Ухвала

від 09.06.2021 по справі 335/13162/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/13162/19 1-кс/335/1818/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданніклопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 ,про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2020 року, (справа № 335/2343/20), в рамках кримінального провадження № 12019080000000470, внесеного до ЄРДР 31.10.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2020 року, (справа № 335/2343/20), в рамках кримінального провадження № 12019080000000470, внесеного до ЄРДР 31.10.2019 року, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:027:0090, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9660 га із забороною її відчуження, розпорядження.

Відповідно до клопотання заявника воно мотивовано наступним: Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2020 року задоволено клопотання старшого слідчого ОСОБА_5 та накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 2310100000:03:027:0090, що належить ОСОБА_4 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9660 із забороною її відчуження, розпорядження.

Ухвалу обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12019080000000470 від 31.10.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 т. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, начальником управління з питань земельних відносин ЗМР, головою постійною комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин, ТОВ «Укртехнопром» (ЄДРПОУ 30671972) та представників фізичних (юридичних) осіб, що купували земельні ділянки комунальної власності на умовах викупу розроблено протиправний механізм, який полягав у внесенні до звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок недостовірних відомостей у частині ринкової вартості ділянки. Згідно наявних відомостей, результатом діяльності даного механізму є істотне заниження вартості земельних ділянок та, як наслідок, недоотримання до місцевого бюджету м. Запоріжжя грошових коштів у особливо великих розмірах. З урахуванням викладеного, в діях посадових осіб виконавчого комітету Запорізької міської ради, представників депутатського корпусу, ТОВ «Укртехнопром» (ЄДРПОУ 30671972) та фізичних (юридичних) осіб, які набули право власності на земельні ділянки вбачаються окремі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Вказані відомості 07.08.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019080000000365 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

25.10.2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів в Управлінні з питань земельних відносин Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, був виявлений та вилучений пакет документів щодо продажу Запорізькою міською радою гр. ОСОБА_4 земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:03:027:0090 площею 0,9660 га.

23.06.2017 року між Запорізькою міською радою в особі міського голови ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки на підставі експертної грошової оцінки (висновок про вартість земельної ділянки станом на 30.04.2017 року складений ТОВ «Укртехнопром» (ЄДРПУ 30671972) становила 718994 грн. 11.11.2019 року в рамках вказаного кримінального провадження ТОВ «Брок сервіс Плюс» складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якої станом на 30.04.2017 року її вартість складала 1413983,00 грн. Таким чином, вартість земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:03:027:0090 під час укладання договору купівлі-продажу від 23.06.2017 року була штучна занижена. Отже, в результаті протиправних дій службових осіб Запорізької міської ради її виконавчих органів, суб`єкту оціночної діяльності та фізичних осіб, що зацікавлені у їх придбанні під час продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:03:027:0090 місцевий бюджет недоотримав грошові кошти на загальну суму 694989,00 грн. На даний час, існує сукупність підстав вважати, що земельна ділянка із кадастровим номером 2310100000:03:027:0090 має суттєве значення для даного кримінального провадження, є доказом злочину та має важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального правопорушення, слідчий суддя був переконаний, що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, що є доказом кримінального правопорушення, до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправдним та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. Слідчим суддею було враховано, що на цьому етапі кримінального правопорушення потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Однак ОСОБА_4 не має жодного відношення до процедури оцінки земельної ділянки, а тому вважати, що вона має причетність до скоєння кримінального правопорушення є помилковим.

Крім того, під час проведення оцінки, суб`єкт оціночної діяльності використовує різні методики оцінки, у зв`язку з чим, на дуку заявника, говорити про те, що звіт від 30.04.2017 року, складений ТОВ «Укртехнопром» є елементом протиправних дій посадових осіб ЗМР є безпідставним, оскільки це можливо підтвердити лише в рамках судової експертизи, а не звітом оцінювача від 11.11.2019 року ТОВ «Брок Сервіс Плюс».

До того ж, оскільки на даний час у органів досудового розслідування жодних питань немає до ОСОБА_4 , її навіть не допитано в якості свідка, тому заявник переконаний, що всі підстави вважати, що підстава для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження вже відпала.

На підставі вищенаведеного, заявник просив слідчого суддю скасувати арешт.

Заявник адвокат ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримує за обставин викладених у ньому.

Слідчий або прокурор в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи суду не подавали.

Відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України,фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України,підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України,арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертався із клопотанням.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019080000000470 від 31.10.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2021 року (справа № 335/2343/20) в рамках вищезазначеного кримінального провадження накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:027:0090, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9660 га із забороною її відчуження, розпорядження.

Вказана земельна ділянка, відповідно до Інформації реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Починаючи з моменту внесення відомостей до ЄРДР, тобто з 31.10.2019 року по теперішній час, правоохоронними органами затягується досудове розслідування, підозра нікому не повідомляється та справа з обвинувальним актом до суду до тепер не направлена.

Виходячи з викладеного та положень ч. 1ст. 64-2 КПК Українифактичний власник земельної ділянки, на який накладено арешт, має статус третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт.

З огляду на положення ч. 1ст. 170 КПК Українита п. 2 п. 2.6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, арешт майна може бути застосовано лише щодо майна осіб, які є підозрюваними (яким у порядку, передбаченомуст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому, майно ОСОБА_4 на яке накладено арешт, не є майном підозрюваного по кримінальному провадженні.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства (держави) та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (осіб, держави) (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16.10.2008 року).

Згідно п. 6 ч. 2ст. 173 КПК України,при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року, підготовленого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1ст. 174 КПК України,арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Викладені адвокатом доводи та додані до клопотання матеріали, які в силу відсутності заявника під час вирішення клопотання слідчого не були предметом вивчення слідчим суддею, переконують, що зі спливом тривалого часу накладений арешт підлягає скасуванню. Також слід звернути увагу на те, що з часу застосованого заходу орган досудового розслідування чітко не визначив розмір збитків, можливо завданих кримінальним правопорушенням, яке розслідується. В свою чергу само по собі накладення арешту із забороною у будь - який спосіб розпоряджатись та використовувати земельну ділянку призводить до негативних наслідків. Отже, в даному випадку враховуючи вимоги розумності, розумності строків та співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, яке розслідується, слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 володіє земельною ділянкою на законних та достатніх правових підставах.

Забезпечення кримінального провадження арештом майно продовжується протягом року років, при цьому протягом такого строку, не наблизило орган досудового розслідування до встановлення підозрюваних у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 3 ст.368 КК України, що викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності із завданням кримінального провадження.

Крім того, на дуку слідчого судді саме по собі існування кримінального провадження не може бути виправданням тривалого втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_4 належною їй земельною ділянкою.

Вищенаведене свідчить, що у накладеному арешті на майно ОСОБА_4 , із забороною її відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, на даний час відпала потреба.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.170 - 172,174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотанняадвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2020 року, (справа № 335/2343/20), в рамках кримінального провадження № 12019080000000470, внесеного до ЄРДР 31.10.2019 року, накладений на земельну ділянку із кадастровим номером 2310100000:03:027:0090, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9660 га, а також скасувати заборону відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1