Ухвала

від 03.06.2021 по справі 173/997/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1606/21 Справа № 173/997/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, п.12, 13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.1, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України,

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 травня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 липня 2021 року включно.

Мотивуючи ухвалене рішення, врахувавши тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 та особу останнього, суд посилався на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, не припинили існувати.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи, має ряд захворювань, як і його батьки, офіційно одружений, має джерело доходу у вигляді пенсії. Поряд із цим, поза увагою суду залишилось й те, що докази будь-якого впливу на потерпілих та свідків та наміру вчинити новий злочин матеріали провадження не містять. Окрім цього, суд не врахував, що підозра обвинуваченого також не доведена та наявні у матеріалах провадження докази жодним чином вину ОСОБА_7 не доводять. Адвокат звертає увагу суду на те, що обвинувачення ґрунтується лише на суперечливих показаннях потерпілого.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисників, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора та представника потерпілого, які просили ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 05 травня 2021 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , в порядку ст.331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення вказаного питання.

Вирішуючи питання продовження строку застосування раніше обраного запобіжного заходу, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, особу обвинуваченого та відповідно наявність передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.

Твердження захисника про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , обставини провадження та особу обвинуваченого, беззаперечно вказує на їх існування.

Посилання захисника на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, який унеможливює його тримання під вартою, та надану на підтвердження цих обставин медичну довідку Філії Державної установи Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України у Дніпропетровській та Донецькій областях суд не приймає до уваги, оскільки цією установою було спростовано факт складання довідки та надано відомості, які вказують на ймовірну підробку документа.

Щодо доводів захисту про необґрунтованість підозри, про що свідчать досліджені судом докази, то вони є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи, питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було вирішено під час судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання припинила існувати і на заміну їй було висунуте обвинувачення.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України, продовження існування яких в даному випадку було беззаперечно встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4