Постанова
від 10.06.2021 по справі 591/8336/19
СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року

м.Суми

Справа №591/8336/19

Номер провадження 22-ц/816/972/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони справи:

позивач - Сумська міська рада;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Кронос 2020 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2021 року в складі судді Клименко А.Я., ухвалену в м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, позивач, після зміни позовних вимог в остаточній редакції, просив скасувати державну реєстрацію права власності від 29.10.2019 року (запис № 33895323, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948200159101) нежитлового приміщення (Магазин, 1,А, площею 81,4 кв.м. та Магазин, 1,Б, площею 225,1 кв.м.) по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення (Магазин, 1,А, площею 81,4 кв.м. та Магазин, 1,Б, площею 225,1 кв.м.) по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А., зареєстрованого в реєстрі за № 3993 та скасувати державну реєстрацію прав власності від 04.12.2019 року (запис № 34463242 та запис № 34463572, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948200159101); визнати недійним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення (Магазин, 1,А, площею 81,4 кв.м. та Магазин, 1,Б, площею 225,1 кв.м.) по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О., зареєстрованого в реєстрі за № 3664 та скасувати державну реєстрацію прав власності від 10.12.2019 року (запис № 34563630 та запис № 34563728, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1948200159101); визнати недійсними акти приймання - передачі майна від 14.01.2020 року та 16.01.2020 року, укладені між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ТОВ Кронос 2020 , що посвідчені приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О., зареєстровані в реєстрі за № 95, 96 та 104, в частині передачі нежитлового приміщення (Магазин, 1,А, площею 81,4 кв.м. та Магазин, 1,Б, площею 225,1 кв.м.) по АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію прав власності від 17.01.2019 року (запис № 35114956, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1948200159101), вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Сумської міської ради Швайкус Л.В.; повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 власникові Сумській міській раді, звільнивши її від самочинних будівель і споруд шляхом знесення нежитлового приміщення (Магазин, 1, Б, площею 225,1 кв.м.) та привести земельну ділянку у попередній стан, що існував до самочинного будівництва; судові витрати стягнути з відповідачів.

23.04.2021 року всіма відповідачами подано до суду спільну заяву про закриття провадження у даній справі з підстав, визначених у п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а має розглядатись за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Дана заява обґрунтована тим, що даний спір фактично виник між першим відповідачем ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем (орендарем), з приводу виконання ним обов`язку перед Сумською міською радою (орендодавцем) по поверненню земельної ділянки загальною площею 0.0359 га, кадастровий № 5910136300:01:004:0002 у зв`язку з закінченням строку укладеного між ними договору оренди цієї земельної ділянки від 15.06.2015 року, який 29.10.2019 року закінчився і згідно до рішення позивача від 18.09.2019 року на новий строк не продовжився. Тобто, спір у справі виник з господарських правовідносин, в яких зазначений відповідач виступає як фізична особи - підприємець, оскільки спірну ділянку використовував безпосередньо у своїй підприємницькій діяльності завдяки розміщеному на цій ділянці магазину. Вказують, що обов`язок відповідача, як ФОП по поверненню земельної ділянки по закінченню договору оренди прямо передбачений зазначеним договором оренди, і є його господарським зобов`язанням, яке має бути виконано у відповідності до умов, передбачених у цьому договорі та Закону України Про оренду землі . Крім того, всі відповідачі також являються фізичними особами - підприємцями і використовують нерухоме майно, яке придбавали у їх підприємницькій діяльності в якості здійснення торгівлі в магазині. Таким чином, даний спір має всі ознаки того, що виник у господарських правовідносинах.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми 27 квітня 2021 року закрито провадження у справі за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Кронос 2020 про визнання недійсним договорів, скасування державної реєстрації прав власності на майно та звільнення земельної ділянки в зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті у даній справі №591/8336/19 відповідно до ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2020 року.

Роз`яснено позивачеві - Сумській міській раді що дана справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Сумської області.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що всі відповідачі зареєстровані у встановленому законом порядку суб`єктами господарювання - ФОП, тобто, не дивлячись на зазначення позивачем у позові відповідачів, як фізичних осіб, йдеться саме про їх права і обов`язки відносно спірної земельної ділянки, в т.ч. які витікають із договору оренди землі, укладеного з відповідачем - ФОП та які пов`язані із здійсненням ними господарської діяльності на цій ділянці та оспорюється розташування магазину - об`єкту, який призначений для здійснення в ньому господарської діяльності. Таким чином, враховуючи предмет, характер спору та фактичний суб`єктивний склад його сторін, суд прийшов до висновку про те, що спір у цій справі є господарським і віднесений до юрисдикції господарського суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи скарги мотивує тим, що на момент подання позову до суду, а саме - 28.12.2019 року справа була підсудна за правилами цивільного судочинства. Відповідачами у ній були фізичні особи. Права власності на об`єкт нерухомості було зареєстровано за відповідачами саме як фізичними особами. Крім того, заявлено вимоги про визнання недійсним договору дарування укладеного між фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та договору купівлі - продажу укладеного між фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , тобто у справі оскаржуються цивільно - правові договори укладені між фізичними особами, і вказані вимоги не можуть розглядатися в господарському суді. Відтак похідна вимога про скасування права власності на майно має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Вказує, що на момент відкриття провадження судом було встановлено її підсудність Зарічному районному суду м. Суми і вказана ухвала не була оскаржена.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачами до суду надано не було.

Представник Сумської міської ради доводи апеляційної скарги в судовому засіданні підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ТОВ Кронос 2020 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просила оскаржену ухвалу залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається із цивільної справи, 15.06.2015 року між Сумською міською радою - та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки від 15.06.2015 року за яким орендарю передано у строкове до 29.10.2019 року, платне користування земельну ділянку площею 0.0359 га з кадастровим № 5910136300:01:004:002. Строк дії договору визначено по 29.10.2019 року.

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 укладеного сторонами договору вказана земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеним магазином, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - землі громадської забудови (03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

З аналізу положень укладеного між сторонами договору оренди землі вбачається, що між Сумською міською радою та ОСОБА_1 , як фізичною особою - підприємцем виникли господарські правовідносини у сфері оренди землі, переданої для використання ним у підприємницьких цілях.

На орендованій у міській раді земельній ділянці площею 0.0359 га з кадастровим № 5910136300:01:004:002 розташований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення (магазин): магазин І, А загальною площею 81,4 м2, магазин 1, Б загальною площею 225,1 м2. Тобто, призначення нерухомого майна, що розташоване на орендованій у позивача земельній ділянці передбачає його використання в господарській діяльності.

16.10.2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Сумської міської ради із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки на 10 років.

Рішенням Сумської міської ради від 18.09.2019 року № 5654-МР фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у поновленні вказаного договору оренди земельної ділянки на новий строк у зв`язку з чим, департамент забезпечення ресурсних платежів листом від 02.12.2019 року направив на адресу ФОП ОСОБА_1 акти приймання - передачі орендованої земельної ділянки та запропоновано їх підписати і повернути до департаменту.

10.12.2019 року між ОСОБА_8 , ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з іншої було укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення. За вказаним договором ОСОБА_8 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_7 , ОСОБА_4 придбали у власність нерухоме майно, а саме: магазин І, А загальною площею 81,4 м2, магазин 1, Б загальною площею 225,1 м2.

В подальшому, на підставі актів прийому - передачі майна від 14.01.2020 та 16.01.2020 року засновники ТОВ Кронос 2020 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 передали до статутного капіталу ТОВ Кронос 2020 належні їм 60/100 часток та 40/100 часток відповідно, нежитлових приміщень, що складаються з магазину І, А загальною площею 81,4 м2, магазину 1, Б загальною площею 225,1 м2.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості підприємця з 28.11.2001 року і цей статус не змінював, як і всі інші відповідачі, які також мають статус суб`єктів підприємницької діяльності та зареєстровані в якості ФОП, що підтверджується відповідною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої ст. 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 1 ГК України визначено, що господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 1 Закону України Про підприємництво встановлено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 цього Кодексу суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 ст. 128 цього Кодексу громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 128 цього Кодексу встановлено, що громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. (ч. 1 ст. 58 ГК України)

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність).

Відповідно до ст. 42 Конституції України, ч. 1 ст. 50 ЦК України фізична особа з повною цивільною дієздатністю має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Таким чином, фізична особа, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, проте набуває до нього нової ознаки - підприємця.

Пунктом 1 частини 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Пунктом 6 частини 1 ст. 20 ГПК України встановлено що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачами використовувалася спірна земельна ділянка та нерухоме майно - приміщення магазину для здійснення ними підприємницької діяльності.

Також матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 укладав з позивачем договір оренди земельної ділянки від 15.06.2015 року як фізична особа - підприємець. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладання договору оренди земельної ділянки, а саме 15.06.2015 року на ній було розміщено приміщення магазину право власності на яке було зареєстроване за відповідачем.

Укладаючи договір купівлі - продажу нежитлового приміщення (магазину) ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , маючи статус суб`єктів підприємницької діяльності здійснили його відчуження відповідачам ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , які здійснюють підприємницьку діяльність через засноване ними товариство Кронос 2020 , яке є суб`єктом господарської діяльності. Більш того, придбавши нежитлові приміщення магазину, останні передали його до статутного капіталу ТОВ Кронос 2020 для провадження останнім підприємницької діяльності.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин справи та наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки існує спір між Сумською міськрадою та відповідачами - суб`єктами підприємницької діяльності і цей спір пов`язаний зі здійсненням останніми підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці.

Доводи позивача, що викладені ним в апеляційній скарзі стосовно того, що за відповідачами ОСОБА_8 , ОСОБА_3 спірне нерухоме майно, а саме приміщення магазину були зареєстровані як за фізичною особою, а не як за ФОП, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки за змістом ч. 2 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, а тому реєстрація речового права за фізичною особою не позбавляє її права використовувати його у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі.

Щодо заяви позивача про передачу вказаної справи за підсудністю до Господарського суду Сумської області чи іншого суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу позивача, що розгляд заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією відноситься до компетенції суду першої інстанції, яким було прийнято оскаржувану ухвалу, а тому колегія суддів позбавлена можливості вирішувати вказане питання.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2021 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2021 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: В.І. Криворотенко

Т.А. Левченко

СудСумський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення10.06.2021
Оприлюднено11.06.2021
Номер документу97550035
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —591/8336/19

Постанова від 21.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 13.10.2021

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Криворотенко В. І.

Ухвала від 23.09.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Висоцька Валентина Степанівна

Ухвала від 30.08.2021

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Криворотенко В. І.

Ухвала від 04.08.2021

Цивільне

Зарічний районний суд м.Сум

Клименко А. Я.

Ухвала від 29.07.2021

Цивільне

Зарічний районний суд м.Сум

Клименко А. Я.

Ухвала від 28.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Висоцька Валентина Степанівна

Постанова від 10.06.2021

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Постанова від 10.06.2021

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Ухвала від 26.05.2021

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні