Ухвала

від 08.06.2021 по справі 554/1411/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 08.06.2021 Справа № 554/1411/21

Провадження № 1-кс/554/9115/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

власника майна ТОВ «ВП Агробуд» - ОСОБА_5 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12020170000000559 від 26.11.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч.3 ст. 229 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

04.06.2021 року слідчий звернувся до суду із клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів на вилучені речі та документи в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в складських приміщення, власником якої на праві приватної власності являється ОСОБА_7 та перебувають у фактичному користуванні ТОВ «ФУЛСІД» ТОВ «ВП Агробуд».

В обґрунтування клопотання вказав, що слідчими СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12020170000000559 відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 229 КК України за фактом можливого забруднення та псування земель шкідливими речовинами, що створює небезпеку для життя та здоров`я людей та довкілля, а також незаконного використання найменувань та фірмових знаків товарів суб`єктів господарювання по виробництву посівного матеріалу.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що на адресу Слідчого управління ГУНП в Полтавській області надійшла заява ОСОБА_8 стосовно того, що ТОВ «Ростагросвіт» та ТОВ «РОСТАГРОЦЕНТР», що знаходяться та зареєстровані в м. Миргороді Полтавської області, по вул. Київська, 42-а, з 2016 року і по теперішний час проводять за вказаною адресою незаконну обробку посівного матеріалу невідомого походження хімікатами, які потраплять в ґрунт, що в подальшому призводить до забруднення ґрунту та води в житловому секторі м. Миргорода. Надав в підтвердження своєї заяви копію експертного висновку та копію сертифікату аналізу.

Крім того, надійшла письмова заява ТОВ «Монсанто Україна» (ідентифікаційний код: 21681926) про те, що товариством під час здійснення господарської діяльності отримано дані щодо розповсюдження продукції з ознаками контрафактності на території Полтавської області. Імпорт і реалізація насіння кукурудзи виробництва «BAYER» на території України здійснюється через ТОВ «МОНСАНТО УКРАЇНА», юридичну особу, що входить в групу компаній Bayer (Bayer Group).

Для встановлення причетних осіб до вчинення вищезазначеного правопорушення направлено доручення до ССП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Від ССП Полтавського РУП надійшов рапорт відповідно, якого до вчинення кримінального правопорушення причетні крім посадових осіб підприємств ТОВ «Ростагросвіт» та ТОВ «РОСТАГРОЦЕНТР» також посадові особи ТОВ «Фулсід», які також займаються діяльністю із проведення оброблення зернової продукції агрохімікатами, підробленні посівного матеріалу (насіння соняшнику, кукурудзи та ріпаку) відомих європейських та світових брендів, таких як: «Рембо», «Матадор», «Армагедон», «Сумо», «Бонд», «Харвест», «Сінгента», «Євраліс», «Лімагрейн», «КВС» з подальшим забрудненням та псуванням земель небезпечними хімічними речовинами, які є шкідливими для довкілля та здоров`я людей.

До вчинення правопорушення причетні фактичні власники та засновники ТОВ «ФУЛСІД» ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які на території м.Полтави, Полтавської, Сумської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей організували незаконну схему, яка полягає у підробленні посівного матеріалу (насіння соняшнику, кукурудзи та ріпаку) відомих європейських та світових брендів, а саме марок: «Рембо», «Матадор», «Армагедон», «Сумо», «Бонд», «Харвест», «Сінгента», «Євраліс», «Лімагрейн», «КВС» з подальшим забрудненням та псуванням земель небезпечними хімічними речовинами, які є шкідливими для довкілля та здоров`я людей.

З метою збору доказів, які підтверджують факт вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а також причетність до його вчинення певного кола осіб, в період часу з 10 год. 32 хв. по 21 год. 30 хв. 02.06.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_10 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в складських приміщення на земельній ділянці з кадастровим номером: 5324080101:01:003:0234.

02.06.2021 року вилучені під час обшуку речі визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженні.

Слідчий та прокурор клопотання підтримали, прохали задовольнити.

Власник майна та його представник заперечували проти задоволення клопотання, надавши документи, які підтверджують правомірність господарської діяльності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12020170000000559 відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 229 КК України за фактом можливого забруднення та псування земель шкідливими речовинами, що створює небезпеку для життя та здоров`я людей та довкілля, а також незаконного використання найменувань та фірмових знаків товарів суб`єктів господарювання по виробництву посівного матеріалу.

Згідно витягу з ЕРДР вбачається, що досудове розслідування проводиться стосовно ТОВ «Ростагросвіт» та ТОВ «РОСТАГРОЦЕНТР», що знаходяться та зареєстровані в м. Миргороді Полтавської області, по вул. Київська, 42-а, з 2016 року і по теперішний час проводять за вказаною адресою незаконну обробку посівного матеріалу невідомого походження хімікатами, які потраплять в ґрунт, що в подальшому призводить до забруднення ґрунту та води в житловому секторі м. Миргорода.

Крім того, що товариством під час здійснення господарської діяльності отримано дані щодо розповсюдження продукції з ознаками контрафактності на території Полтавської області. Імпорт і реалізація насіння кукурудзи виробництва «BAYER» на території України здійснюється через ТОВ «МОНСАНТО УКРАЇНА», юридичну особу, що входить в групу компаній Bayer (Bayer Group).

З метою збору доказів, а також причетність до його вчинення певного кола осіб, в період часу з 10 год. 32 хв. по 21 год. 30 хв. 02.06.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_10 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено майно третіх осіб, а саме ТОВ «ВП Агробуд».

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 7) арешт майна (ст. 131 КПК України).

Частиною п`ятою статті 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

З урахуванням того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Тобто, діюче кримінально процесуальне законодавство України передбачає, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються з числа визначених ст. 84 КПК України.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена, у цьому випадку слідством, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що висунуте ним.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які обумовлюють доречність застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати доцільність арешту майна доведеною поза розумним сумнівом, версія заявника має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії заявника. Наявність таких обставин, яким версія заявника не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії є підставою для розумного сумніву в доведеності доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

У цьому випадку, слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків з урахуванням того, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та у такому відстоюванні прав останні є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, в ході судового розгляду, з огляду на те, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, установив, що у ракурсі наданих сторонами матеріалів, у тому числі судових рішень, у справі з дотриманням стандарту «поза розумним сумнівом» не можливо говорити, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, а саме передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно доч.2ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, ч. 6ст.173 цього Кодексу. Названі статті встановлюють, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доп.1,п.2,п.3ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів, спеціальноїконфіскації;та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приписами абз.2 ч.1ст.170 КПК України,регламентовано, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.4ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий в клопотання прохає накласти арешт з метою збереження речових доказів, однак слідчим під час проведення обшуку від 02.06.2021 року не було залучено спеціаліста, не відібрано зразки та не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям речового доказу, встановлених ст. 98 КПК України.

Наведене, дає дійти до висновку про те, майно вилучене під час обшуку від 02.06.2021 року, не використовувалося як знаряддя злочину, не зберегло на собі сліди кримінальних правопорушень.

Окрім того, відомості про кримінальне правопорушення № 12020170000000559 від 26.11.2020 року внесені до ЄРДР на підставі ч.1 ст. 239, ч.3 ст.229 КК України .

Відповідно до ч. 1 ст.239 КК України забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Відповідно до ч.3 ст. 229 КК України незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об`єкти, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.

Відповідно до фабули витягу з ЄРДР № 12020170000000559, кримінальне провадження відкрито за фактом того, що до СУ ГУ НП в Полтавській області надійшли до матеріали про те, що внаслідок порушення спеціальних правил посадовими особами юридичних осіб приватного права на території Полтавської області, здійснено забруднення та псування земель речовинами, відходами та іншими шкідливими матеріалами для життя, здоров`я людей та довкілля, що створило небезпеку для здоров`я і життя людей та довкілля. Так, встанволено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні посадові особи ТОВ «Ростагросвіт», ТОВ «Ростагроцентр», ТОВ «Мітра-С», ТОВ «Торговий дім «Кредо Інвест».

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, під час проведення обшуку від 02.06.2021 року, вилучено майно належне ТОВ «Фулсід» та ТОВ «ВП Агробуд», відносно яких відомості до ЄРДР не внесені.

В порушення вимог ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий, а не прокурор.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в становлено, що видом діяльності ТОВ «ВП Агробуд» є оброблення насіння для відтворення.

Окрім того, представником ТОВ «ВП Агробуд», надано суду сертифікати якості продукції.

З листа директора ОСОБА_11 ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції ВНІС» вих.№0706/1 від 07.06.2021 вбачається, що інформації щодо незаконного поводження з боку ТОВ «ВП Агробуд» з насіннєвим матеріалом, права інтелектуальної власності на які належить ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції ВНІС», зокрема гібриди «Армагедон» та «Еверест» відсутня.

У контексті розгляду підстав та умов накладення арешту на майно третьої особи доцільним є звернення до міжнародних нормативно-правових актів і практики Європейського суду з прав людини з цього питання.

Стаття перша Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Держава може вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вперше у рішенні «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р. зазначив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції містить три окремі норми.

Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься у другому реченні частини першої; третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна відповідно до загальних інтересів шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети ця норма міститься в частині другій.

Для з`ясування наявності порушення вказаної другої норми «позбавлення майна» ЄСПЛ повинен встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом всієї Конвенції. Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним».

Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів.

Таке втручання має бути законним і не свавільним («Фрізен проти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р., «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 2005 р., «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 р. та ін.). У справі «Ісмаілов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши матеріали провадження, у порядку ст. 94 КПК України, враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, окрім того слідчим не доведено відповідність вилученого майна критеріям речового доказу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 64-2, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12020170000000559 від 26.11.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч.3 ст. 229 КК України про арешт майна залишити без задоволення.

Тимчасово вилучені речі та документи в ході проведення обшуку від 02.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , в складських приміщення на земельній ділянці з кадастровим номером: 5324080101:01:003:0234, власником якої на праві приватної власності являється ОСОБА_7 та перебувають у фактичному користуванні ТОВ «ФУЛСІД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41647125, юридична адреса: м. Полтава, вул. Шевченка, 78), ТОВ «ВП Агробуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39745151, юридична адреса: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, кім. 223), негайно повернути власнику, розблокувавши територію складу.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1