Ухвала

від 02.06.2021 по справі 910/7503/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

02.06.2021Справа № 910/7503/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

скарги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця

у справі

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Експорт"

про стягнення заборгованості у розмірі 43 753,76 грн

Представники:

Від скаржника: не з`явився,

Від боржника: не з`явився,

Від ВДВС: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Експорт" на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" борг у розмірі 34 702 (тридцять чотири тисячі сімсот дві) грн. 57 коп., пеню у розмірі 3 612 (три тисячі шістсот дванадцять) грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 303 (чотири тисячі триста три) грн 12 коп., 3% річних у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

20.08.2018 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

13.05.2021 через відділ діловодства суду надійшла скарга Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Ураховуючи викладене, скарга Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця підлягає призначена до розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін та органу примусового виконання рішень на 02.06.2021.

27.05.2021 від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли письмові заперечення на скаргу.

У судове засідання, призначене на 02.06.2021, представники скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ЕКСПОРТ" та Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, а також з метою дотримання встановлених ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду скарги, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі представників сторін та державного виконавця.

Розглянувши наявні матеріали скарги, заслухавши представника скаржника, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З матеріалів скарги вбачається, що 17.06.2020 стягувачем подана заява №053/282/01-11/1504 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 №910/7503/18.

10.06.2020 Печерським РВ ДВС у м. Києві було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №62431255.

Разом з тим, 05.04.2021 головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишиним Едуардом Миколайовичем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

За доводами скаржника, головним державним виконавцем було формально здійснено виконавче провадження та не виконано покладених на нього обов`язків відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Зі змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2021 вбачається, що головним державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 №910/7503/18 було встановлено, що згідно відповіді МВС України за боржником не зареєстровано транспортні засоби; згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості відносно боржника; згідно відповіді ДФС України у боржника є рахунки та кошти, на які можливо звернути стягнення відсутні.

У даній постанові було також встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суд зазначає, що повернення виконавчого документа з наведених підстав є правомірним лише в тому разі, якщо державний виконавець реалізував увесь комплекс своїх можливостей та повноважень щодо розшуку майна і вжиті ним в повному обсязі заходи не дали змоги виявити майно, на яке може бути звернено стягнення.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частина 3 указаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення, у т.ч. викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах скарги не містяться доказів того, що державний виконавець виконав усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи виконання рішення суду, зокрема, останнім не було вжито заходів примусового виконання рішення та притягнення боржника до відповідальності, не складено акт про порушення; відсутні докази звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення керівником боржника кримінального правопорушення; не було вжито заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України; не накладено штраф у зв`язку з невиконанням рішення суду боржником.

За таких обставин суд доходить висновку, що державним виконавцем не було в повній мірі вжито всіх належних заходів з метою виконання рішення суду, а відтак, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.

За приписами ч. 3 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на те, що державним виконавцем допущено бездіяльність під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 у справі №910/7503/18 та протиправно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, суд приходить до висновку про задоволення скарги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст".

Керуючись статтями 234-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича у справі №910/7503/18 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича у виконавчому провадженні № 62431255, а також неправомірними дії щодо винесення 15.04.2021 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича у виконавчому проваджені № 62431255 про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2021.

4. Зобов`язати головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича відновити виконавче провадження № 62431255 та вжити всіх заходів для стягнення заборгованості за рішенням суду.

Ухвала набирає законної з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 07.06.2021.

Суддя Т. Ю. Трофименко