Постанова

від 31.05.2021 по справі 369/9198/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/9198/16-ц головуючий у суді І інстанції Усатов Д.Д.

провадження № 22-ц/824/4678/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,

з участю секретаря Мариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородсьої сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 а звернулася до суду із позовомдо Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородсьої сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 57. Крім позивача, ОСОБА_2 , спадкоємицею за законом на майно померлої є її сестра - ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . До Першої Київської обласної державної нотаріальної контори представником позивача була подана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0075 та Ѕ частину житлового будинку під АДРЕСА_1 .Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.08.2015 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори О.В. Грисюк, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ (одну другу) частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.02.2016 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори О.В. Грисюк відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ (одну другу) частину земельної ділянки за кадастровим номер 3222480404:02:001:0075 в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів.

Враховуючи викладене,позивач просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , Ѕ частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075 по АДРЕСА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 рокупозов задоволено . Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 3222480404:02:001:0075, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову .

При цьому зазначає, що являється особою, яка не брала участі у справі (не повідомлена належним чином про існування та розгляд справи), але суд вирішив питання про його права та інтереси. Апелянт вважає, що має право на 1/3 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 . Вказує, що під час розгляду справи, судом першої інстанції не було визначено коло спадкоємців, які прийняли спадщину у зв`язку з чим порушено його право на спадкування.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу , однак відзив до суду не надійшов.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року заяву ОСОБА_7 , подану представником ОСОБА_8 , про залучення до участі у справі правонаступника позивача задоволено. Залучено до участі у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородсьої сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - ОСОБА_7 , правонаступником процесуальних прав та обов`язків позивача ОСОБА_2 .

Представник апелянта в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 57. Крім позивача, ОСОБА_2 , спадкоємицею за законом на майно померлої є її сестра - ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.08.2015 року та 20.02.2016 року державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу О.В. Грисюк відмолено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за законом на Ѕ (одну другу) частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , та на Ѕ (одну другу) частину земельної ділянки за кадастровим № 3222480404:02:001:0075 по АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними , оскільки відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України (в редакції 2004 року) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неповідомлення відповідача про розгляд справи, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частина 1, 2 статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.

Крім того, згідно з абзацом 5 частини 5 статті 74 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) лише у разі відсутності відповідача за зареєстрованою адресою її проживання (перебування), вважалося, що судовий виклик або судове повідомлення вручені належним чином.

З аналізу вказаних положень закону можна дійти висновку, що під час розгляду справи у суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, відправленої поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення судової повістки ОСОБА_1 про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції).

Як вбачається з матеріалів справи, в уточненнях до позовної заяви зазначено місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Натомість, повістку про виклик до суду апелянту направлено за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.81).

Згідно зворотного поштового повідомлення, поштовий конверт повернуто до суду з відміткою про неповне зазначення адреси (а.с.87).

Отже, матеріали справи не містять доказів повідомлення третьої особи належним чином про розгляд справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме, розглянуто справу за відсутності третьої особи, щодо якого відсутні відомості про належне його повідомлення.

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для обов`язкового скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегією суддів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 57.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: житловий будинок під АДРЕСА_1 ; земельні ділянки за кадастровим № 3222480404:02:001:0074 та № 3222480404:02:001:0075 по ву АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом на майно померлої, ОСОБА_3 , були: рідні сестри померлої ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 1266 ЦК України отримав право на спадкування за законом після смерті свого батька - ОСОБА_9 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та був рідним братом померлої ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 звертались до Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Київської області із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яким постановою від 06.01.2012 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з неможливістю підтвердження факту родинних стосунків (а.с. 37).

Крім того, постановами державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори від 08.08.2015 року та від 20.02.2016 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житловий будинок під АДРЕСА_1 ; земельної ділянки за кадастровим № 3222480404:02:001:0075 по АДРЕСА_1 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 28, 30)

Враховуючи викладене позивач, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , Ѕ частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222480404:02:001:0075 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.1218 ЦК України , до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Оскільки після після смерті ОСОБА_3 її спадкоємцями за законом було три особи, а відтак кожен з них, відповідно до вимог ст. 1278 ЦК України мав право на 1/3 частку спадкового майна.

За таких обставин позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на Ѕ частину спадкового майна є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, судом першої інстанції не було встановлено коло осіб, права і інтереси яких порушуються задоволенням позовних вимог, чи є відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину обґрунтованою.

На думку колегії суддів суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, в порушення норм процесуального та матеріального права розглянувши позовні вимоги без забезпечення всебічного, об`єктивного та повного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та висновки, викладені у ньому зроблені із порушенням норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про залишення позову без задоволення.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому судові витрати за подачу апеляційний розгляд у розмірі 10 335 грн., необхідно стягнути з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Білогородсьої сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 335, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

В.А. Нежура