Постанова

від 27.05.2021 по справі 757/40485/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/7759/2021

справа №757/40485/20-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Бебеля Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Бусик О.Л.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Педерсен енд партнерс", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову конкурсної комісії Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ОСОБА_1 у відборі та допуску його кандидатури до другого етапу конкурсу на заміщення вакантної посади Голови правління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України";

- визнати протиправним та скасувати рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 17 червня 2020 року щодо затвердження результатів конкурсного відбору кандидата на посаду Голови правління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсного відбору кандидата на посаду Голови правління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України";

- визнати таким, що не відбувся за оголошенням від 08 травня 2020 року конкурсний відбір кандидата на посаду Голови правління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року задоволено клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та провадження у справі закрито.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Бебелем О.О. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга ґрунтується на підставах позову. Скаржник також зазначає про безпідставність висновків суду про те, що з обставин справи убачається корпоративний спір, що має розглядатись в порядку господарського судочинства. Вказує, що позивач ніколи не перебував з АТ "Державний ощадний банк України" у відносинах та не перебував на посадах, що дозволяло б суду дійти зазначеного висновку про наявність корпоративних правовідносин.

АТ "Державний ощадний банк України" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому погоджується з висновками суду, що спір є корпоративним і його слід розглядати за правилами господарського судочинства. Посилається на правові висновки Верховного суду у справах №761/32122/16-ц, №161/4403/15-ц, а також у справі №145/166/18.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Бебель О.О. доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача АТ "Державний ощадний банк України" Кокольський С.І., а також представник третьої особи ТОВ Педерсен енд партнерс" Віданова О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як па підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що спір стосується корпоративних відносин, відтак підвідомчий судам господарської юрисдикції.

Проте апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (частина 1 пункт 3).

Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин визначено статтею 167 ГК України, згідно якої корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Вимоги позивача пов`язані із реалізацією права бути обраним головою правління банку, при цьому, виходячи із змісту статті 167 ГК України, кандидат на посаду керівника, який не має жодних зв`язків із суб`єктом господарювання в його корпоративних відносинах, не стає учасником таких корпоративних відносин у зв`язку із самим лише фактом претендування на певну посаду.

Відтак є помилковими висновку суду першої інстанції про наявність корпоративних правовідносин та віднесення справи до господарської юрисдикції.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на правові висновки Верховного суду у справах №761/32122/16-ц, №161/4403/15-ц, а також у справі №145/166/18, апеляційний суд відхиляє як помилкові, оскільки обставини цих справ не є релевантними правовідносинам у справі, що є предметом апеляційного перегляду.

Так, у справах №761/32122/16-ц, №161/4403/15-ц, №145/166/18 позовні вимоги пов`язані із відкликанням з посади голови правління товариства/директора товариства та поновленням на цих посадах, тобто предметом розгляду цих прав було вирішення питання правомірності припинення повноважень посадових осіб товариства. Натомість у справі, що переглядається апеляційним судом, правовідносини сторін виникли у зв`язку із участю у конкурсному відборі кандидата на посаду голови правління.

Відповідно до статті 379 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бебеля Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 червня 2021 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова