У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.05.2021 Справа №2-699/10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Братасюка В.М.
за участю секретаря Паславської О.І.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача АТ Універсал Банк на ОСОБА_2 у виконавчому проваджені відкритому на підставі виконавчого листа №2-699/10, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15.03.2010 року у справі №2-699/10, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №11/318-Г від 10.08.2007 року заборгованості на суму 479 186,44 доларів США, що еквівалентно 3 751 838,15 грн. і включає в себе заборгованість: за тілом кредиту 417 573,66 доларів США, по процентах за користування кредитними коштами 56 762,74 долара США, пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сумі 4 850,04 доларів США, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки приміщення промтоварного магазину загальною площею 277,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на приміщення промтоварного магазину, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 21.06.2002 року та зареєстроване Тернопільським БТІ 21.06.2002 року в реєстровій книзі №1299, шляхом продажу з прилюдних торгів, а також стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк 1810,00 грн. судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог, посилається на те, що 01.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Карточка плюс та ОСОБА_2 було укладено Договір про відступлення права вимоги №01/04/21-У,відповідно до якого отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , зокрема до ОСОБА_3 .
Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подано заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
15.03.2010року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення по справі №2-699/10, за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту солідарно та на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , третя особа ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними. Відповідно до даного рішення позов ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості на суму 479 186,44 доларів США, що еквівалентно 3 751 838,15 грн. за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №11/318-Г від 10.08.2007 року, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №11/318-Г від 10.08.2007року заборгованість на суму 479186,44 доларів СІЛА, що еквівалентно З 751 838,15 грн. і включає в себе заборгованість: за тілом кредиту 417573,66 доларів США, по процентах за користування кредитними коштами 56 762,74 долара США, пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сумі 4 850,04 доларів США, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки приміщення промтоварного магазину загальною площею 277,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на приміщення промтоварного магазину, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 21.06.2002 року та зареєстроване Тернопільським БТІ 21.06.2002 року в реєстровій книзі №1299, шляхом продажу з прилюдних торгів. В задоволення решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_3 та зустрічному позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Універсал Банк відмовлено.
11.02.2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №2-699/10, було видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .
07.11.2019 року, на той час Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №2-699/2010 від 11.02.2011 року, про стягнення заборгованості із ОСОБА_3 на користь АТ Універсал Банк , про що винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП №60519281.
Відповідно до умов п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги №31/21 від 01 квітня 2021 року, Первісний кредитор - АТ Універсал Банк відступив право вимоги до Боржника - ОСОБА_3 , за Кредитними договорами №11/319-К від 13,08.2007 року та №11/358-К від 10.09.2007 року, укладених в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №11/318-Г від 10.08.2007 року, Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Карточка плюс .
01 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Карточка плюс та ОСОБА_2 було укладено Договір про відступлення права вимоги №01/04/21-У.
У відповідності з п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги №01/04/21-У від 01.04.2021 року, до ОСОБА_2 перейшло право вимоги до Боржника - ОСОБА_3 за кредитними договорами №11/319-К від 13.08.2007 року та №11/358-К від 10.09.2007 року, укладеними в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №11/318-Г від 10.08.2007 року.
Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що і договір, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦКУ).
За договором відступлення права вимоги можуть бути відступлені права вимоги за будь-якими договорами (купівля-продаж, поставка, позика, позичка, кредит тощо) будь-яким кредитором, зокрема, у договорі купівлі-продажу:
- кредитором - продавцем товару (за вимогами щодо оплати поставленого товару);
- кредитором - покупцем товару (за вимогами щодо поставки товару в рахунок перерахованої передоплати).
Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений тільки в тому випадку, коли таку заборону встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦКУ), при цьому згода боржника на заміну кредитора не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ).
З правової позиції договори відступлення права вимоги охарактеризувати складно. Заслуговує на увагу підхід, відповідно до якого договори цесії не є самостійним договором, а виступають предметом певного договору (договору купівлі-продажу, міни, дарування права вимоги тощо).
За такими договорами кредитор продає іншій особі своє право вимоги, вчиняє відступлення права вимоги, а той, що придбав це право (новий кредитор), намагається здійснити набуте право.
Суди переважно кваліфікують договори відступлення права вимоги як договори купівлі-продажу права вимоги (див. інформаційний лист ВАСУ від 11.12.2013 р. № 1713/12/13-13, в якому адміністративним судам було наказано керуватися ухвалою ВАСУ від 19.11.2013 р. № К/800/17433/13 у справі № 2а-7912/12/1370). У цьому рішенні було зазначено, що право вимоги як майновий об`єкт повністю відповідає законодавчо встановленим критеріям, які використовуються для позначення поняття активу. Такий об`єкт виникає в результаті минулих подій, а від його використання очікується вигода у вигляді його погашення грошовими коштами чи в інший спосіб.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Зазначене угзоджується із висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 28.04.2018року у справі № 61-1104св18, також аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).
Крім того, під час розгляду питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
В ст. 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятними урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. b п. 3 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.
Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі Півень проти України Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляд упродовж розумного строку (...і судом, встановленим законом , а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, слід задовольнити та замінити стягувача АТ Універсал Банк на ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України ст.ст.1, 8, 11, 15 Закону України Про виконавче провадження , суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону, а саме стягувача - АТ Універсал Банк (код ЄДРПОУ 21133352) на - ОСОБА_2 ЄРНОКПП: НОМЕР_1 , 47712, Тернопільська область. Тернопільський район, с. Чернелів-Руський), у виконавчому проваджені відкритому на підставі виконавчого листа №2-699/10, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15.03.2010 року у справі №2-699/10, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №11/318-Г від 10.08.2007 року заборгованості на суму 479 186,44 доларів США, що еквівалентно 3 751 838,15 грн. і включає в себе заборгованість: за тілом кредиту 417 573,66 доларів США, по процентах за користування кредитними коштами 56 762,74 долара США, пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сумі 4 850,04 доларів США, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки приміщення промтоварного магазину загальною площею 277,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на приміщення промтоварного магазину, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 21.06.2002 року та зареєстроване Тернопільським БТІ 21.06.2002 року в реєстровій книзі №1299, шляхом продажу з прилюдних торгів, а також стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк 1810,00 грн. судових витрат.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2021 |
Оприлюднено | 04.06.2021 |
Номер документу | 97402349 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Братасюк В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні