Ухвала

від 08.06.2021 по справі 540/2493/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2493/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у херсонській області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області на зазначене рішення подано апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали вказаної апеляційної скарги, судом було встановлено, що її подано без дотримання вимог ст. 296 КАС України, а саме без доказу сплати судового збору у повному обсязі відповідно до вимог ЗУ Про судовий збір , та з порушенням встановленого ст. 299 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2021 року, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року - залишено без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків.

Вказаною ухвалою також було роз`яснено апелянту, що за наслідками не усунення виявлених недоліків апеляційної скарги:

- в частині ненадання обґрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до вимог ст. 299 КАС України ,

- в частині ненадання доказу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику .

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2021 року було отримано скаржником електронною поштою - 06.05.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами (електронним листом-відповіддю про отримання).

Строк усунення недоліків сплинув - 17.05.2021 року, з вирахуванням вихідних.

Однак, протягом встановленого судом строку, апелянтом не виконано вимоги ухвали апеляційного суду від 30.04.2021 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

При цьому, 06.05.2021р. (вхід.№9693/21) від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021р., вищевказане клопотання відповідача у справі було задоволено частково та продовжено апелянту строк виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2021 року про залишення без руху апеляційної скарги - до 21 травня 2021 року (включно).

Однак, протягом встановленого судом строку, апелянтом не усунуто виявлених недоліків апеляційної скарги, документу про доплату судового збору у сумі 1890,70 грн. не надано.

З приводу клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегією суддів з`ясовано, що апелянтом таке клопотання було надано, у зв`язку із чим апеляційний суд вважає за необхідне надати цьому клопотанню правову оцінку.

Так, в обґрунтування поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, апелянт вказує на те, що дана апеляційна скарга Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області подається вдруге. Вперше, скаргу було подано у межах встановленого ст. 295 КАС України строку, однак, оскільки апелянт не мав можливості сплатити судовий збір за її подання, вперше подана апеляційна скарга була залишена без руху, та в подальшому повернута апелянту. Таким чином, апелянт наголошує на тому, що подання апеляційної скарги з порушенням строку апеляційного оскарження пов`язане з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежали від волі особи.

На думку колегії суддів, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

У розумінні ч.1 ст.121 КАС України, суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року).

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Посилання відповідача на вжиття ним заходів для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та повернення його апеляційної скарги у зв`язку із несплатою судового збору, колегія суддів не розцінює як такі, що свідчать про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.

Такий правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 13.05.2019 по справах №804/15952/15 та №810/1776/17.

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

В свою чергу, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 01.09.2020 року у справі №160/8398/18 Верховний Суд зазначив, що відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Отже, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що звертаючись із апеляційною скаргою повторно, відповідач у справі також не виконав вимоги ч. 5 ст. 296 КАС України та не додав до скарги доказу сплати судового збору у розмірі, відповідно до вимог ЗУ Про судовий збір , що в свою чергу зумовило прийняття ухвали про залишення скарги без руху при поданні апеляційної скарги вдруге.

Так станом на даний час, недолік який полягав у сплаті судового збору за подання апеляційної скарги також не виправлений апелянтом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 299 КАС України, копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Тому, керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 299, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2020р. по справі № 540/2493/20 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.