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

16. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 810/1595/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова