Ухвала

від 10.06.2021 по справі 2-а-3279/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про роз`яснення судового рішення

Справа № 2-а-3279/10/1970

10 червня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Микитовича П.М.,

представника відповідача (заявника) Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Цвігун І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.11.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.2017 в розмірі 721864,15 грн з урахуванням вже виплачених сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цей період.

02.06.2021 до суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про роз`яснення судового рішення у частині визначення й сплати конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що, в свою чергу, викликає певні суперечки з Головним управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (далі - ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області) під час його виконання та унеможливлює його виконання. З огляду на викладене, ГУ Держгеокадастру у Тернопільський області просить надати у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) роз`яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у частині, яка сума коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.2017 підлягає стягненню Головним управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Також заявник просив залучити до участі у розгляді цієї заяви ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

Ухвалою суду від 03.06.2021 призначено судове засідання щодо розгляду заяви про роз`яснення судового рішення суду на 10.06.2021, залучено до участі у розгляді цієї заяви ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

У судове засідання не прибув представник Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, що відповідно до частини третьої статті 254 КАС України не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Представник від ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області, який прибув до суду, не надав належних доказів на підтвердження своїх повноважень.

У судовому засіданні представник заявника підтримала заяву про роз`яснення судового рішення з мотивів, викладених у ній. Зазначила, що ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області не приймає розрахунок суми стягнення з урахуванням попередньо виплачених сум, наданий управлінням, наполягаючи на стягненні усієї суми, а тому є необхідність у зазначенні суми залишку до стягнення у судовому рішенні за наслідками роз`яснення рішення суду, що виконується.

Представник позивача заперечив проти такої заяви, вважає, що рішення суду є зрозумілим та не потребує додаткового роз`яснення.

Розглянувши заяву ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про роз`яснення судового рішення, доводи в її обґрунтування, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Таким чином, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз`яснення рішення заявник зазначає, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Так, заявником у поданій заяві про роз`яснення судового рішення зазначено, що його виконання потребує уточнення судом конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , оскільки його виконання має свою особливість, так як справа слухалася судами неодноразово і частина коштів на виконання попередніх рішень судів вже була виплачена стягувачу. Таку обставину не враховує ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області, незважаючи на її вказівку у резолютивній частині рішення суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у цій справі постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області було задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №2-а-3279/10/1970 скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Держкомзему України від 15.09.2010 №657-кт «Про звільнення ОСОБА_1 » , поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ Держкомзему в Тернопільській області з 16.09.2010 та стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.09.2010 по 11.09.2017 в розмірі 349887,05 грн.

В подальшому постановою Верховного Суду від 12.08.2020 касаційні скарги Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 у частині стягнення з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.09.2010 по 13.07.2017 року скасовано, адміністративну справу №2-а-3279/10/1970 у вказаній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині вимог постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 залишено без змін. Підставою скасування судових рішень у цій частині зазначено те, що під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами попередніх інстанцій не досліджено істотних для правильного вирішення цієї справи обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.11.2020, яке набрало законної сили 07.04.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.20217 у розмірі 721864,15 грн з урахуванням вже виплачених сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цей період.

У рішенні суду зазначено, що всього середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.2017 становить 721 864,15 грн.

Також судом встановлено: На час нового розгляду цієї справи у Тернопільському окружному адміністративному суді ОСОБА_2 виплачено з цієї суми частину коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі судових рішень, які ухвалювалися у цій справі. Так, матеріали справи містять два виконавчі листи, виконані боржником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у справі №2-а3279/10/1970, видані Тернопільським окружним адміністративним судом 20.07.2017 (звернуто до негайного виконання суму стягнення за один місяць), на суму 4691,91 грн та 28.09.2017 на суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 349887,09 грн (із врахуванням утриманих податків). Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, на підставі якої видався виконавчий лист 20.07.2017, «середній заробіток за час вимушеного прогулу складав 434 642,29 грн, сума податків і зборів з якої становить 84755,24 грн, тому до виплати підлягає сума із врахуванням утримань 349 887,05 грн» (том 3 а.с.62).

Про виконання виконавчих листів свідчать надані разом з повернутими виконавчими листами відомості Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області. Такі обставини підтвердив представник відповідача 2, надавши відповідні письмові пояснення (том 4 а.с.59).

З огляду на це, на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.2017 в розмірі 721 864,15 грн з урахуванням вже виплачених сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цей період.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата відповідних податків і внесків є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Отже, стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов`язкових платежів .

Тобто сума коштів 721864,15 грн, яка підлягала до стягнення за час вимушеного прогулу підлягає зменшенню на суму коштів, які вже виплачені ОСОБА_1 .

Крім того, у мотивувальній частині судового рішення зазначено, що така сума визначена без урахування податків та зборів, які в свою чергу підлягають утриманню ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області з вказаних сум у відповідності до приписів чинного законодавства при їх виплаті позивачу.

В межах розгляду заяви про роз`яснення судового рішення суд встановив, що ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області 17.05.2021 отримано лист від ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області за №7-10-06/2651 від 14.05.2021, яким повідомлено, що на виконанні знаходиться виконавчий лист про примусове виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №2-а-3279/10/1970, виданий 29.04.2021, про стягнення з рахунків ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.2017 в розмірі 721864,15 грн з урахуванням вже виплачених сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цей період (том 5 а.с.23).

Відповідач (боржник) листом від 18.05.2021 за № 8-19-0.10-2013/2-21 повідомив ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області про суму вже раніше виплачених коштів за вказаний період та зазначив суму коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, а також вказав суми обов`язкових платежів та зборів (том 5 а.с.27).

На таке повідомлення ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області направило лист від 24.05.2021 № 4-06-06/2791 про те, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі, визначеному виконавчим документом. Внесення змін до резолютивної частини рішення суду стосовно присуджених до стягнення сум не належить до компетенції ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області (том 5 а.с.26).

В подальшому ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області направлено лист органу казначейської служби від 27.05.2021 за № 8-19-0.10-2146/2-21, яким повторно повідомлено ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області про суму вже раніше виплачених коштів за вказаний період та зазначено суму коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, а також зазначено суми обов`язкових платежів та зборів. Відповідачем (боржником) проведено у цьому листі такий розрахунок: загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу становить 721864,15 грн, на підставі раніше прийнятих рішень було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 439334,24 грн (з врахуванням утриманих податків та зборів), стягненню підлягає в сумі 282529,91 грн, у тому числі обов`язкові платежі та збори - 55093,33 грн (том 5 а.с.24).

На це повідомлення до заявника надійшов лист ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області від 01.06.2021 № 4-06-06/3028, яким, серед іншого, повідомлено, що підставою для визначення сум, що підлягають стягненню за виконавчим документом у розмірі, що відмінний від резолютивної частини рішення суду, є ухвала суду про роз`яснення рішення суду (том 5 а.с.25).

Як вказує заявник такі обставини стали підставою для звернення до суду з заявою про роз`яснення судового рішення.

Також суду подано заявником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області інформаційну довідку-розрахунок від 07.06.2021 щодо стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу на підставі рішення суду від 27.11.2020 (том 5 а.с.47), відповідно до якої:

загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 721864,15 грн,

сума вже виплаченого середнього заробітку складає 4691,91 грн + 349887,05 грн + 84755,24 грн = 4393342,20 грн;

сума до стягнення з урахуванням вже виплачених коштів становить 721864,15 грн - 4393342,20 грн = 282529,95 грн (з них 55093,34 грн податків і зборів).

Такі розрахунки відповідають матеріалам адміністративної справи, яка містить належні та допустимі докази про вже виплачені суми коштів ОСОБА_1 .

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне роз`яснити, що до стягнення з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.09.2010 по 11.09.2017, визначений у рішенні суду у загальній сумі 721864,15 грн, з урахуванням (за мінусом) вже виплачених сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цей період, які становлять суму 439334,20 грн, а тому до стягнення з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 підлягає лише 282529,95 грн, з якої в свою чергу підлягають утриманню податки і збори у відповідності до приписів чинного законодавства при їх виплаті ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що у даній справі, роз`яснюючи судове рішення, суд не змінює його резолютивну частину, а через суперечки заявника (боржника, відповідача) з органом державної казначейської служби (який проводить виконання рішення суду) щодо його розуміння під час виконання, більш повно та зрозуміло викладає ті частини рішення, розуміння яких викликало труднощі. При цьому суд торкається тих лише питань, які були предметом судового розгляду і обставин, які встановлені судом.

Отже, з метою уникнення непорозумінь при виконанні судового рішення, для чіткого визначення фактичної суми коштів до стягнення, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача (боржника) та роз`яснити судове рішення у даній справі.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу про роз`яснення рішення суду задовольнити.

Роз`яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року в частині суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 вересня 2010 року по 11 вересня 2017 року в розмірі 721864,15 грн з урахуванням уже виплаченої раніше суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цей період, яка становить 439334,20 грн, а тому до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 належить лише сума 282529,95 грн, з якої підлягає утримати податки і збори у відповідності до приписів чинного законодавства при їх виплаті ОСОБА_2 .

Копію ухвали направити учасникам справи та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 11 червня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.