Постанова

від 18.05.2021 по справі 920/433/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 920/433/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Яковенко П.А.

відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплогарант"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.04.2021 р. (повний текст складено 05.04.2021 р.)

у справі № 920/433/19 (суддя - Котельницька В.Л.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Теплогарант"

про стягнення 1045591,04 грн

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.11.2020 р. № 920/433/19 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Теплогарант" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 50000,00 грн пені, 94276,09 грн 3% річних та 363997,86 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 р. рішення Господарського суду Сумської області від 03.11.2020 р. у справі № 920/433/19 скасовано частково; стягнуто з Комунального підприємства "Теплогарант" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 361365,05 грн пені, 94276,09 грн 3% річних та 363997,86 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

11.03.2021 р. відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання рішення у справі № 920/433/19, відповідно до якої просив суд відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 р. у справі № 920/433/19 до 04 лютого 2022 року включно.

22.03.2021 р. Господарським судом Сумської області на виконання рішення та постанови суду видано відповідні накази.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.04.2021 р. у справі № 920/433/19 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплогарант" про відстрочення виконання рішення № 147 від 02.03.2021 р.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Теплогарант" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити постанову, якою відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що підприємство продовжує перебувати у скрутному матеріальному становищі, зокрема, за 2020 рік фінансовий збиток складає 16 млн. 554 тис. грн, в той час як за аналогічний період попереднього 2019 року сума збитку становила 2 млн. 185 тис грн. На даний час підприємство не має матеріальних ресурсів на одночасну сплату на користь АТ НАК Нафтогаз України 831933,59 грн коштів на виконання рішення суду у даній справі та матиме таку можливість після скасування діючих у країні карантинних обмежень, коли на рахунки підприємства у достатній кількості будуть надходити кошти за вироблену та поставлену теплову енергію.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 920/433/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 920/433/19 та призначено її до розгляду на 18.05.2021 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1910/21 від 17.05.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/433/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 920/433/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. справу № 920/433/19 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 18.05.2021 р. представник позивача надав пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності представника відповідача суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення, відповідач посилається на те, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, на стадії розгляду в судах перебуває ряд справ за позовами КП "Теплогарант" до боржників про стягнення боргів за спожиті послуги з постачання теплової енергії, а саме: 1) в господарських судах: справа № 910/10764/20 до ТОВ "Слобожанська фармацевтична компанія" про стягнення 119717,53 грн боргу за спожиту теплову енергію, справа № 920/1254/19 до ТОВ "НВО "Червоний металіст" про стягнення 154024,40 грн боргу за спожиту теплову енергію; 2) до місцевого суду за 2020 рік подано 264 заяви до населення про видачу судових наказів на загальну суму 3488755,79 грн боргів, на стадії розгляду перебуває 60 заяв на загальну суму 743784,89 грн боргів. На стадії примусового виконання у органах виконавчої служби перебуває 308 виконавчих проваджень, відкритих за судовими наказами про стягнення на користь КП "Теплогарант" з населення боргів на загальну суму 4245066,17 грн та 9 виконавчих документів на загальну суму 684744,67 грн про стягнення боргів з юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, станом на 01.02.2020 р. діють укладені протягом 2020 року та раніше договори реструктуризації заборгованості населення за послуги теплопостачання у кількості 34 договори на загальну суму 393660,41 грн. Кошти, які надходять в ході примусового виконання судових наказів, складають в середньому 20-30 тис. грн на місяць.

Відповідач вказує, що він звертався до Міністерства розвитку громад та територій України листом № 253 від 21.04.2020 р. з питанням врегулювання заборгованості підприємств теплоенергетики та спожиті енергоносії та нарахованих на дану заборгованість штрафних санкцій.

У відповідь, листом № 7/10.2/13578-20 від 06.08.2020 р. Міністерство розвитку громад та територій України повідомило, що до Верховної Ради України подано на реєстрацію законопроект № 3508 від 20.05.2020 р., яким передбачається списання з дня набрання чинності цим Законом пені, штрафів, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість в тому числі за спожитий природний газ, яка виникала етапом на 1 травня 2020 року.

Скаржник вказує, що він не має матеріальних ресурсів на одночасну сплату на користь позивача 831933,59 грн коштів на виконання рішення суду у цій справі, однак матиме таку змогу лише після скасування діючих у країні карантинних обмежень.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи згідно приписів ст. 331 ГПК України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як було зазначено вище, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.

Наведений відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення перелік обставин, а саме: складне фінансове становище, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість контрагентів та населення не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в статті 6 Цивільного кодексу України, взяв на себе відповідні зобов`язання (прийняти природний газ та здійснити своєчасний/повний розрахунок з постачальником), і об`єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов`язань за договором.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Як передбачено ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 р. у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/3816/16.

Апеляційний суд також звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 р. у справі № 905/30/16.

Так, касаційним судом зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

У постанові від 03.09.2020 р. у справі № 905/30/16 Верховний Суд також зазначив, що оскільки питання щодо відстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення на 6 місяців, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції, задовольняючи чи відмовляючи у відповідній заяві, допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або "справедливого балансу" між сторонами, що може бути підставою для скасування рішень.

У рішенні від 29.06.2004 р. Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини". За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

Підставою для встановлення відстрочки виконання рішення суду може бути доведена належними та допустимими доказами обставина, яка робить виконання такого рішення неможливим. Більше того, заявник має довести повну відсутність грошових коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, звертаючись із заявою про відстрочення виконання судового рішення, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заява Комунального підприємства "Теплогарант" про відстрочення виконання рішення суду у даній справі не підлягає задоволенню.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 01.04.2021 у справі № 920/433/19.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплогарант" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.04.2021 р. у справі № 920/433/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Теплогарант".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 08.06.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко