Ухвала

від 10.06.2021 по справі 2-646/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 червня 2021 року

м. Київ

справа № 2-646/11

провадження № 61-8717 ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якових Євген Володимирович, на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області у складі судді Кириченка П. Л. від 24 березня 2020 рокута постанову Одеського апеляційного судуу складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С., від 30 квітня 2021 року за заявою приватного підприємства Чек про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовомНаціонального банку України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - публічне акціонерне товариство Комерційний банк Соцком Банк , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року приватне підприємство Чек (далі - ПП Чек ) звернулося до суду з заявою про заміну стягувача ПАТ Імексбанк на правонаступника ПП Чек у виконавчому листі від 16 листопада 2011 року у справі № 2-646/11 у зв`язку з відступленням права вимоги за договорами кредиту та іпотеки від 29 січня 2010 року відповідно до укладених 20 жовтня 2011 року між Національним банком України та ПАТ Імексбанк , 03 липня 2017 року між ПАТ Імексбанк та ПАТ Банк Альянс , 05 липня 2017 року між ПАТ Банк Альянс та ТОВ Фінансова компанія Горизонт , 26 березня та 03 квітня 2018 року між ТОВ Фінансова компанія Горизонт та ПП Чек договорів відступлення права вимоги, тому заявник просив замінити на нього стягувача ПАТ Імексбанк , який є правонаступником Національного банку України.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного судувід 30 квітня 2021 року , заяву ПП Чек задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ Імексбанк на його правонаступника ПП Чек .

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за договорами про відступлення прав вимоги Національний банк України 20 жовтня 2011 року відступив право вимоги ПАТ Імексбанк , а в подальшому ПАТ Імексбанк 03 липня 2017 року відступило право вимоги ПАТ Банк Альянс , ПАТ Банк Альянс 05 липня 2017 року відступило право вимоги ТОВ Фінансова компанія Горизонт , а останнє 26 березня та 03 квітня 2018 року відступило право вимоги ПП Чек , що виникло з кредитних договорів , в тому числі з договору кредиту № 32 від 29 січня 2020 року та договору іпотеки від 29 січня 2010 року, укладеного між Національним банком Українита ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки по відношенню до ОСОБА_1 .

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду, виконання яких є складовою права на справедливий суд та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України , статті 442 ЦПК Українита частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Задовольняючи заяву ПП Чек , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно встановив, що до заявника перейшло право вимоги, що виникло з кредитного та іпотечного договорів від 29 січня 2010 року відносно боржника, у зв`язку з чим заявник набув статусу нового кредитора та отримав право стягнення на предмет іпотеки по відношенню до ОСОБА_1 .При цьому, суди вірно виходили з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження , для заміни стягувача у справі .

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про задоволення заяви ПП Чек , замінивши стягувачаПАТ Імексбанк щодо боржника ОСОБА_1 , оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Такі висновки відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18) .

Доводи касаційної скарги про те, що ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення у справі є незаконними та ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права є безпідставними, оскільки підставою для заміни стягувача у справі, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Доводи касаційної скарги про те, що положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України не розповсюджуються на заміну сторони виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу є безпідставними з огляду на таке.

Так, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. З огляду на викладене заміна сторони можлива і після повернення виконавчого документа стягувачу.

Інші доводи касаційної скарги, які є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі і їм дана належна правова оцінка, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а є лише незгодою заявника з їх змістом.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якових Євген Володимирович, на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 березня 2020 року та постанову Одеського апеляційного судувід 30 квітня 2021 року за заявою приватного підприємства Чек про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - публічне акціонерне товариство Комерційний банк Соцком Банк , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара