ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/1411/21 Номер провадження 11-сс/814/562/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
та адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду м. Полтаві кримінальне провадження №12020170000000559 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 08 червня 2021 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 08 червня 2021 року, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження № 12020170000000559 від 26.11.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч.З ст. 229 КК України про арешт майна - залишено без задоволення.
Тимчасово вилучені речі та документи в ході проведення обшуку від 02.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , в складських приміщення на земельній ділянці з кадастровим номером: 5324080101:01:003:0234, власником якої на праві приватної власності являється ОСОБА_9 та перебувають у фактичному користуванні ТОВ «ФУЛСІД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 4І 647125, юридична адреса: м. Полтава, вул. Шевченка* 78). ТОВ «ВП Агробуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39745151, юридична адреса: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, кім. 223), повернуто власнику, розблокувавши територію складу.
В обгрунтування даного рішення слідчий суддя вказав, що майно вилучене під час обшуку 02.06.2021 року, не використовувалося як знаряддя злочину, не зберегло на собі сліди кримінальних правопорушень. Також, слідчий суддя звернув увагу на факт того, що з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий а не прокурор. Окрім того, слідчим не доведено відповідність вилученого майна критеріям речового доказу.
В апеляційній скарзі прокурор, просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі клопотання слідчого про накладення арешту на майно вилучене в ході проведення обшуку 02.06.2021 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що 02.06.2021 року речі та документи, які вилучені під час обшуку визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженні. Прокурор зазаначає, що ТОВ «Фулсід» та ТОВ ВП «Агробуд» не були включені до реєстру суб`єктів насінництва та розсадництва, а отже не мають права на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації. Крім того, з метою встановлення фактів оригінальності чи підробки сертифікаційних табличок, виявлених та вилучених в ході обшуку, проведено аналіз Реєстру сертифікатів та насіння або садивних матеріалів, в ході якого встановлено, що інформація, яка відображена на сертифікаційних картках вилучених в ході обшуку не відповідає дійсності. Зокрема встановлено, що що сертифікати зхазначеним товариствам не видавалися, номери партій зазначених в табличках не існують, а також те що сертифікати на гібриди посівного матеріалу, що зазначені в табличках надавалися іншим суб`єктам підприємницької діяльності.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення адвоката, проаналізувавши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.2 зазначеної норми права метою накладення арешту на майно є:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, частиною 3 ст.132КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, в тому числі, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Під часапеляційного розглядубули встановленінаступні обставини.
Як вбачається з матеріалів провадженняслідчим СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020170000000559 відомості про яке внесені до ЄРДР 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239, ч.3 ст. 229 КК України, за фактом можливого забруднення та псування земель шкідливими речовинами, що створює небезпеку для життя та здоров`я людей та довкілля, а також незаконного використання найменувань та фірмових знаків товарів суб`єктів господарювання по виробництву посівного матеріалу.
З метою збору доказів, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення, а також причетність до його вчинення певного кола осіб, в період часу з 10 год.32 хв. По 21 год. 30 хв. 02 червня 2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава проведено обшук за адресою : АДРЕСА_1 , в складських приміщеннях на земельній ділянці з кадастровим номером 5324080101:01:003:0234.
02 червня 2021 року, вилучені під час обшуку речі визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Як було встановлено слідчим суддею, 02.06.2021 року було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено майно третіх осіб, а саме ТОВ «ВП Агробуд».
Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що досудове розслідування проводиться стосовно ТОВ «Ростагросвіт» та ТОВ « «РОСТАГРОЦЕНТР», що знаходяться та зареєстровані за адресою: м.Миргород Полтавська область, вул. Київська, 42-а.
Крім того, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, під час проведення обшуку від 02.06.2021 року, було вилучене майно належне ТОВ «Фулсід» та ТОВ «ВП Агробуд», відносно яких відомості до ЄРДР не внесені.
В свою чергу апеляційний суд зазначає, що слідчим в клопотанні про арешт майна у кримінальному провадженні №12020170000000559 від 26.11.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 239, ч.3 ст. 229 КК України, не доведено, що майно вилучене під час обшуку 02.06.2021 року , використовувалося, як знаряддя злочину та зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Колегія суддів, приходить до висновку, що слідчим у клопотанні не доведено яке значення має зазначене в клопотанні майно, до досягнення завдань кримінального провадження. Слідчим також не доведено наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вилученого майна та яким чином арешт на вказане майно дозволить досягти дієвості кримінального провадження.
В кожному випадку слідчий, прокурор мають зазначити, яким конкретно критеріям відповідає майно, щодо якого заявлено клопотання про накладення арешту: чи воно являлося предметом, знаряддям вчинення злочину, чи воно зберегло на собі його сліди, тощо з наведенням відповідних обґрунтувань такого твердження.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Також, варто звернути увагу і на позицію Європейського суду з прав людини, що висловлена в рішенні по справі «Волохи проти України». В даному рішенні Суд наголошував на тому, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватись судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.
Статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Оцінюючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020170000000559 від 26.11.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 239, ч.3 ст. 229 КК України,, відсутні підстави, передбачені ст.170 КПК України,для накладенняарешту навилучені 02.06.2021року підчас обшукуречі заадресою: АДРЕСА_1 ,в складськихприміщеннях наземельній ділянціз кадастровимномером 5324080101:01:003:0234, зазначені в протоколі обшуку та клопотанні про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам КПК України, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.376,404,405,422 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 08 червня 2021 року про залишення без задоволення клопотання про накладення арешту на майно без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . Л.В. Нізельковська.
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99572188 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Полтавський апеляційний суд
Томилко В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні