Рішення

від 26.05.2021 по справі 200/736/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 р. Справа№200/736/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради, Маріупольської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської сільської ради, Маріупольської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 по справі № 200/14026/19-а, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на службі в Бердянській сільській раді Мангушського району Донецької області на посаді заступника сільського голови з виконавчої роботи. Рішення в цій частині звернуто до негайного виконання. Однак, як вказує позивач, рішення суду не виконано, на посаді заступника сільського голови з виконавчої роботи ОСОБА_1 не поновлено. На переконання позивача, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом, а саме проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму середнього заробітку за період з 10.08.2020 по 28.04.2021 (182 робочих днів) в розмірі 164 056, 62 грн (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Представником Бердянської сільської ради надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди відповідач зазначає, що наказом голови комісії з реорганізації (управління справами) від 25.01.2021 № 6-к ОСОБА_1 було поновлено на роботі. Проте, станом на день подання відзиву, позивач до виконання своїх посадових обов`язків не приступив.

На думку відповідача, у разі, якщо працівник не з`являється на роботі, то роботодавець не несе жодної відповідальності за нез`явлення працівника на робочому місці. Приписи Кодексу законів про працю України не вимагають від роботодавця повідомляти поновленому працівнику про прийняття наказу. Обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. Якщо ж це сталося не з вини власника або уповноваженого ним органу, а з вини самого працівника, середній заробіток за час затримки поновлення на роботі не повинен йому виплачуватися.

Крім того, на адресу Бердянської сільської ради не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження.

На останок відповідач зауважує, що ОСОБА_1 з 02 січня 2020 року працює на посаді патронатної служби помічником судді Володарського районного суду Донецької області та отримує заробітну плату. Позивач не надав до суду будь-які докази, які б підтверджували/спростовували наявність або відсутність інших джерел доходу (заробітку) за час вимушеного прогулу, які мали б враховуватись при присудженні оплати за час вимушеного прогулу. З огляду на наведене, Бердянська сільська рада заперечує проти нарахування подвійного заробітку.

Враховуючи вищевикладене, представник Бердянської сільської ради просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником Маріупольської міської ради також до суду надано відзив на позовну заяву. Він зазначає, що позивач у своїй позовній заяві вказує на затримку невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 (справа № 200/14026/19-а) щодо поновлення його на посаді заступника сільського голови Бердянської сільської ради.

Однак, відповідач зауважує, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 (справа № 200/14026/19-а) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 200/14026/19-а - залишено без змін. Тобто рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 вступило в силу після прийняття постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, а саме 17.11.2020.

По-друге, за інформацією Бердянської сільської ради за час затримки рішення Донецького окружного адміністративного суду постанова про відкриття виконавчого провадження до Бердянської сільської ради не надходила, виконавчого листа пред`явлено не було.

Водночас, за інформацією Бердянської сільської ради, наказом голови комісії з реорганізації (управління справами) від 25.01.2021 № 6-к ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 17.10.2019. Проте, станом на день подання відзиву позивач до виконання своїх посадових обов`язків не приступив.

На переконання відповідача, Маріупольська міська рада жодним чином не порушила законні права позивача, а діє виключно з урахуванням діючого законодавства України, а тому представник Маріупольської міської ради просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 21.01.2021 Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху через наявність в ній недоліків.

02.02.2021 суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради, Маріупольської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та відкрив провадження по справі № 200/736/21-а. Розгляд адміністративної справи № 200/736/21-а суд визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 16.02.2021 суд повернув заяву позивача про уточнення позовних вимог по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради, Маріупольської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

03.03.2021 Донецький окружний адміністративний суд виніс ухвалу, якою витребував у відповідача Бердянської сільської ради докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом голови комісії з реорганізації (управління справами) від 25.01.2021 № 6-к, яким позивача було поновлено на роботі. Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 10 год 00 хв 07.04.2021. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду

07.04.2021 суд повторно витребував у відповідача Бердянської сільської ради докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом голови комісії з реорганізації (управління справами) від 25.01.2021 № 6-к, яким позивача було поновлено на роботі. Відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 11-00 год. 28.04.2021.

Ухвалою від 28.04.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Маріупольської міської ради про відкладення підготовчого засідання у справі. Закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 14 год 00 хв 19.05.2021.

19.05.2021 суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання представника Маріупольської міської ради про відкладення судового засідання. Відклав судове засідання до 12 год 00 хв 26.05.2021.

На судове засідання позивач та представники відповідачів не з`явились, а тому згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що розпорядженням Бердянського сільського голови ОСОБА_2 від 18.10.2019 року № 25-к Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 звільнено заступника сільського голови ОСОБА_1 18.10.2019 року за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, останнім робочим днем вирішено вважати 16.10.2019 року.

Згідно з п. 2 зазначеного розпорядження головного бухгалтера зобов`язано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 50 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за відпрацьований період: з 20.11.2015 по 19.11.2016 - 16 календарних днів, з 20.11.2016 по 19.11.2017 - 9 календарних днів, з 20.11.2018 по 16.10.2019 - 25 календарних днів.

Не погодившись із вказаним розпорядженням Бердянського сільського голови від 18.10.2019 року № 25-к Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням від 10.08.2020 Донецький окружний адміністративний суд по справі № 200/14026/19-а задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області про визнання протиправними дії Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області із видання розпорядження № 25-к від 18.10.2019 року "Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ", визнання протиправним та скасування розпорядження Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області № 25-к від 18.10.2019 року "Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ", поновлення ОСОБА_1 на службі в Бердянській сільській раді Мангушського району Донецької області на посаді заступника сільського голови з виконавчої роботи, стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2019 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного розміру заробітку 987, 86 грн., стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 200 000, 00 грн, стягнення із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 20 115, 00 грн. Суд визнав протиправними дії Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області щодо видання розпорядження № 25-к від 18.10.2019 року "Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ". Визнав протиправним та скасував розпорядження Бердянського сільського голови Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області № 25-к від 18.10.2019 року "Про звільнення заступника сільського голови ОСОБА_1 ". Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з виконавчої роботи в Бердянській сільській раді Мангушського району Донецької області. Стягнув із Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2019 по 10.08.2020 в розмірі 171 117, 24 грн. (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів). В решті позовних вимог відмовив. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17 615, 00 грн (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів) звернув до негайного виконання (а.с.4-19).

Вищевказане судове рішення набрало законної сили 17.11.2020, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду (а.с.127-133).

Наказом голови комісії з реорганізації (управління справами) Бердянської сільської ради від 25.01.2021 № 6-к ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 17.10.2019 (а.с.51).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не поновлення його на посаді, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Стаття 14 КАС України визначає, що рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Частиною другою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Питання компенсаційних виплат, пов`язаних з поновленням на роботі, врегульовано ст.ст. 235, 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Враховуючи викладене, законодавство передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Виходячи з лексичного тлумачення поняття затримка в якості зволікання, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Таким чином, суд вважає неприйнятною позицію відповідачів щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 по справі № 200/14026/19-а після набрання останнім законної сили, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

Відтак, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, в разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність вини відповідача в затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених ОСОБА_1 у цій справі вимог. Наявність вини випливає з норм Конституції України, згідно з якими судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Такий висновок суду кореспондує правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 243/2748/16-ц і від 27 червня 2019 року у справі № 821/1678/16, від 02 жовтня 2019 року у справі № 823/1507/18, та правовою позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України викладеною у постанові від 23 червня 2015 року у справі № 21-63а15.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Разом з тим суд наголошує, що у випадку, якщо позивач мав заінтересованість у фактичному виконанні рішення суду, у нього була можливість звернутись до Бердянської сільської ради з метою надання інформації щодо видання наказу про поновлення.

З огляду на наведене та враховуючи приписи Пленуму Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд вважає за необхідне розрахувати середній заробіток саме по день винесення наказу (включно) головою комісії з реорганізації (управління справами) Бердянської сільської ради Про поновлення на роботі ОСОБА_1 від 25.01.2021 № 6-к.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був поновлений на посаді з 17 жовтня 2019 року після видання наказу Бердянської сільської ради від 25.01.2021 № 6-к.

Тобто, виконання відповідачем судового рішення від 10.08.2020 про поновлення на посаді, незважаючи на зазначення в рішенні суду про негайне його виконання, відбулося лише 25.01.2021.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд виходить з наступного.

Вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати (постанова Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року по справі № 6-2123цс15).

Згідно з пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

З комплексного аналізу вказаних норм вбачається, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.

З рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 200/14026/19-а суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача складає 838, 81 грн.

На переконання суду, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Наведена правова позиція узгоджується з правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 19 грудня 2019 року у справі № 2а-7683/12/1370, від 25 вересня 2019 року у справі № 813/4668/16 та від 27 червня 2019 року у справі № 821/1678/16.

Таким чином, період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, у межах спірних правовідносин становить з 11.08.2020 по 25.01.2021.

Вказаний період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 11.08.2020 по 25.01.2021 включає 115 робочих днів.

Середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період 11.08.2020 по 25.01.2021 складає 96 463, 15 грн (115 робочих днів * 838, 81 середньоденної заробітної плати позивача).

Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо застосування коефіцієнту підвищення заробітної плати.

Так, відповідно до пункту 10 Порядку № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

Разом з тим, суд зазначає, що заробітна плата заступника сільського голови (посади, з якої було звільнено ОСОБА_1 ) унормовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів .

Є загальновідомим фактом, що населення Бердянської сільської ради складає 2673 особи.

Зі змісту вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів не вбачається підвищення окладів заступників сільського голови з населенням до 3000 осіб, а тому на думку суду відсутні підстави для застосування коефіцієнту підвищення заробітної плати.

Поряд з цим, згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Враховуючи викладене, Бердянська сільська рада як страхувальник зобов`язана виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 11 серпня 2020 року по 25 січня 2021 року, який складає 96 463,15 грн, утримавши з нього при виплаті передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі до бюджету.

Суд наголошує, що позивач просить суд стягнути середній заробіток солідарно з Бердянської сільської ради та Маріупольської міської ради.

Водночас, солідарна відповідальність - це у зобов`язальному праві відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

Дійсно Бердянська сільська рада наразі знаходиться в стані припинення, проте вказане не свідчить про неможливість виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості.

При цьому, з рішення Маріупольської міської ради від 23.12.2020 № 8/2-28 вбачається, що правонаступником прав та обов`язків є саме Маріупольська міська рада (а.с.20-25).

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі саме з Маріупольської міської ради, як правонаступника.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України у випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню та подано у зв`язку з порушенням права позивача на працю, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат з Маріупольської міської ради (як правонаступника Бердянської сільської ради) на користь позивача в розмірі 964, 63 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердянської сільської ради (адреса: вулиця Київська, будинок 55, с. Бердянське, Донецька область, 87430, код ЄДРПОУ 04342849), Маріупольської міської ради (адреса: проспект Миру, будинок 70, місто Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 11 серпня 2020 року по 25 січня 2021 року, який складає 96 463, 15 грн (дев`яносто шість тисяч чотириста шістдесят три гривні п`ятнадцять копійок) з утриманням податків та інших обов`язкових платежів до бюджету.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 964, 63 грн (дев`ятсот шістдесят чотири гривні шістдесят три копійки).

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка його подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб